Наземні роботизовані комплекси у 95% випадках виконують логістичні завдання, що має критичне значення для будь-якого підрозділу на передовій. Бо без підвезення припасів, боєприпасів, евакуації поранених, вести бойові дії просто неможливо. Але це не означає, що бойовими дронами ніхто не займається і в цьому немає перспективи.
А про те, куди рухається розвиток наземних роботизованих комплексів Defense Express поспілкувався із "Математиком", керівником підрозділу роботизованих комплексів 2-го корпусу Нацгвардії України "Хартія". І це продовження дуже змістовної розмови щодо НРК.
Читайте також: Скільки коштують "протишахедні" зенітки Skynex та Skyranger від Rheinmetall, які постачають Україні
Управління НРК
Першим перспективним напрямом розвитку НРК наразі є сфера його управління. Сам зв’язок між роботизованою платформою та оператором має бути цифровим, завадозахищеним, резервованим та не залежати від рельєфу місцевості, тобто бути або супутниковим, або побудованим на основі широкої mesh-мережі.
Водночас використання оптоволокна на наземних НРК на постійній основі немає сенсу. Зокрема, через вартість самої "оптики", так і того, що наземна роботизована платформа скоріше її просто порве коли буде їхати зворотним маршрутом. Що звісно не виключає, що для окремих спеціальних умов та місій це може мати сенс.
Але наступний рівень - це перехід на моделі машинного зору, візуальної навігації та іншого принципу керування НРК. Справа в тому, що вагомою проблемою керування будь-якої наземної роботизованої платформи є затримка сигналу, так званий пінг. При затримці у 150 мілісекунд оператор скоріше зупинить НРК й буде очікувати його зменшення до 60-80 мілісекунд.
Другою проблемою є мала оглядовість оператора НРК, який має вузьке поле зору через камери. Окрім цього на це також впливає, наприклад, висока трава, чи відсутність видимих орієнтирів, помножена на відсутність супутникової навігації. Але є рішення, яке може одночасно розв’язати ці дві проблеми.
"Ми пробуємо перетворити управління НРК в щось схоже на комп'ютерну гру. Ми зможемо взяти 3D-модель, як самого НРК, так і місцевості навколо нього. І оператор буде вільний в тому, щоб вибрати ракурс, тобто бачити у режимі "вид від третьої особи", що значно краще дає розуміння, де він знаходиться.
І час затримки буде набагато менший. Це дозволить нам, в принципі, ще збільшувати швидкість самого НРК, і ми зможемо рухатись швидше. І загалом це підвищить якість управління, що особливо важливо для евакуаційних місій. Також це означає можливість майже повної відсутності необхідності підтримки БПЛА в складних моментах, коли необхідно дивитися на себе зверху за допомогою умовного "Мавіка", - розповів "Математик".
Для реалізації цього задуму необхідно, щоб НРК міг сканувати місцевість. А для цього можливо використовувати лідари, радари, ультразвук, стереокамери. Головне, щоб рішення було дешевим із розумінням тривалості життєвого циклу НРК. Також це рішення має гарантувати можливість розширеної автономності руху платформи, у випадку припинення зв’язку з оператором.
База даних логістики
Ще один взагалі "невидимий" напрям розвитку логістики - це дуже прості питання: що, куди, коли та кому везти. І від відповіді на них й залежить вся ефективність будь-якої логістики.
"Насправді це дуже серйозні питання. Системні. І навіть коли ми працювали з великими логістичними компаніями то й для них це було і є все ще нетривіальною задачею.
І тут питання в тому, щоб об'єднати цей досвід. І навіть якщо сконцентруватися на вузькій лінійці логістичних засобів та аналізі інформації щодо їх використання, організовувати систему запитів, куди й кому вести, і скільки, і яким чином, яку логістику ми можемо поєднувати, то наш фронт виграв б від цього дуже сильно", - підкреслив керівник підрозділу роботизованих комплексів 2-го корпусу Нацгвардії України "Хартія".
Скільки часу залишилось до бойових дроїдів
Ще п’ять років тому фрази про бойовий штучний інтелект та двобої дронів можливо було зустріти лише у фантастиці. Але тепер це звичні речі, а тому до появи наземних автономних бойових НРК, умовних дроїдів, залишилось доволі мало часу.
"Слід очікувати, що до появи таких засобів залишилось три роки. Саме шасі, тобто чи буде воно гуманоїдним, на колесах, чи проміжним, включно з "собаками" чи "буйволами" - не важливо. Я роблю ставку на три роки.
Це з аналізу того, що я бачу, виробничих потужностей, питання самих модулів платформ, як вони працюють. Систем машинного озору і сенсорів, і можливості їх використання. Питання відповідальності, масштабованості і створення систем.
Ці інструменти можуть з'явитися через півтора року насправді. А от зібрати їх, запакувати їх в нормальний вигляд для того, щоб це можна було постачати підрозділам, а потім щоб ці підрозділи мали і розуміли, як цим розпоряджатись, і були системи управління - це ще на 1,5 року. А от насичення ними військ - це початок 2030-х років", - зазначив "Математик".
Читайте також: Британці роблять ставку на учбовий літак T-7 від Boeing та Saab, який обійшов Leonardo M-346 та FA-50
