В Європі активно розглядають можливість відновлення колись висушених боліт. Там цією справою займаються вже досить довго, адже трясовина гарно випливає на клімат, й допомагає боротись зі світовим потеплінням.
Проте, останнім часом, на тлі все більше наростаючої загрози нападу з боку РФ, в Європі почали розглядати болота як засіб для захисту власних кордонів. Особливо цим зацікавились після досвіду України на початку повномасштабного вторгнення. Про це повідомляє видання Politico.
Читайте також: Як з 12 F-16 одразу запустити 144 ракети ERAM та з яких винищувачів Повітряних сил їх можна запускати
Так, приводиться приклад, коли на річці Ірпінь була зірвана дамба, в наслідок чого були затоплені території, які історично були болотами, але за часів Радянського союзу їх було висушено, й місцями перетворено на сільськогосподарські угіддя.
Тоді це допомогло зупинити наступ росіян на Київ з півночі, адже більшість техніки просто застрягала в трясовині, після чого була або захоплена, або знищена. Тож надихнувшись дієвістю трясовини проти важкої техніки, в Європі пришвидшують відновлення непрохідної місцевості.
Зокрема, Польща та Фінляндія вже розпочали активні дії в цьому напрямку, щоб створити на кордоні з РФ непрохідну місцевість. Хоча раніше Польща була не дуже зацікавлена у відновленні боліт, але як тільки вони побачили в цьому потенціал для захисту, так вони стали лідерами у цьому питанні.
Тим часом у Фінляндії ще минулого року подали законопроєкт, в якому закликають до відновлення трясовини. Причому тут варто пригадати, що завдяки непрохідній місцевості, Фінляндії вдавалось вдало стримувати наступ СРСР у 1940-х роках.
Причому для відновлення необхідні відносно невеликі кошти, й місцями це зробити доволі легко й швидко. Таким чином, в Європі вб'ють одразу двох зайців, борючись з глобальним потеплінням й зміною клімату та зупиняючи можливий наступ РФ. Причому, якщо поглянути на мапу існуючих боліт, то багато з них пролягає поблизу кордонів з РФ та Білоруссю, особливо це помітно у Фінляндії, тому відновлення додаткових - зробить цю місцевість непрохідною.
Крім Польщі та Фінляндії, питанням відновлення трясовини на кордонах зацікавились й у Литві та Естонії. Але у Литві ще обговорюється це питання, а Естонія вважає, що за потреби зможе дуже швидко їх відновити, але зараз не має бажання цього робити.
Тим часом у Німеччині, де 90% всіх боліт осушена, не хочуть їх відновлювати, посилаючись на те, що вони там можуть тільки нашкодити силам НАТО, сповільнюючи їх просування до фронту. Й це справді так, відновлюючи непрохідну місцевість варто враховувати те, яку вони можуть принести шкоду у військовому плані, і яку користь, й з цього вже вирішувати.
Загалом, варто розуміти, що рішення з відновленням боліт не замінює звичайну лінію оборони, а тільки доповнює її, й в Європі як раз на це і розраховують. Тому можна поглянути на оборонні проєкти цих країн.
Варшава, наприклад, не хоче будувати "Лінію Мажино" чи "Лінію Маннергейма", але вони мають доволі цікаве рішення із "Щитом Сходу". Причому, як повідомляється, до його складу також будуть входити й відновлення боліт.
Також можна пригадати Литву, яка хоче побудувати багато ешелоновану лінію оборони глибиною у 50 км, але чи спрацює цей підхід.
Читайте також: Китайський НРК з лазером, що може отримати РФ, але чи є в ньому сенс
