Як офіційно повідомило командування Шостого флоту ВМС США ще 12 лютого у районі Порт-Саїду у Середземному морі о 23:46 за місцевим часом відбулось зіткнення авіаносця USS Harry S. Truman (CVN 75) та цивільного суховантажного судна Besiktas-M, який йшов під прапором Панами.
Наявні фото демонструють, що Besiktas-M отримав незначні пошкодження вище ватерлінії, постраждала лише частина палубного оснащення. В USS Harry S. Truman незначні пошкодження у районі корми з правого борту.
Читайте також: ЗСУ мають кілька Су-24М під Storm Shadow і чекають на далекобійні AGM-158 під F-16, але наскільки точний цей огляд
Але це є доволі цікавим приводом замислитись над тим, а як взагалі це сталось та чи був можливий більш песимістичний сценарій. Бо зрештою 333-метровий авіаносець класу Nimitz з водотоннажністю понад 100 000 тонн за орієнтовно, у 4,5 млрд доларів хоч і важко потопити, але можливо надовго вивести з ладу.
Більше того, авіаносці не плавають поодинці, а діють у складі авіаносної ударної групи, разом із ракетними есмінцями чи крейсерами, підводними човнами та кораблями забезпечення. І сценарій за яким до ордера військових кораблів на небезпечну відстань взагалі може хтось несанкціоновано наблизитись доволі важко уявити.
Але саме це й сталось. І хоча офіційно причини ще розслідують, головний аспект у тому, що Порт-Саїд, в районі якого й сталось зіткнення, є виходом з Суецького каналу, доволі напруженого з точки зору морського трафіку місця. А відстеження маршруту Besiktas-M, як і пошкодження у носовій частині палуби показує, що він просто налетів на авіаносець USS Harry S. Truman на швидкості близько до 9 вузлів, після чого змінив курс та зупинився.
Варто додати, що авіаносець USS Harry S. Truman до цього часу брав участь в операції проти Єменських хуситів у Червоному морі. Але він зайшов у Середземне море ще 3 лютого, після 50-денного перебування у Червоному морі та 6 лютого перебував на Криті.
Читайте також: У Греції так бояться ракети Meteor, що звинуватили Туреччину у реверс-інжинірингу - чи правда
