У відкритому доступі є випуск №10 за жовтень 2024 року журналу "Материально-техническое обеспечение", в якому можна прочитати зокрема про те, як РФ відкрила, що придатність їх танків до ремонту в 3-5 разів нижча, аніж вважалось офіційно.
Однак в тому ж журналі можна знайти й цікаві оцінки загалом по тому, що стосується рівню захищеності легкої бронетехніки армії РФ в контексті досвіду повномасштабної війни проти України. Зокрема, можна дізнатись про те, чому російські нападники не використовують для штурмів свої БТР-70, воліючи опиратись БТР-80 та БТР-82, і це при загальному дефіциті бронетехніки.
Читайте також: РФ показала переробку БТР-82А на бюджетний "Бумеранг", що нагадує скоріше БТР-87
Відповідь на окреслене питання виглядає так –мовляв, російських військових не влаштовує ступінь захищеності та ергономічності для екіпажу та десанту БТР-70, тому вони воліють використовувати для підтримки штурмових дій БТР-80 та БТР-82, як більш зручніші та захищені машини, котрі оснащені дизельними двигунами. В публікації так і прописується, що "БТР-70 показали свою повну непридатність до використання в бойових діях".
Для ілюстрації можемо взяти дані The Military Balance 2024, в яких йдеться про те, що на початок цього року армія РФ мала в строю по факту майже 3 тисячі бронетранспортерів, із яких 700 одиниць БТР-82А/АM, 1200 БТР-80 та 100 БТР-80А (БТР-82А та БТР-80А укладачі довідника віднесли до БМП), і також – 800 БТР-60 усіх варіантів і лише 200 БТР-70. При цьому на зберіганні числилось 1300 одиниць БТР-60 та БТР-70.
Щодо проблем із захистом БТР-70 наводиться така деталізація – броня пробивається по всьому корпусу вогнем крупнокаліберних кулеметів, ураження відбувалось також і від уламків мін; знищення бронетранспортерів відбувалось також і РПГ-7, шляхом обстрілу по десантному та моторному відсікам.
Також в згаданій публікації наводяться й дані по характеру бойових пошкоджень, які в ході боїв проти ЗСУ отримували ворожі БМП-1, БМП-2 та БМП-3.
Зокрема там є вказівка на те, що характерні місця бойових пошкоджень рашистських бойових машин піхоти, отримані внаслідок влучання протитанкових гранатометів та від прямого чи уламкового ураження мін, розподіляться в основному по корпусу, у моторне та десантне відділення.
При влучанні гранати від РПГ-7 спостерігалось наскрізне пробиття броні, або зміщення башти через руйнування погону (у випадку з БМП-2), або заклинювання люків та дверей (у випадку з БМП-3.
При близькому підриву міни уламки пробивали броню та паливні баки у дверях десантного відділення, після чого БМП загорялась, а далі відбувався підрив боєкомплекту, характерною ознакою якого був відліт башти на 5-7 метрів від корпусу машини.
Щодо проблем із характером захищеності своєї бронетехніки росіяни у згаданому вище матеріалі наводять загальний висновок – "в ході виявлення причин підриву боєкомплекту в танках і БМП виявлено ряд конструктивний недоліків у компоновці бойового відділення, у розміщенні боєкомплекту й палива в неброньованих відсіках, та у застосуванні системи пожежогасіння з термодатчиками, які не забезпечують надійне гасіння пожеж у моторному та бойовому відділеннях".
Тобто іншими словами, росіяни тут визнали, що на їх танках та бойових машинах піхоти треба повністю переробляти усю внутрішню компоновку.
Водночас, далі за текстом прозвучала також доволі специфічна пропозиція, на яку варто звернути увагу – ставити на танки та бронемашини автоматизовані системи постановки димових завіс або для безпечної евакуації екіпажів з пошкодженої техніки, або ж для імітації ураження. Бо цілком ймовірно, що армія РФ таке "ноу-хау" може взяти на своє "озброєння".
Читайте також: Індія провела випробування танка Zorawar в умовах, де російські Т-90 не справились
