Ідея створити малогабаритну ракету-носій, яку в перспективі можна буде використовувати не тільки для цивільних, але й для оборонних завдань також, виглядає як мінімум незвично. Але саме по такій траекторії пішли польські військові інженери, які уже успішно випробували саме такого роду розробку.
Щоправда, ця розробка поки не має конкретної назви, а вказівка на її калібр в 300 міліметрів виглядає як мінімум незвично та одразу вказує на потенційно оборонне призначення виробу.
Читайте також: Уже є варіант з МіГ-29 під аеробалістичну ракету, а як щодо варіанту під запуск супутників
Якщо конкретніше, то польський порталZBiAM пише про те, що 15 квітня 2025 року на полігоні ВПС Польщі біля міста Устка консорціум в складі Wojskowe Zakłady Lotnicze, Військового інституту технологій та Zakład Produkcji Specjalnej "GAMRAT" успішно випробували одноступеневу ракету-носій стартовою масою 280 кілограмів та із корисним навантаженням в 40 кілограмів.
Ракета вийшла на висоту 100 кілометрів, максимальна швидкість при цьому складала понад 620 метрів на секунду. Головна мета пуску полягала в тому, щоб перевірити роботу бортових систем ракети-носія.
Тим більш, що ця одноступенева 300-мм ракета-носій є лише етапом в розробці, яка має увінчатись створенням польської легкої суборбітальної триступеневої ракети-носія, "цивільне" призначення якої полягатиме у виводі на задану орбіту "дослідницького корисного навантаження".
Оборонне призначення цієї розробки – створити технологічну базу під майбутні польські зенітні ракети та далекобійні ракети для ураження наземних цілей; в цьому випадку майбутня суборбітальна ракета-носій має виступати як інструмент для відпрацювання необхідних технологій.
Якщо ж розвивати питання про створення технологічної бази, то тут варто додати зокрема про те, що згадане вище підприємство GAMRAT якраз займається розробками в сегменті твердого ракетного палива, які в свою чергу будуть необхідні для розгортання виробництва ракетного озброєння на потужностях польського ОПК.
Читайте також: Які ядерні арсенали мають Індія та Пакистан й чому одна з країн закріпила примат його вільного використання
