KNDS Deutschland - це нова назва відомого Krauss-Maffei-Wegmann (KMW), який є одним з флагманів німецького ОПК. Компанія KNDS Deutschland відкрила спільне підприємство в Україні, яке буде спеціалізуватись на ремонті та обслуговуванні німецького озброєння, що експлуатується у ЗСУ.
Понад 100 українських фахівців пройшли навчання в Німеччині, а українські потужності пройшли всі необхідні інспекційні перевірки, і вже здійснюють роботу. Для України це вкрай важливий крок для набуття нових компетенцій, передумова реалізації довгострокових оборонних проєктів у співпраці з визнаним світовим збройним лідером.
Читайте також: В Україні створено спільне підприємство з KNDS Deutschland: це про Leopard 2, PzH 2000, RCH 155 й не тільки
Про плани німецького "крила" KNDS в Україні агенції Defense Express розповів сам Генеральний директор KNDS Deutschland Ральф Кетцель.

- Пане Генеральний директор, напевно, варто почати з того, аби окреслити напрями, за якими KNDS Deutschland зараз співпрацює з Україною. Які системи озброєнь та техніки зараз використовуються силами оборони України, за ремонт і технічне супроводження яких відповідає команда КNDS Deutschland?
- Компанія KNDS Deutschland постачає цілу лінійку озброєння. Це танки Leopard 1 та Leopard 2, самохідна артилерійська установка Panzerhaubitze 2000, а також зенітні самохідні установки Gepard. Крім того, ми маємо бойову розвідувальну машину Fennek, яку доставляють із Нідерландів. Ми підтримуємо виробництво артилерійської системи MARS (ред. - європейський варіант M270). Ми також поставлятимемо колісну САУ RCH 155. А ще бойову машину піхоти Boxer із 30-міліметровою гарматою та бронеавтомобилі Dingo. Спільно з естонською компанією Milrem ми поставили роботизовані системи.
Ми співпрацюємо з нашими партнерами у Франції, які мають САУ CAESAR, і броньовані машини AMX-10. А це означає, що значна частина техніки та озброєнь в Збройних силах України підтримується прямо чи опосередковано компанією KNDS.

- Окрема і важлива сторінка в цій історії допомоги Україні – це створення спільного підприємства в Україні.
На першому етапі, як мені відомо, основні зусилля будуть сконцентровані навколо ремонту та вдосконалення самохідних артустановок Gepard, а також їхніх нідерландських версій Cheetah, яка застосовуються Збройними силами для боротьби з безпілотниками та крилатими ракетами ворога. Чому саме "гепардівський" напрямок був обраний як пріоритетний?
- Танки Leopard, САУ PzH 2000 та інші зразки вже застосовуються в Силах оборони України і мають, можливо, меншу складність, ніж система управління вогнем Gepard. І ми знаємо, що їхнє технічне обслуговування здійснюється як в Україні нашою компанією-партнером Rheinmetall в рамках власного спільного підприємств, так за межами країни на наших підприємствах та інших об'єктах.
Але коли це стосується Gepard, то тут KNDS Deutschland має особливий формат взаємодії з Україною, коли йдеться про обслуговування цієї досить складної та важливої системи. Ми були першою німецькою компанією, яка поставила Gepard в ЗСУ, і першим німецьким підприємством, що надало броньовану систему. Ми як промисловість забезпечили навчальні курси для українських солдатів, які проводили німецькі збройні сили. Сотні військових пройшли цю спеціалізовану підготовку, щоб навчитися обслуговувати ці системи на базовому рівні. В інших програмах техніка постачалася урядами, а навчання проводили армії за підтримки промисловості.
Але зараз ми говоримо про більш глибоке технічне обслуговування. Тому зараз у нас засновано з Україною спільне підприємство, де ми рівні. І ми передаємо всю необхідну документацію українській стороні. З нами також було укладено контракт на надання новітніх технологій. Між нами встановлені справжні партнерські відносини. І це вже наступний крок.

Ми зараз маємо всі права, всю свободу дій для того, аби в рамках спільного підприємства застосовувати високий рівень ноу-хау і технічної компетенції для ремонту цих систем всередині України. Ми віримо, що створення спільного підприємства та тісна співпраця стане великим кроком уперед.
- Як відбувався процес вибору українського партнера для спільного підприємства між KNDS та Україною? Як було започатковано цю співпрацю? За що відповідає українська сторона в спільних проектах?
- Два роки тому ми почали з оцінки ситуації. На Мюнхенській конференції з питань безпеки Міністерство закордонних справ звернулося до нас з проханням про промислову співпрацю. Ми розпочали кілька діалогів з українськими компаніями. Потім був саміт у Копенгагені, члени моєї команди були там, і ми визначили кілька важливих напрямків для України. Зокрема, це стосувалося постачання вже згаданих систем Gepard.
Насамперед нам був потрібен партнер, який має досвід роботи з зенітними системами у галузі електроніки та озброєння. І ми сказали про це близько року тому у вересні на конференції Німецько-української промислової корпорації, яку очолював віце канцлер Німеччини Роберт Габек, і яка також була присвячена питанням оборони.
Тоді нам сказали, що є компанія, яка не присутня на цьому форумі, але яка займається саме протиповітряною обороною. Згодом ми відвідали це підприємство. І з'ясували, що вони добре знають радянські протиповітряні системи, і беруть активну участь у роботах щодо ППО України. Ми побачили цих людей, їхню техніку, технічне обслуговування, і вирішили, що це і буде наш партнер. Складність війни, складність відносин в умовах війни полягає у тому, що у певний момент ви повинні спочатку ухвалювати рішення, а потім починати втілювати їх в життя. Це був початок.

Ми не знайшли у інших компаній компетенцій для роботи з складною електронікою засобів протиповітряної оборони. А тут побачили партнера, який розуміє, що має робити. Для нас це було головним. Потім почався тривалий адміністративний процес. Це зайняло більше часу, ніж я очікував. Але перед тим, як ухвалювати рішення, ми зустрілися із представниками української армії та українських міністерств, щоб обговорити питання інвестицій. Це не тільки наша забаганка, але й вимога. Чому це зараз також важливо? Тому що тепер у нас спільне підприємство.
Зараз ми повинні домовитися про те, як будемо взаємодіяти далі. Тому що ми хочемо поставляти в Україну всю систему. І дійсно створити тут основний центр обслуговування Gepard, центру передового досвіду для цієї системи. Почути, що вони це підтримують. А також отримати підтвердження того, що його створення хочуть так само, як і дев’ять місяців тому, коли ми тільки почали про це говорити. Це - ключовий момент. І, звичайно, також поговорити про перспективу. Тут ми хочемо заявити про нашу готовність, нашу компетенцію і запитати, чим ще ми можемо допомогти Україні. Це також є метою.
- Чи означає це, що далі будуть спільні проєкти, які стосується вдосконалення тих зразків зброї, які Україна отримала від KNDS?
- Ми б хотіли, щоб так було. Це один з намірів нашої співпраці. Ми знаємо можливості українських інженерів. У нас є сучасна версія Gepard, але ми також маємо партію машин старої версії. І ми були б раді, якби в рамках цього партнерства ми могли б отримати українську версію з вдосконаленим радаром, з удосконаленою системою стеження. Це одна з цілей, для виконання якої ми обирали саме такого партнера, який знається на протиповітряній обороні.
Наша команда буде дуже рада, якщо таке дослідження спільно з українськими інженерами буде успішним. Ми відкриті до обговорення різних проектів. Для нас одним із головних завдань є виробництво великої кількості продукції, тобто бойових машин піхоти, танків, артилерійських систем. Ми також розглядаємо це як можливість. Звісно, Україна також зацікавлена виробляти нову зброю.

Я добре пам'ятаю, як я був на танковому тендері у Греції, і там у нас був один партнер-конкурент. Це була Україна, яка представила Т-84, як альтернативу M1 Abrams, Leclerc та Leopard 2. Тож я знаю, що у вас є горда, компетентна промисловість. І її представники знають, де їм потрібна співпраця. Тут ми відчуваємо себе комфортно. Ми розуміємо одне одного. Якщо Україна будуватиме свої танки, то ми можемо розподіляти між собою обов'язки як партнери.
У минулому ми ділилися досвідом навіть із нашим найбільшим конкурентом General Dynamics Corporation. Ми ділилися новітніми технологіями для виробництва Leopard в Іспанії. Це була успішна комерційна тема. Іспанія є хорошим партнером у спільноті Leopard. Це наша модель. Партнерство. Не для того, щоб домінувати, а для того, щоб мати гарні партнерські взаємини. Ми робимо це з Patria, ми робимо це з Kongsberg, з Rheinmetall, з FHG. Це інший підхід.
Ми не кажемо, що маємо тільки те, що виготовляє наша компанія. Ми співпрацюємо з нашими постачальниками: Hensoldt, MTU, RENK. Тобто, ми не хочемо тримати все під власним контролем. Наш підхід цілком інший. І ми притримувати мемо його доти, доки він приноситиме успіх.
А якщо йдеться про сухопутні систем, то в Європі ми є провідним партнером. Ми маємо, як я вже казав, танки, артилерійські системи, бойові машини піхоти Puma тощо. Це те, що ми робимо разом з Rheinmetall. Але ініціатива походить від нас. Ми є системним центром для багатьох ініціатив. Якщо поглянути на зразки озброєнь, що постачаються до армій Європи, то зрозуміло, що у сухопутних системах ми є лідером.
- Досить скоро Україна буде апробувати на полі бою найсучасніші зразки від KNDS. Це САУ RCH 155, а також, ймовірно, новітні колісні бронемашини типу RCT30 Boxer. Чи не було застережень з боку німецьких урядовців чи політиків щодо передачі цих зразків Україні з огляду на якісь технічні чи технологічні ризики?
- Ні. Не було жодного обмеження з боку політиків чи урядовців. Усі прекрасно розуміли, що для протистояння загрозі українській армії потрібна технологічна перевага. А для цього потрібні нові технології. І це є дуже помічним. І сьогодні німці дуже відкриті в цьому плані. І я ніколи не бачив якихось суперечок з цього приводу. Якщо десь ухвалювали якесь рішення, то воно було на користь Україні. І так по всьому світу. Якщо в Німеччині ухвалюють якесь рішення, то в пріоритеті завжди Україна та Німеччина. Ми постачаємо все. Приміром, найсучаснішу систему RCH 155. І ми даємо її без жодних обмежень. Хоча при цьому знаємо, що є країни, які можуть вагатися це робити. Також це стосується новітніх колісних бронемашини типу RCT30 Boxer.

Ми вважаємо, що солдати є більш захищеними, коли їх менше, але їхня ефективність щодо виконання бойових завдань залишається високою. Ризик для солдата зменшується також і за рахунок високої мобільності та можливості вести вогонь на ходу. І це забезпечує перевагу в боях.
- Чи припускаєте Ви, що практичний бойовий досвід застосування цих систем може потребуватиме їхнього вдосконалення?
- Перш за все, один з найбільших для усіх викликів полягає в тому, щоб інтегрувати в артилерійську систему засоби виявлення, безпілотники, систему прийняття командних рішень. Ми наближаємося до цього, і раді, що постійно контактуємо з українською армією. Тож, безумовно, у нас дуже скоро буде модернізація у цифровій компоненті.
Окрім цифровізації і тактичного аспекту, ми, звичайно, засвоїли інші уроки. І тому припускаємо, що будуть вимоги щодо інших модифікацій, але не глобальні, а специфічні.
- В озброєнні німецькими САУ RCH 155 Україна обійшла саму Німеччину, Швейцарію, Велику Британію та Італію. Перша новітня німецька колісна САУ RCH 155 була передана Україні у січні під час урочистих заходів, що пройшли на підприємстві KNDS у Касселі, за участю міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса та українського посла Олексія Макеєва. Це перша RCH 155 з 54 замовлених Німеччиною для України. Як довго триватиме виготовлення усіх цих САУ?
- У нас виробництво нової машини триває від двох до двох із половиною років. Це такі часові рамки. І я думаю, що ми продемонстрували Україні, що поспішаємо. Тобто першу машину ми виготовили від початку до кінця за два роки. Безумовно, я особисто хотів зробити це швидко, але система працює так, як вона працює.

- Чи залучається державне фінансування з українського чи німецького боку до реалізації проектів КNDS в Україні? Чи потрібна державна підтримка?
- Так, звісно, нам потрібні замовлення. Нам потрібні робочі місця на наших підприємствах. Нам потрібна хороша співпраця у прозорому правовому, полі. Це наша позиція. Я не люблю постійно використовувати слово "безпрограшна ситуація". Втім, якщо у нас є партнерство, ми хочемо брати участь в успіху наших партнерів. Ми хочемо брати участь в успіху держави. Бо це наш власний успіх.
КNDS є комерційною компанією, тож і спільне підприємство також є комерційним. А це значить, що ми зобов’язані бути ефективними. І, безумовно, нам потрібні кошти. Те, що ми можемо зробити власними силами, ми робимо за рахунок інвестицій. Але коли йдеться про реальну роботу, то нам потрібне фінансування. Воно може йти з Європейського Союзу. Або з Німеччини. Чи з України. Залежить від того, хто в цьому зацікавлений і хто цього хоче. Ми бачимо, що Німеччина дотримується своїх зобов'язань. Фінансування буде надходити з Німеччини. Це наші сподівання.
Ми також розуміємо, що для потреб оборони працює і українська промисловість. У держави є кошти для компанії, які забезпечують обороноздатність. І я вірю, що команда також буде здатна використати ці гроші. А якщо буде створена нова розробка, то це вже питання про те, як такий проект буде вписаний у європейський, міждержавний аспект чи це буде національна програма. Побачимо.
Але ми вже успішно працюємо для української армії. І це найголовніше. Якщо відкласти убік комерційний інтерес, то треба сказати, що ми дійсно зацікавлені в тому, щоб допомогти Україні. Я бачив воїнів, які тренуються на "Гепардах", я бачив офіцерів, які розповідають про ситуацію на фронті. І це один з найбільших емоційних і важливих запитів. Тому проекти в Україні відрізняються від інших країн.
Розпитував Сергій Згурець, Defense Express
Читайте також: Навіщо новий MGCS, якщо час танків на полі бою минув і чи дійсно це так