Ліга-2019: підсумки року зі знаком питання

94
Ліга-2019: підсумки року  зі знаком питання

2019 рік для учасників Ліги оборонних підприємств України запа­м’ятався потужними, суттєвими подіями і досягненнями, які надихали дивитися в майбутнє з оптимізмом.

Насамперед йдеться про розлогий перелік успішних проектів, які було започатковано, реалізовано чи подовжено упродовж минулого року.

Звичайно, тут не можна не згадати участь колективу ТОВ "Радіонікс" у роботі над створенням першого вітчизняного протикорабельного ракетного комплексу "Нептун»; успішне завершення державних випробувань дітища ПрАТ "НВО "Практика" – бронеавтомобіля "Козак 2М1" і початок заводських тестів бронетранспортера "Отаман" 6х6; створення ПАТ "Холдингова компанія "Укрспецтехніка" нової мобільної контрбатарейної РЛС "Бісквіт-КБ"; розробка, створення та постачання приладів авіаційної розвідки SVG-3, які НВП "Спаринг-Віст Центр" через світову фірму Bruker Corporation було замовлено для потреб НАТО; створення Краматорськими машинобудівниками та підготовка до державних випробувань 120-мм міномета "Бучарда" і відновлення вогневих випробувань САУ "Богдана"; поповнення українського флоту черговими катерами типів "Гюрза" та "Кентавр", які зійшли зі стапелів "Кузні на Рибальському" тощо.

Особливий оптимізм викликали проекти, які отримали путівку в життя завдяки внутрішній кооперації підприємств-учасників Ліги, коли в межах Спілки компанії встановлювали партнерські стосунки не лише в плані єдиної позиції як члени громадської організації, а й як бізнес-партнери.

Таких прикладів також багато. З останнього, що на слуху – члени Ліги, приватні компанії "Радіонікс" і "Рамзай", разом з ДержККБ "Промінь" спільно працюють над глибокою модернізацією зенітно-ракетного комплексу "Печора", і ця робота, на думку фахівців, згодом буде покладена в основу створення першого вітчизняного ЗРК. Це, без сумніву, дуже амбітний проект, оскільки раніше ЗРК в Україні ніколи не створювалися.




Інший приклад – робота над створенням сучасної командно-штабної машини, яка проводиться "Практикою" в кооперації з новим членом Спілки, ТОВ "Еверест Лімітед", а спільно з НВП "Спаринг-Віст Центр" – першої вітчизняної машини РХБ захисту.

Серед амбітних проектів 2019 року, в роботі над якими взяли участь приватні компанії-члени Ліги – участь одеського підприємства "Телекарт-Прилад" у створенні системи управління новітнім українським ракетним комплексом та автоматизованої системи управління Збройними Силами України, розробка та початок втілення в життя чернігівським підприємством ТОВ "Сівертекс" ініційованого проекту ЗСУ зі створення якісно нового польового табору. У рамках цієї платформи також намічається кооперація з іншими учасниками об’єднання, зокрема намети від "Сівертексу" чудово поєднуються з кліматичним обладнанням від компанії "Термо Проджекс Україна". У цьому, до речі, змогли переконатися відвідувачі військово-патріотичної виставки "Армі-Я Фест", яку Ліга разом з Київською міською державною адміністрацією та Командуванням Сухопутних військ ЗС України провели восени у виставковому центрі ВДНГ: розгорнутий намет від "Сівертекс" було обладнано виробами "ТПУ".

Звичайно, говорячи про виставки, в яких цьогоріч взяли участь компанії-учасники об’єднання, неможливо оминути увагою дві з найбільших у Східній Європі – 27-й Міжнародний салон оборонної промисловості (MSPO) у польському місті Кєльце та чергову щорічну Міжнародну спеціалізовану виставку "Зброя та безпека – 2019", яка пройшла у столичному МВЦ на "Лівобережній".

Під час MSPO-2019 з-поміж понад 600 компаній з усього світу в експозиції було представлено 13 українських компаній, три з яких – учасники Ліги оборонних підприємств України: інформаційно-консалтингова компанія Defense Express, ДОЛЯ І КО. ЛТД та ТОВ "ІНФОКОМ ЛТД".

У свою чергу, в роботі "Зброя та безпека – 2019" взяли участь понад 370 учасників, із них – 48 іноземних з 16 країн світу. Свою продукцію в павільйонах і на відкритих майданчиках представляли оборонні компанії з США, Польщі, Данії, Фінляндії, Бельгії, Білорусі, Австрії, Чехії, Туреччини, Німеччини, Італії, Латвії, Хорватії, Ізраїлю, Китаю та Казахстану. За коментарями як учасників виставки, так і її організаторів, цьогорічна експозиція була чи не найбільшою за всю історію проведення "Зброї та безпеки".

З українського боку в ній взяли участь 33 підприємства ГС "Ліга оборонних підприємств України", 36 підприємств ДК "Укроборонпром", 2 підприємства Державного космічного агентства України та ще понад 130 інших державних і приватних підприємств ОПК і суміжних галузей. Насправді ж, за масштабом зайнятої виставкової площі та спектром представленої оборонної продукції, приватні виробники-члени Ліги значно перевершили усіх інших учасників, що наочно засвідчило потужність організації, і це, звичайно, було помічено як пересічними відвідувачами, так і ВІП-гостями "Зброї та безпеки". Президент України, очільники силового блоку держави та інші представники української влади, знайомлячись з представленими на виставці експозиціями, звернули відповідну увагу на реальний потенціал приватного сектору вітчизняної "оборонки".

2019 рік яскраво засвідчив високий інтелектуальний та інноваційний потенціал підприємств-членів об’єднання. У ході проведення першого в історії міжнародного інноваційного конкурсу "Сікорські Челендж" окремої платформи оборонних технологій, перемогу в ній здобули представлені підприємствами-учасниками Ліги проекти: програмний комплекс захищених мобільних переговорів "SecurePhone" (ТОВ "ДОЛЯ І КО. ЛТД") і "Харківський завод засобів індивідуального захисту" – полімерна кулеметна стрічка.

Нагадаємо, що загалом на конкурс було подано 132 проекти, з яких до фінальної частини потрапили 43. У свою чергу, горнило фінішу пройшли 25 проектів, з командами яких зацікавлені сторони (замовники) підписали відповідні меморандуми.

До речі, зацікавленість продукцією української приватної "оборонки" проявили й іноземні військові представники – члени київської асоціації військових аташе (КАВА). Під час організованої Лігою виставки-презентації продукції підприємств спілки військові дипломати майже з тридцяти країн світу отримали змогу ознайомитися з новинками вітчизняних приватних зброярів і висловили високу оцінку побаченому. Зокрема, президент КАВА полковник Норберт Гес (Німеччина) від імені членів асоціації запевнив, що військові дипломати, які відвідали виставку, готові до співпраці з Лігою оборонних підприємств України та надзвичайно зацікавлені в ознайомленні з продукцією, яку виробляють компанії-учасники об’єднання.

У 2019 році своєрідним визнанням того, що приватний сектор ОПК нарівні з державним спроможний і гідний представляти нашу державу на міжнародних ринках озброєнь, стало надання права експорту та імпорту товарів військового та подвійного призначення одразу трьом підприємствам Ліги. Відповідні рішення Уряду було прийнято стосовно ПАТ "ХК "Укрспецтехніка", ПрАТ "НВО "Практика" та ТОВ "Радіонікс". За словами керівників компаній, неабияким фактором, який зіграв у цьому позитивну роль, стала участь підприємств у потужному громадському об’єднанні українських приватних виробників оборонної продукції, яким нині є Ліга.

Посилення державно-приватного партнерства в оборонно-промисловій сфері отримало продовження в залученні Ліги до проведення в державі оборонно-промислового огляду та участі представників Спілки в роботі над підготовкою революційного для галузі Закону України "Про оборонні закупівлі". Під час обговорення проекту закону на засіданнях спільної робочої групи, Ліга оборонних підприємств внесла до документа пропозиції, які надалі були враховані в законопроекті, що потрапив у стіни парламенту і на початку грудня був проголосований в першому читанні.

Законопроектом передбачено ефективні механізми захисту вітчизняного виробника шляхом врахування інтересів виконавців державних контрактів із закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, у тому числі – можливість коригування цін у випадку суттєвих змін фінансово-економічних умов виконання контрактів, застосування критерію "вартість життєвого циклу" під час відбору виконавців, що відповідає кращим стандартам країн-членів НАТО та ЄС, надання пріоритету локалізації виробництва на митній території України.

Крім цього, на період до прийняття нового Закону Ліга продовжує роботу над врегулюванням питання 5/30, тобто, вирішенням проблеми унормування прибутку при виробництві оборонної продукції – одного з найболючіших питань, яке не тільки значно гальмує, а й унеможливлює подальший розвиток вітчизняної оборонної промисловості.

Наразі Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у відповідь на неодноразові звертання Ліги та ДК "Укроборонпром" розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання державного оборонного замовлення", яким передбачається відновити дію постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 1093 (якою було визначено, що прибуток у складі ціни не може перевищувати 5 % витрат суб’єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), робіт (послуг) в інших суб’єктів господарювання, а також 30 % решти витрат у складі виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) та визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 № 188 "Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 р. № 1093". Відповідний проект документа направлено на погодження до зацікавлених органів в установленому порядку. Позитивне рішення цього питання багато в чому залежить від позиції основного вітчизняного замовника продукції ОПК – Міністерства оборони України…

Сьогодні є всі підстави стверджувати, що за час свого існування Спілка значно розширила власні спроможності, і сьогодні є важливим учасником формування державної стратегії створення потужної економічної й промислової складової оборонного сектору України, до думки Ліги дослухаються, її позицію враховують при прийнятті рішень.

Тож не випадково, що під час Конференції громадської спілки, яка відбулася в рамках "Зброї та безпеки - 2019", було оголошено про укладення партнерства Ліги, "Асоціації виробників озброєння і військової техніки України" та Асоціації "Українська оборонна та безпекова промисловість".

Голова правління Ліги Олег Висоцький, керівник Асоціації виробників озброєння і військової техніки Руслан Джалілов та співголова Асоціації "Українська оборонна та безпекова промисловість" Євген Рокицький одностайно виступили за початок спільної роботи організацій і об’єднання зусиль задля зміцнення оборонно-промислового комплексу держави, розвитку приватних підприємств і бізнесу в Україні.

Важливо, що процес гуртування різних громадських спільнот вітчизняного оборонного бізнесу в консолідовану силу, здатну на державному рівні відстоювати інтереси приватного сектору ОПК, отримав логічне продовження, і наприкінці 2019 року про бажання налагодити партнерські стосунки й співпрацю з Лігою висловилися в Асоціації "Західноукраїнське об’єднання підприємств оборонно-промислового комплексу".

Об’єднавчий рух найвпливовіших та найчисельніших громадських організацій галузі має стати потужним поштовхом для активізації діяльності й розвитку приватного сектору виробників оборонної продукції та всього ОПК держави в цілому.

Нині триває активний процес влиття у Спілку нових учасників, і тому не випадково, що нині Ліга позиціонує себе як представник майже 120 приватних підприємств галузі – спираючись на делеговане право представляти інтереси не лише членів об’єднання, а й інших партнерських організацій.

Разом з цим, незважаючи на всі успіхи та здобутки, для приватного сектору вітчизняної "оборонки", минулий 2019 рік завершився на досить тривожній ноті. За два тижні до новорічних свят спільнота приватних виробників ОПК, згуртованих у громадську спілку "Ліга оборонних підприємств України", звернулася до Президента держави з відкритим листом, висловивши в ньому своє бачення поточної ситуації в галузі і запропонувавши конкретні кроки, які б дозволили вивести українську оборонну промисловість на курс стабільного розвитку.

Лейтмотив звернення: ситуація з виконанням держоборонзамовлення-2019 створює загрозу для забезпечення ЗСУ необхідним озброєнням та технікою, спричиняє зупинку робіт на оборонних підприємствах, звільнення професійних кадрів, що тягне за собою руйнацію виробничих потужностей та зникнення професійних компетенцій вже в найближчій перспективі.

Причина такого невтішного діагнозу вказана в листі досить чітко – рухатися вперед індустрії не дозволяє хронічна відсутність в державі дієвої системи формування та прийняття рішень у сфері оборонно-промислового комплексу та реалізації ДОЗ.

Як першочерговий крок, який би посприяв оздоровленню ситуації і позитивно вплинув на подальший розвиток ОПК, Ліга запропонувала налагодити тісний діалог профільної громадської думки і влади, створивши задля цього постійно діючий консультативно-дорадчий орган – Комісію при Президентові України з оборонно-промислових та воєнно-технічних питань. Результатом її роботи, на думку громадського об’єднання, мали б стати структурні та управлінські зміни в оборонно-промисловій сфері, спричинені активізацією розробки та вступом в дію нових якісних законодавчих актів, які б врегулювали процеси створення та виробництва ОВТ, проведення оборонних закупівель, фінансування розробок нових зразків озброєння і захистили інтереси національного виробника.

Наразі громада приватних оборонних підприємств очікує на адекватну відповідь з боку Глави держави. Сподіваємося, Президент України прислухається до думки тих, хто у важкі часи протистояння збройній агресії войовничого сусіда взяв на себе соціальну і громадянську відповідальність за зміцнення оборонного потенціалу країни і робить все необхідне, аби наші збройні Сили були оснащені кращими зразками озброєння та військової техніки.