"Щоб стати жертвою дезінформації, вам більше не потрібно жити при репресивному режимі. Фейкову новину може створити юнак, який нудьгує в барі, або терористи на полі бою", – писала у березні 2017 року Рула Халаф, оглядачка газети Financial Times.
Україна сповна відчула на собі, що таке потужні дезінформаційні удари, ще 2014 року. Потік фейкового контенту змивав тоді будь-які аргументи логіки у Криму, на Донеччині і Луганщині, роз’їдав, як іржа, свідомість і волю українських громадян. Відтоді ми навчилися ситуативно з цим боротися.
Читайте також: Агенти ФСБ в Європі, рашизм за методичкою, відповідальність за помилки 2014 року: інфорезонанси доби
Хоча до усвідомлення того, що це безперервний і нескінчений процес, який потребує інших, ніж наявні традиційні, механізмів і технологій, у нас теж ще далеко. Згодом, коли стихнуть сирени за вікнами наших будинків, проведемо ретельний аналіз і сьогоднішніх дій в інформпросторі.
Наразі тема спротиву іноземним впливам у гібридній інформаційній війні гостро постала перед Японією. Японці впевнені, що та кількість дезінформації, яка обрушується на їхні голови, може серйозно вплинути на зміну настроїв у суспільстві та стан справ у державі.
Вони переконані, що за цим стоїть передусім росія, яка намагається дезінформувати весь світ, вигадуючи виправдання для своїх воєнних злочинів. Таку ж тактику може застосовувати Китай, особливо у перебігу подій довкола Тайваню.
То ж міністерство оборони Японії вводить нову посаду – старшого координатора глобальної стратегічної розвідки. До обов’язків цього фахівця, серед іншого, входитиме оприлюднення перевіреної та коректної інформації про війну в Україні, він також відстежувати фейки з росії та Китаю. Таким чином, вважають в Міноборони Японії, вдасться посилити опір країни у гібридній інформаційній війні з Китаєм і РФ.
Ці дії Японії, на наш погляд, можна вважати прямими рекомендаціями МО України щодо кардинального посилення комунікаційно-контентно-безпекових засобів сучасно-адекватного представлення дій ЗСУ з метою нейтралізації звинувачень та брехні в глобальному інформаційному просторі. Тут насамперед слід враховувати особливості сучасних швидкостей інформаційного простору, які здатні шаленими темпами і технологічно бездоганно трансформувати правду в неправду.
Здається, і світ нарешті почав усвідомлювати небезпеку, яка походить від навіженої пропаганди, здобреної суцільною неправдою та інсинуаціями. На 49-му засіданні, що відбулося 1 квітня, Рада ООН з прав людини ухвалила план дій щодо боротьби з дезінформацією – "Роль держав у протидії негативному впливу дезінформації на здійснення та реалізацію прав людини". Проект документа запропонували спільно Україна, Японія, Латвія, Литва, Польща, Велика Британія і США.
Це рішення є усвідомленням світовою громадою того, що сотні мільйонів людей на планеті заражені "червоним драконом", а якщо точніше – путінізмом. Переважна більшість цих людей проживає в авторитарних та диктаторських державах, що являють собою суспільства-корпорації. Однак вплив путінських технологів на громаду демократичного світу теж надзвичайно велика, достатньо згадати останні президентські вибори у США, Брекзит, протестні виступи у Каталонії 2019 року тощо.
Хочеться вірити, що ми дедалі більше звертаємося до базових засад цивілізаційних умов життя, основою яких є правда. Ми вже переконалися, до чого призводить намагання підмінити її сучасними публічними реальностями різної технологічно-креативної щільності – так з’являються російські, венесуельські, сирійські, китайські, північнокорейські тощо варіації об’єктивності, які вже позначені терміном "постправда". Для авторитарно-диктаторської влади це спосіб виживання, для цивілізованого світу – шлях у небуття.
Відповідь на ці запитання шукають давно. Зараз Україна здатна її запропонувати. Війна проти агресора ще раз засвідчила – в цій царині найбільш ефективною може стати парадигма та методологія комунікаційно-контентної безпеки, яка оперує сучасними станами комунікацій та контентного творення в національних та глолокальних масштабах.
Правду потрібно визволити з тенет світового путінізму і легалізувати її в демократичному світі, звільнити її від стереотипів минулого і надати імпульси сучасного і майбутнього. Приклад служіння правді показують сучасні герої – воїни ЗСУ та сил оборони, українські громадяни, патріоти миру з різних країн, які воюють в Україні або допомагають їй.
Боротьба з дезінформацією – це не тимчасова кампанія. І так, вона не завершиться із закінченням фізичної фази війни з путінською росією. Більше того, вона не завершиться доти, допоки існуватимуть авторитарні і диктаторські режими. А вони ще довго отруюватимуть нам життя. На думку експертів, цьогорічні санкції не завдадуть серйозної шкоди економіці рф. За прогнозами, москва за 2022 рік заробить на третину більше, ніж 2021 року, на експорті енергоносіїв і матиме рекордний профіцит поточного рахунку.
Цю правду мають знати всі, хто купує путінські нафтопродукти чи гріється путінським вугіллям. Світ на межі, коли агресія доводить свою глобально-криваву рентабельність. Тобто агресія – це вид варварської ефективності економіки. І це теж світова проблема, бо загроза воєнного вторгнення до країн НАТО в такому випадку різко зростає.
Вихід один – маємо перемагати.
Валерій Король, Григорій Любовець, ГО "Центр комунікаційно-контентної безпеки"
Читайте також: Про депутінізацію, переговори з рашею та блеф деескалації: інфорезонанси доби
