Початок запуску РФ супутників "Рассвет" від "Бюро 1440" з метою створення свого аналога Starlink, дійсно є тривожним дзвіночком. Бо Кремль може кинути значні ресурси на отримання аналогічного, але власного рішення, розуміючи всі переваги сучасного супутникового інтернету на полі бою.
Тим паче, що російська система також має бути для кінцевого користувача простою та працювати "з коробки". А наземний термінал з фазованою решіткою із загальними габаритами 60х60 см при вазі 16 кг дозволяє його монтаж на військову техніку та дрони.
Читайте також: Британці купують пускові CATA для дронів, як в Україні, бо вони єдині підходять під проєкт Asgard
Але ключовим у розгортанні рашистами супутників "Рассвет" є питання часу, який піде на розгортання такої системи зв'язку навіть у мінімальній можливій для функціонування конфігурації.
У російському "Бюро 1440" декларують, що система почне працювати після розгортання першої черги із 288 супутників. Вони нібито дозволять забезпечити глобальне покриття та розпочати комерційну експлуатацію і це має статися вже у 2027 році.
Надалі кількість супутників має збільшитись до 730 у 2030 та 900 до 2035 року. Фінальні заявлені параметри для російського аналога - швидкість до 1 Гбит/с з пінгом до 70 мс. А от проміжні, станом на початок комерційної експлуатації, наразі не оголошені.
Водночас заявлені 288 супутника, що мають бути розгорнуті на полярних орбітах близько 800 км з нахилом близько 88° (24 супутника на 12 орбітах, площинах), є дуже малою кількістю, що зможе забезпечити лише обмежений функціонал. Але не слід відкидати сценарій за яким його може вистачити на підтримку відносно обмеженої кількості військових користувачів.
Для прикладу SpaceX наразі запустила понад 11,5 тисяч своїх супутників з лютого 2018 року, з яких зараз діє понад 10 тисяч. А от перший запуск Starlink у обмежену комерційну експлуатацію за планом "Better Than Nothing Beta" ("Краще ніж нічого"), відбувся у жовтні 2020 року, коли на орбіту було запущено 860 супутників, які дозволяли обмеженій кількості клієнтів отримати швидкість 50-150 Мбит/с з пінгом 20-40 мс. Наразі ці параметри складають до 500 Мбіт/с з аналогічною затримкою.
Ще один супутниковий сервіс OneWeb налічує понад 600 супутників на ще вищих полярних орбітах висотою 1200 км та нахилом 86° (з планом дійти до 1000 одиниць), це дає швидкість 100-200 Мбит/с з пінгом 30-70 мс. Саме тому реальний функціонал російського аналога не Starlink, а скоріше OneWeb з'явиться на анонсованій позначці у 730 супутників.
Але перша проблема у розгортанні мережі супутників - кількість ракетоносіїв, які може запустити РФ у космос. Наразі для запуску російських супутників "Рассвет" використовується ракетоносій "Союз-2.1б". Разом із блоком "Фрегат" він зміг закинути 16 супутників на орбіту з параметрами 290х324 км та нахилом 82.3°, після чого супутники мають дістатися розрахункової орбіти на власних мікродвигунах. Приблизно аналогічні можливості має забезпечувати легка "Ангара-1.2".
І до позначки у 288 супутника потрібно ще 17 запусків "Союз-2.1б" або "Ангара-1.2". Цих ракет РФ за останні роки запускає по 8-9 на рік і в абсолютній більшості випадків пуски здійснюються в інтересах так званого міноборони РФ.
Тобто якщо Кремль спрямує всі "Союз-2.1б" та "Ангара-1.2", то при поточних темпах виробництва цих ракет та ціною призупинення всіх інших військових, наукових та комерційних космічних програми, просто запускаючи супутники "Рассвет", план з виведення на орбіту 288 одиниць й запуск системи зв'язку у 2027 році в теорії можливий.
Також варто враховувати, що у рашистів тепер є й ракетоносій важкого класу - "Ангара-А5", яка у 2025 році вперше здійснила виведення реального корисного навантаження. Ця ракета має втричі більшу вантажопідйомність і може брати певну кількість супутників "Рассвет" при виведенні військових супутників на аналогічні полярні орбіти. І зрештою загалом варто розраховувати на те, що для Кремля може бути неважливою вартість виведення супутників на орбіту.
Але плани на 288 супутників у 2027 році та 730 у 2030 році вочевидь побудовані саме з програми максимальної окупації ледь не всіх можливостей виробництва ракетоносіїв у РФ. І потребують вкрай активних запусків.
І саме ця активність має стати відповідним маркером, бо якщо запуски супутників "Рассвет" будуть десь раз на 1,5-2 місяця, то Кремль дійсно вкладає в це значні ресурси. У іншому випадку - мова йде про черговий російський "аналоговнетний" проєкт, строки якого постійно будуть зсуватися вправо.
Читайте також: США навряд завершують війну проти Ірану, елітна 82-а повітряно-десантна дивізія готується до бойових дій
