DARPA, так званий "мозговий центр" технологій майбутнього армії США, найближчим часом планує вивести на орбіту першу експериментальну партію мікросупутників для розвідки, які створюються у рамках проекту Blackjack.
За задумом DARPA, саме тисячі таких мікросупутників утворять розвідувальну мережу над усією планетою на низькій опорній орбіті. Це рішення демонструє плани армії США відмовитись від нинішньої системи розвідки, яка складається з невеликої кількості великих та потужних супутників.
Читайте також: Американці показали, як швидко вони вистежать ворогів на полі бою
Перший демонстраційний супутник - Mandrake 1, має бути запущений до кінця 2020 року. На ньому буде опрацьована робота компютера управління та обробки даних. У 2021 - стартує пара з Mandrake 2 на яких перевірять широкосмугову передачу даних. А вже у 2022 році відбудеться запуск першої суб-групи розвідувальних мікросупутників.
"Програма Blackjack направлена на демонстрацію передових технологій для супутників, такі як автономне управління супутниковою групировкою та працездатність космічної сітчастої мержі", - повідомили у DARPA.
Наразі для оснащення супутників першої суб-групи розглядається ряд сенсорів від провідних компаній світу. Зокрема мова йде про тепловізійні модулі від Collins Aerospace та Raytheon, радіочастотні системи від Northrop Grumman Mission Systems, Trident та Systems & Technology Research, оптичні засоби передачі даних від SA Photonics та L3Harris. Також відомо, що деякі системи будуть поставлені в інтересах командування космічної та протиракетної оборони США.
Мікросупутники на орбіті будуть постійно обмінюватись даними, створивши у ближньому космосі єдину інформаційну систему. Фактично, вона буде діяти за принципом інтернету, який до речі також був створений у DARPA, та забезпечить майже миттєву та стійку передачу даних.
Наразі ж звична ситуація, коли кожен супутник отримує та передає дані виключно на наземну станцію управління під час проходження над нею по орбіті.
Існуючі зараз великі розвідувальні супутники достатньо уразливі. Такі космічні країни як Росія чи Китай можуть вивести їх з ладу завдяки супутникам-перехоплювачам, або "сліпити" з землі потужними лазерними станціями. А заміна одного втраченого великого супутника потребує значних ресурсів. І справа не тільки у коштах, а і у більш дорогоцінному часі на створення, налагодження та виводу на орбіту заміни.
У свою чергу, мережа із мікросупутників легко переносить втрату "побратимів" та автоматично підлаштовується для мінімальної втрати ефективності. А їх мала вага дозволяє запускати одразу десятки розвідників на одному ракетоносії. Тобто доповнити угрупування сотнями одиниць можливо за дуже короткий час.
Зазначимо, що проект Blackjack за своею ідеологію дуже нагадує проект Ілона Маска Starlink із використання мікросупутників для створення загальнопланетної системи доступу до інтернету.
Читайте також: Космічна криза Кремля: як Ілон Маск підписує вирок "Роскосмосу"