Продовжувати давати Україні оборонну підтримку для Великої Британії є вигідним одразу з кількох ракурсів. Зокрема мова про те, що насправді це британські військові вчаться у ЗСУ, а не навпаки. Ну й окрім того, необхідність виробляти зброю для нашої країни стимулює відновлення індустріальної бази Великої Британії.
Такі компліментарні тези містяться в новому матеріалі від авторитетного британського аналітичного центру RUSI, який можна прочитати ось за цим посиланням. Якщо цей текст читати уважно, то "але" у цій ситуації виглядатимуть особливо цікаво.
Читайте також: Неякісні та зношені старі корпуси затримують нові Challenger 3 та невже легше зробити танк з нуля
"Вчишся сам, навчаючи інших"
В рамках операції Interflex за останні три роки британські інструктори підготували загалом 60 тисяч українських військових. Така цифра виглядає вагомо в контексті посилення оборонних спроможностей України. Однак тут цікавим є і те, який саме матеріал змогли засвоїти британські військові за принципом "вчишся сам, навчаючи інших".
Як акцентується в матеріалі RUSІ, британські інструктори отримали "безцінний досвід вивчення реалій сучасної війни", який вони потім напрацювали в сегменті засобів радіоелектронної боротьби, різного роду безпілотних систем, а головне - вмінню проводити "розосереджені маневри під концентрованим вогнем" (простіше кажучи - тобто як працювати малими групами бронетехніки та піхоти в боях проти ворога, що має перевагу по артилерії та авіації).
Більш того, автори RUSI також визнають, що Стратегічний оборонний огляд Великої Британії в 2025 році майже повністю базувався на досвіді України у війни проти РФ. Ну й окрім того, програми розвитку сухопутних військ, Королівських ВПС та ВМС Великої Британії на період до 2030 року також укладені на основі розуміння реалій, в яких українські піхотинці, авіатори та захисники моря дають відсіч рашистам.
Із описаного вище випливає, що британські військові засвоюють досвід ЗСУ не тільки на тактичному, але й оперативно-тактичному та стратегічному рівнях. Тобто робота відбувається на значно глибшому рівні, аніж можна було б уявити раніше. Однак при цьому відкритим лишається питання про те, що у британців не тільки із засвоєнням, але й імплетентацією того досвіду, який вони отримують при взаємодії з нашими військовими.
Міряти в грошах чи в робочих місцях
Інший блок тексту RUSI присвячений конкретним параметрам по прямій оборонній підтримці для України від Великої Британії. І там зокрема вказується те, що британський уряд задекларував на цю ціль загалом до 21,8 мільярдів фунтів стерлінгів, із яких 13 мільярдів фунтів стерлінгів - безпосередньо на зброю.
Також згадуються приклади із замовленням на 1,6 мільярдів фунтів стерлінгів для Thales на виробництво 5000 ракет LMM для ЗСУ на потужностях в Белфасті, що дозволить там зберегти мінімум 700 робочих місць. Ну й окрім того - 61 мільйон фунтів стерлінгів на відновлення виробництва стволів до артилерійських систем.
Але далі треба звернути увагу ось на що. Поточні контракти на виробництво зброї для України дають британській промисловості загалом 1,86 мільярдів фунтів замовлень на 1000 робочих місць, однак це - інвестиції лише у виробництво боєприпасів. Тобто загалом обсяг вкладень від уряду Великої Британії в свою промисловість тна виробництво техніки та озброєння для України, і відповідно чисельність залученого персоналу - є суттєво вищими.
Але при цьому в британській оборонній промисловості зараз загалом залучено понад 430 тисяч осіб; при цьому 68% від усіх замовлень розміщено на підприємствах поза Лондоном.
З чого випливає наступне проблемне питання - наскільки британська "глибинка" сама відчуває вливання інвестицій в індустріальну базу, необхідну для прямої оборонної підтримки України.
Блок висновків
Велика Британія декларує курс на довготривалу оборонну підтримку нашої країни, яка досі потерпає від агресії РФ. Але якщо конкретно структурувати інтереси британців у цій ситуації, то виходить, що в цій ситуації парадоксальним чином виграють саме британські військові.
На перший погляд, в рамках програми Interflex інструктори від Великої Британії задовольняли базовий інтерес для воюючої України, тобто підготовка бійців за стандартами західних країн та з нульовим ризиком російських ударів. Але при цьому британські військові самі засвоювали матеріал не тільки на тактичному, але й оперативно-тактичному й стратегічному рівнях. Інша справа, як британське військове керівництво цей матеріал імплементує на практиці.
Що ж стосується британської оборонно-промислової бази, то на перший погляд 1,86 мільярдів фунтів стерлінгів уже наявних замовлень (і лише на виробництво боєприпасів) та передбачені на цьому напрямку загалом 13 мільярдів фунтів стерлінгів виглядають самі по собі вагомо.
Але далі варто порівняти з тим, що зараз на контракти для України в британському ОПК працює 1000 осіб і те, що загалом в британській оборонці працює 430 тисяч осіб. На такому тлі таки виникає питання про те, чи усвідомлює сама британська "оборонка" свій інтерес працювати на потреби нашої країни, якщо брати хоча би розріз по кількості залученого персоналу загалом по країні (як показник створення нових робочих місць).
Іван Киричевський, військовослужбовець 413 полку СБС "Рейд", експерт Defense Express
Читайте також: Україна після перерви у понад 2 роки знову може отримати САУ M109L з Італії, але питання, в якому стані машини
