Цю інформацію Defense Express повідомив представник однієї з українських оборонно-промислових компаній з посиланням на зустрічі з фахівцями на території Ефіопії.
"Причина влучення блискавки у російські зенітні ракетно-гарматні комплекси "Панцир-С1" - нехтування їхніми розрахунками заходів з заземлення. Адже комплекси були розміщені у зоні з великою товщиною скального грунту.
Читайте також: Пораховано, скільки "Панцир С1" втрачено у Сирії та Лівії
Прорубити вглибину декілька метрів граніту було складно. А камінь фактично є ізолятором.
Тож заземлення комлексів, що передбачають заходи безпеки, зроблено не було. Під час грози у "незаземлений" "Панцир" влучила блискавка.
Вона спричинила виведення з ладу значної кількості електронного устаткування. Бойова машина непридатна для виконання завдань завдань за призначенням.
Таких випадків було щонайменще два", - повідомив співрозмовник агенства.
Причина влучення блискавки у російські ЗРГК "Панцир-С1" - нехтування їхніми розрахунками заходів з заземлення.
Грози та потужні блискавки - достатньо розповсюджене природнє явище у Ефіопі у сезон дощів, який триває з середини червня до вересня.
Росія поставила поставила до Ефіопії декілька зенітних ракетно-гарматних комплексів "Панцир-С1" у 2019 році.
Ці нові комплекси були розгорнуті в районі "Греблі великого відродження Ефіопії" - гідроелектростанції "Хідасе", будівництво якої наближається для завершення.
Ефіопія приступила до спорудження на Блакитному Нілі (права притока Нілу) найбільшої в Африці ГЕС Хідасе у 2011 році.
Об'єкт вартістю 4,6 млрд доларів готовий майже на 80%.
Нова гребля, що розташованана річці Блакитний Ніл, як вважається, може серйозно зменшити обсяг води, що надходить на територію Єгипту та Судану.
Прем'єр-міністр Ефіопії Абій Ахмед Алі 7 липня заявив, що країна почне заповнювати водосховище ГЕС "Хідасе" в липні, щоб скористатися початком сезону дощів.
За його словами, ніякого збитку Єгипту та Судану цей процес не завдасть. Але в Каїрі і Хартумі до запевнень ефіопських керівників ставляться скептично.
Підстави для такого ставлення у сусідів Ефіопії є.
Досить сказати, що для заповнення резервуара потребна майже половина річного стоку Нілу. І тому в результаті роботи ефіопської ГЕС на Нілі може виникнути нестача води, яка призведе до численних економічних та екологічних проблем.
Ефіопія запланувала заповнювати водосховище ГЕС "Хідасе" з липня
15 січня 2020 року президент Єгипту Абдель Фаттах ас-Сісі заявив про небажання країни вступати у військовий конфлікт за річкові ресурси, але закликав при цьому Ефіопію не намагатися скоротити доступ Єгипту до необхідних обсягів води.
На вимогу Каїра введення в дію греблі "Відродження" у липні обговорювалося на Раді безпеки ООН.
Єгипет погрожує Аддіс-Абебі "наслідками", якщо вона почне заповнювати резервуар без підписання угоди, в якому буде чітко прописано, як буде працювати гребля.
Під час недавньої поїздки на авіабазу президент Сісі закликав єгипетських військових льотчиків "бути готовими виконати будь-яку місію як в межах наших кордонів, так і за ними, якщо знадобиться".
Панцирі" вкрай потрібні Аддіс-Абебі для захисту нової гідроелектростанції "Хідасе" від очікуваної повітряної атаки з боку Єгипту
Ефіопія налаштована не менше войовничо. Прем'єр-міністр Ефіопії Абій Ахмед, до речі, минулорічний лауреат Нобелівської премії миру, попередив: "Ніяка сила не зможе перешкодити Ефіопії побудувати греблю. Якщо знадобиться воювати, то мільйони наших громадян готові до війни".
Коли в уряду закінчилися гроші, то кошти на будівництво нової ГЕС збирали ус громадяни країни. Тож зараз вся Ефіопія чекає наповнення водою сховища перед греблею.
У разі загострення конфлікту з АРЄ "Панцирі" планується використовувати для перехоплення ворожих літаків, а скоріш - ракет, адже єгипетські літаки навряд чи будуть заходити в їхню зону ураження. Тому боєздатні "Панцирі" для Ефіопії вкрай важливі.
У свою чергу, Україна реаліузує у Ефіопії маштабний проект з модернізації зенітного ракетного комлексу С-125. Детальніше про це - у нашому матеріалі.
Останнім часом всі засоби ППО, які мають збройні сили Ефіопії, сконцентровані для повітряного прикриття гідроелектростанції "Хідасе".
Це декілька ЗРГК "Панцир-С1", дивізіони ЗРК С-125М1, а віднедавна до них додалася незрозуміло у кого придбана ЗРС С-300ПМУ1.
Читайте також: "Підпустили дуже близько": Росія вкотре намагається виправдати поразки "Панцирь-С1"
