xcounter
#

ЗСУ таки могли отримати касетні снаряди DPICM, їх постачальник нас дуже здивує

17307
Американські військові ведуть вогонь із гаубиці M777, ілюстративне фото з відкритих джерел
Американські військові ведуть вогонь із гаубиці M777, ілюстративне фото з відкритих джерел

При цьому мова про можливу поставку не лише 155-мм боєприпасів для ствольної артилерії, але й 122-мм реактивних снарядів до РСЗВ

У листопаді 2022 року Туреччина почала поставки для Збройних Сил України касетних боєприпасів DPICM часів "Холодної війни". Турецький ОПК виготовляв такі снаряди в рамках спільного проекту із США. При цьому ЗСУ могли отримати не тільки 155-мм снаряди, але й також – 122-мм реактивні снаряди TPK-122 від турецької Roketsan, також споряджені касетною бойовою частиною.

Туреччина по суті зараз єдина в світі країна, що може експортувати DPICM. Бо самі США продавати такі снаряди на експорт не можуть через обмеження власного законодавства, хоча на американських військових складах лежить до 3 мільйонів подібних боєприпасів, пише Foreign Policy.

Читайте також: Що це за касетні боєприпаси до 155-мм гармат та HIMARS, які Україна досі просить в США
DPICM M864 та субелемент M42 (CatUXO), ілюстративне зображення з відкритих джерел

Для самої Туреччини поставка касетних снарядів DPICM несе одразу декілька зовнішньополітичних "бонусів". Анкара таким чином показує, що схильна більше підтримувати Україну у її війні проти РФ і стає "важливим військовим сторонником", хоча Туреччина зараз і має декілька "точок дотику" з Кремлем.

Окрім того, "розвантаження" складів від боєприпасів типу DPICM часів "Холодної війни" допомогає Туреччині показати, що вона "на ділі" підтримує відмову від касетної зброї як особливо небезпечної. Офіційна Анкара не приєднувалась до Оттавської конвенції 2008 року, яка передбачала відмову від касетних боєприпасів. Але при цьому уряд Туреччини регулярно намагався переконати міжнародну спільноту, що не має жодного наміру застосовувати DPICM під час операцій власних збройних сил.

Снаряд DPICM M864 (фото: DoD US)

В свою чергу, можливість "передоручити" Туреччині поставку настільки необхідних для ЗСУ касетних снарядів DPICM по суті позбавило США декількох проблем скоріше репутаційного характеру.

Так, DPICM ефективні тим, що мають у 5-10 раз більшу руйнівну силу, аніж звичайні 155-мм снаряди, тому стрільба касетними боєприпасами в підсумку приводить до зниження темпів зносу стволів західних артсистем в розпорядженні ЗСУ. З іншої сторони, DPICM має погану репутацію серед американських військових, бо у деяких випадках можуть не розриватись до 25% суббоєприпасів. Та й деякі політики в США не підтримали ідею передати Україні снаряди DPICM – мовляв, це призведе лише до більшого засмічення нашої землі "вибуховими сюрпризами", для ліквідації яких знадобиться тривалий час.

Читайте також: Нова далекобійна САУ має свою "хворобу", і у США хочуть знайти рішення, щоб ефективно "вилікувати" її