Україна має досить велику науково-виробничу базу й можливості у самостійному створенні різноманітних зразків космічної техніки та входить до списку з 10 країн світу, які вміють це робити.
Окрім власне космічних ракетоносіїв, підприємства нашої країни здатні також розробляти й виготовляти супутники. Попри це, за часів Незалежності Україна створила лише сім космічних апаратів, які були виведенні на орбіту. При цьому, на сьогодні ми не маємо жодного власного працюючого супутника.
Читайте також: В Канаді розпочинають будівництво космодрому під нові українські ракети "Циклон-4М"
Змінити це може оприлюднений навесні цього року проект Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми на 2021-2025 роки, коли він стане законом. У ньому передбачена розробка й створення як низки супутників, так і різноманітних необхідних систем для них (наприклад оптико-електронного сканера надвисокої просторової розрізненості).
"Ювілейний" український супутник готується "до старту"
В рамках космічної програми Україна до 2025 року має вивести у космос сім супутників спостереження Землі. Це дасть змогу створити власне космічне угрупування, що буде здатне вирішувати завдання як у цивільному секторі (аналіз погодних умов, оцінка масштабу лісових пожеж, дослідження врожайності тощо), так і у секторі оборони.
"Флагманом" угрупування стане космічний апарат "Січ-2-30", який має просторову розрізненість 7,8 метра (на 1 піксель) та охоплення смуги у 46,6 км. Він є саме "оглядовим", тобто не здатен роздивитись на поверхні Землі невеликі деталі, що робить його малоцінним для військових, але за рахунок великого охоплення може бути корисним для цивільних структур, науковців та ДСНС.
Наразі цей космічний апарат пройшов всі випробовування й за планом у грудні цього року має бути доставлений до Сполучених Штатів Америки. Його запуск на орбіту за допомогою ракети-носія Falcon-9 компанії SpaceX має відбутися у січні 2022 року.
На що будуть здатні супутники вітчизняного космічного угрупування
Попри важливість запуску "Січ-2-30", куди більш цікавими є плани щодо інших шести космічних апаратів, деякі з яких будуть мати набагато більш потужні характеристики.
"Це буде угрупування супутників, в яких будуть космічні апарати і середньої роздільної здатності, як, наприклад, "Січ-2-30", і високої роздільної здатності - це приблизно 1-2 метри, і більш високої роздільної здатності - до пів метра, - розповів голова Державного космічного агентства України Володимир Тафтай в інтерв'ю "Security talks з Валентином Бадраком".
За його словами, українська космічна галузь на сьогодні може самостійно створити всі космічні апарати цього угруповання, окрім "розвідника" з просторовою розрізненістю до 0,5 метра - оскільки в Україні наразі немає технологій з виробництва таких оптико-електронних модулів. Через складність у виробництві такі супутники також мають значну вартість.
"Супутник з роздільною здатністю 0,5 метрів моє вартість від $70 до $100 млн, відповідно до його характеристик", - повідомив Володимир Тафтай.
Більша частина такого апарату, за планом, буде виготовлена в Україні. Закуповувати, ймовірно, будуть оптико-електронний модуль, сонячні панелі та акумуляторні батареї. Зауважимо, що у космічній програмі на створення власної оптико-електронної системи надвисокої просторової розрізненості (0,5-1 метр) на базі вітчизняного сканера заплановано 2,4 млрд гривень, а ще 340 млн гривень хочуть витратити власне на розробку оптико-електронного сканера.
Варто відзначити, що саме такі космічні апарати є необхідними для потреб оборони у розвідувальній сфері. Адже така просторова розрізненість дозволить слідкувати за об’єктами, як то військові автомобілі чи будь-яка бронетехніка або невеликі групи людей.
Збільшення можливостей в майбутньому
Не менш цікавими для військових є супутники радіолокаційного спостереження Землі. За їх допомогою можна отримувати зображення, створенні на базі інформації відбитого від поверхні землі радіосигналу.
Такий апарат, на відміну від оптичного, може отримувати зображення в будь-яку пору доби й за будь-якої погоди (нагадаємо, в Україні в середньому 96 днів на рік хмарна погода) чи навіть через дах ангару. Однак такі супутники Україна, на жаль, самостійно поки виготовляти не може.
"Супутники з радіолокаційним корисним навантаженням є більш привабливими, але на цей час ми не плануємо їх створювати в рамках цієї космічної програми (на 2021-2025 рік), тому, що це більш складний супутник, який наразі космічна галузь України не готова створювати. Ми працюємо над цим і вже в рамках наступної космічної програми (після 2025 року), я впевнений, ми будемо мати можливість створення такого супутника", - зауважив Володимир Тафтай.
Наявні проекти українських космічних апаратів
Звісно, найбільш "просуненим" у розробках супутників в Україні є ДП "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля", котре вже має проекти не тільки супутника для оптико-електронного спостереження Землі з високим розділенням на місцевості (як то "Січ-2-М" з роздільною здатністю 2,4 метра), а й плани щодо створення необхідних військовим КА з надвисоким розділенням та супутника радіолокаційного спостереження ("Січ-3-О" й "Січ-3-Р").
Проте в Україні існують і інші розробники, які спільними зусиллями створюють наукові та "розвідувальні" апарати. Так, КПІ імені Ігоря Сікорського спільно з ОКБ "Шторм" наразі працюють над кількома проектами космічних апаратів спостереження Землі. Зокрема, над POLYITAN-12, для якого вже практично виготовлений оптичний сканер з роздільною здатністю 3-4 метри в мультиспектральному діапазоні.
"Оптичний модуль, який буде використаний в оптичному сканері для корисного навантаження POLYITAN-12, повністю виготовлений по нашій розробці та на нашій технологічній базі, яка дозволяє виготовляти і металеві деталі, і оптичні деталі. Це стосується і лінз, це стосується і дзеркал. Оптична здатність такого об’єктиву з застосуванням 20 мегапіксельної матриці на рівні 3-4 метрів в мультиспектральному діапазоні", - розповів головний конструктор ОКБ "Шторм" Сергій Пуха.
Також в ОКБ "Шторм" виготовляють для супутників електронні блоки для зняття й перетворення оптичної інформації в цифрову та випускають службові системи та датчики для космічних апаратів.
В КПІ планують запустити цій супутник дистанційного зондування Землі вже у 2023 році, якщо знайдуть інвестора для оплати запуску 24 кілограмового апарату, яка становить близько $120 тисяч.
Варто також нагадати, що ДКАУ раніше анонсувало, що супутники спостереження, котрі мають бути запущені на орбіту в рамках Космічної програми, не обов’язково буде виготовляти саме КБ "Південне". До проекту можуть залучатися й інші учасники, зокрема приватні.
Чи є "космічні" перспективи в України
Відзначимо, що попри позитивну новину про розробку Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми на 2021-2025 роки з бюджетом у 40 млрд гривень, вона й досі залишається лише у стадії проекту.
Ба більше, її ще навіть не розглядали у Верховній Раді. Законопроект №6129, направлений депутатам 4 жовтня цього року після ухвалення Кабінетом міністрів України, має ще розглянути профільний комітет з економічного розвитку. Отже, наразі не відомий ні час прийняття закону, ні чи приймуть його таким взагалі.
Крім цього, в програмі більша частина фінансування має надійти з боку інвесторів (з держбюджету передбачається виділення 15 млрд гривень), яких ще потрібно знайти.
Іншою проблемою є досить коротке життя українських космічних апаратів (3 -7 років). Тобто, щоб утримувати на орбіті власне угрупування супутників, Україні постійно доведеться витрачати значні кошти на створення нових та запуск їх на орбіту для заміни космічних апаратів, в яких завершився термін дії.
Стале й велике фінансування нових розробок, опанування сучасних технологій та створення "заміни" вийшовших з ладу супутників буде створювати досить великий тиск на державний бюджет.
Однак це вкрай необхідна річ, як для майбутнього нашої країни, як високотехнологічної держави, так і для підвищення обороноздатності України. Нагадаємо: у нашого "доброго сусіда" - РФ угрупування супутників налічує фантастичні по українськім міркам 160 апаратів на орбіті. Тобто наш ворог на цьому полі має над нами неймовірну перевагу.
Допомогти у розв'язанні цього питання Україні може розвиток співпраці з іншими країнами, які мають амбіції, кошти та космічні програми, але не мають можливості створювати супутники та ракети самостійно.
"На сьогодні у світі існує близько 120 космічних агентств, а країн з повним циклом створення космічної техніки існує всього 10. Тобто близько 110 країн мають свої космічні програми, при цьому не маючи технологій створення таких систем. Таким чином, ринок є, він є дуже добрим й ми активно займаємось просуванням нашої продукції для реалізації на зовнішньому ринку", - зазначив Володимир Тафтай.
Сподіваємось, що керівництво держави зможе підтримати важливу космічну галузь й Україна найближчим часом отримає власні супутники, що, своєю чергою, може дати суттєвий поштовх для знаходження нових іноземних партнерів та інвесторів. Адже відомо, що найкраще продається та "зброя", яка вже випробувана й серійна, а не її макети та презентації.
Читайте також: Тафтай говорить, що до 2025 року Україна отримає розвідувальні супутники із роздільною здатністю до 1 метра
