Новина про те, що Польща просувається у питанні локалізації виробництва протиракет PAC-3 MSE викликала позитивну реакцію та бурхливі обговорення у польському сегменті соцмереж. І навіть включно із тезами на кшталт, що тепер країна взагалі має можливість позбутися залежності від постачання цих антибалістичних ракет із США.
Але диявол, як завжди, криється в деталях, і розгортання виробництва PAC-3 MSE, тож в цьому матеріалі проаналізуємо, як локалізація протиракет до ЗРК Patriot у Польщі вплине на загальну ситуацію із виробництвом PAC-3 MSE, а відповідно чи можна у цьому говорити, що завдяки цьому в майбутньому може бути більше вільних цих антибалістичних ракет для України.
Читайте також: Щоб зробити український Patriot, треба не тільки технології, але й гроші - хто неочікувано може профінансувати розробку
Станом на сьогодні деталі щодо потенційного виробництва PAC-3 MSE в Польщі доволі обмежені - відомо, що держдеп США видав попередній дозвіл на таку співпрацю, а перемовини тривали ще з кінця минулого року. Натомість жодних інших деталей - щодо ймовірних строків розгортання виробництва чи відсотку локалізації PAC-3 MSE - поки що не оприлюднювалося.
А останнє - надзвичайно важливе питання, бо станом на сьогодні США залишається єдиним виробником низки важливих компонентів до цієї антибалістичної ракети - включно із головкою самонаведення, виробником якої є компанія Boeing. А це означає, що темпи виробництва протиракет PAC-3 MSE напряму залежать від темпів виробництва ГСН.
Яскравим підтвердженням цьому є Японія, яка хоч і домовилася про ліцензійне виробництво ракет PAC-3 до Patriot ще у 2000-х роках, станом на сьогодні виробляє всього лише 30 (!) одиниць PAC-3 MSE на рік (в середньому 2-3 ракети на місяць) з можливістю збільшення до 60 одиниць. З тим нюансом, що навіть якщо буде достатньо ГСН для Boeing, щоб ще більше наростити виробництво, на це знадобиться ще певний період часу.
Тож якщо ми говоримо про збільшення виробництва ракет PAC-3 MSE зі стартом їхнього виробництва у Польщі, то це буде можливим лише за умови повної локалізації. А це відповідно потребує передачі чутливих технологій. Чи підуть на таке США - під великим питанням.
А поки маємо угоду Boeing з Пентагоном щодо нарощення виробництва ГСН, яка загалом відповідає планам збільшення виробництва протиракет PAC-3 MSE - протягом 7 років Boeing має вийти на річний темп до 2100 головок самонаведення, тоді як відповідно до рамкової угоди Lockheed Martin планує сягнути показника виробництва у 2000 антибалістичних PAC-3 MSE на рік.
Тож майбутнє залучення Польщі до виробництва сучасних протиракет до ЗРК Patriot варто сприймати як розширення ланцюжків постачань та створення додаткових виробничих потужностей, які перш за все гарантуватимуть стабільні темпи виробництва у рамках вже заявленого плану щодо зростання річного обсягу виробництва протиракет PAC-3 MSE.
Навіть за умови повної локалізації виробництва PAC-3 MSE у Польщі до складання першої ракети на польських потужностях, скоріш за все, пройде чимало часу, тож зараз зарано говорити про те, що ця історія може якось притомно вплинути на посилення можливостей України проти балістичних ракет російського окупаційного війська, принаймні у короткостроковій чи середньостроковій перспективі.
Раніше Defense Express розповідав, що Польщі довірили робити найменші двигуни до ракет MSE до Patriot.
Читайте також: Іспанія може залишитися без нових Patriot і чемпіонату світу з футболу через скорочені ще 13 років тому субсидії
