Торгівля зброєю буде чесною: що пропонує Мінстратегпром

Торгівля зброєю буде чесною: що пропонує Мінстратегпром

Спецекспортери будуть виведені зі структури і з-під впливу концерну "Укроборонпрому" і їх стане менше. Таке рішення у Міністерстві стратегічних галузей промисловості вважають найбільш виваженим.

Як стало відомо Defense Express, кількість державних спецекспортерів буде зменшена до трьох. Ця перспективна "трійця" включатиме "Укрспецекспорт", "Спецтехноекспорт" та "Прогрес".

Проте бачення і ролі місця державних спецекспортерів у нинішньої команди "Укроборонпрому" та Міністерства стратегічних галузей промисловості, яке відповідає за формування та реалізацію оборонно-промислової політики, є різним.

Читайте також: В Мінстратегпромі розглянули проект трансформації "Укроборонпрому": є деякі розбіжності

Донедавна "Укроборонпром" в рамках реалізації Комплексної стратегії трансформації та розвитку Концерну до 2030 року пропонував створити окремий холдинг з спецекспортерів, разом з іншими новими холдингами.

БМ Оплот
БМ "Оплот". Поки лише експорт

Довідково:




Запропонована Комплексна стратегія трансформації та розвитку Концерну до 2030 року описує процес перетворення державного концерну у галузеві холдинги та принципи їх формування, а також цільову модель нової оборонної холдингової компанії з функціями фінансового та корпоративного управління.

Передбачається, що частина підприємств Концерну має бути реорганізована у галузеві холдинги: "авіаремонт", "бронетехніка", "високоточне озброєння", "боєприпаси та спеціальна хімія", "радарні системи", "морські системи", плюс "спецекспорт".

Фактично це було закамуфльованою спробою забезпечити збереження контролю (причому з боку конкретних посадових осіб - з усіма ризиками потенційних спокус) над усією експортною діяльністю державних виробників озброєння та військової техніки. А за певних обставин - і за експортом приватних компаній. Особливо тих, які ще не отримали права на самостійне ведення зовнішньоекономічної діяльності.

Козак Практика
"Козак" від "Практики". І для армії, І для експорту

Такий підхід не знайшов підтримки у керівництва Мінстратегпрому. Що виглядає цілком логічним.

"Треба відділити спецекспортерів від виробників. Щоб не було тиску з боку торговців на виробників, які у форматі пари того ж "Укроборонпрому" + "спецекспортер" часто-густо використовували адміністративний тиск, ігнорували потреби підприємств. Тобто маржинальність для виробників знижувалась під цим тиском. А свою маржинальність продавці формували під кон'юнктуру та інші обставини, не думаючи про те, як існує підприємство за межами конкретного контракту.

Проте всі ризики невиконання контракту з інозамовником головно були проблемою самого виконавця - конкретного підприємства. Адже спецекспортер підписує лише договір комісії з покупцем. Тож за справедливістю, на першому місті мають бути інтереси виробника, а потім продавця. А в ідеальному форматі - обох сторін.

Ціна вітчизняної продукції для експорту має визначатись у форматі діалогу, а не адміністративно. Задля цього кожна зі сторін має почувати себе достатньо впевнено", - так прокоментували заплановані зміни у Міністерстві стратегічних галузей промисловостей.

Велика ймовірність, що спецекспортери будуть підпорядковані напряму Міністерству стратегічних галузей - як складова реалізації військово-технічної політики на поточному етапі. З часом спецекспортери можуть взагалі відійти на другий план, оскільки холдинги будуть спроможні торгувати самостійно. Доцільність співпраці зі спецекспортерами буде визначати сам виробник.

Як відомо, згідно з планами трансформації державного концерну "Укроборонпром" відповідно до візії Міністерства стратегічних галузей промисловостей, на базі підприємств концерну, а також тих, що належать до НКАУ, планується створити дві керуючі холдингові компанії – "Оборонні системи України" (шість холдингів) та "Аерокосмічні системи України" (три холдинги).

Читайте також: Уруський: "Необхідно зменшити кількість діючих спецекспортерів, а також обмежити вплив на них з боку ДК "Укроборонпром"