Як Збройним Силам України забезпечити оборону проти російських ОТРК "Искандер-М" (частина 2)

Першу частину матеріалу з цієї серії можна переглянути за посиланням.

ОТРК "Искандер-М" є дуже серйозною загрозою, тож ЗС України життєво важливо забезпечити оборону проти ракет цих комплексів.

Читайте також: Як Росія застосує новий 14-й бригадний комплект ОТРК "Искандер-М": аналіз Defense Express

У перспективі СВ Росії можуть загрожувати Україні двома ударами 320-480 ракет "Искандер-М", у т.ч. 1-й удар, вочевидь, завдадуть 160-240 БР 9М723. Основні цілі для них включатимуть системи ППО, КП та вузли зв’язку, авіатехніка на аеродромах, важливі об’єкти (склади, мости тощо), війська та ОВТ (колони на марші, місця зберігання), позиції ОТРК, РСЗВ тощо.

Першого удару, вочевидь, буде завдано БР 9М723 по українській системі ППО. Він може призвести до придушення ППО, що відкриває можливість ВПС РФ розпочати бомбардування літаками Су-34 та Су-24М. Крім того, руйнування ракетами аеродромів, КП, складів, казарм та ангарів з технікою на базах дезорганізують ЗС, позбавлять їх авіації, централізованого управління та постачання. Руйнування ракетами мостів та ризик завдання удару по військах у колонах на марші обмежить маневр та прибуття підкріплень до місць прориву.

Такий сценарій схожий на масоване застосування КР НАТО на початку повітряних ударів по Іраку та Югославії. Але КР можуть бути знищені розвиненою системою ППО, тоді як БР 9М723 вражають саму ППО. Повітряні сили України (об’єкти 1-го удару) за відкритими даними включають:

• 5 полків зв’язку та управління;
• 4 радіотехнічні (РТ) бригади: з РТ б-нів та рот РЛС (П-14, П-18, П-19, СТ-68, РСП-10, 79К6 тощо), б-нів управління (АСУ КП 73Н6 "Байкал-1");
• 10 ЗРбр/ЗРп: 30-38 д-нів ЗРС/ЗРК з до 330 ПУ/СПУ/СОУ (19-25 д-нів ЗРС С-300ПТ/ПС та 1 д-н ЗРС С-300В1, усього 250 ПУ/ СПУ, 9-10 д-нів ЗРК "Бук-М1", усього 60-72 СОУ, 1-2 д-ни ЗРК С-125-2Д, до 8 ПУ;
• 4-5 бригад такт. авіації (ТА): 63-71 винищувач (33-37 МиГ-29 та 30-34 Су-27);
• 2 бригади ТА: 37-54 ударних літака та розвідників (8-14 бомбардувальників Су-24М, 5-9 розвідників Су-24МР та 24-31 штурмовик Су-25);
• 3 бригади транспортної авіації, 4 бригади армійської авіації тощо.

По цих об’єктах вочевидь й завдадуть 1-й удар 160-240 БР 9М723. І хоча ЗРС С-300В1, С-300ПТ/ПС та ЗРК "Бук-М1" не здатні їх перехопити, але вони можуть перехопити частину КР 9М728 та 9М729. ЗРС С-300ПТ/ПС мають дальність стрільби по КР 30 км, мінімальну висоту ураження 25 м та ймовірність 0,4-0,8, а ЗРК "Бук-М1" – 25 км, 15 м та 0,4-0,6 відповідно.

Винищувачі МиГ-29 та Су-27 також можуть перехопити частину КР. Але у цих ЗРС/ЗРК та їх ЗУР, а також винищувачів та їх УР давно вичерпався встановлений термін служби. Й хоча до 2017 р. було відремонтовано 65% ЗРС С-300ПТ/ПС, 20% ЗРК "Бук-М1" та до 60 бойових літаків, ситуація з ними складна (наприклад, річний наліт льотчиків – 40 годин, а у РФ – 100 годин).

ГШ РФ, мабуть, розраховує, що БР 9М723 виведуть з ладу систему ППО України з її РЛС, ЗРС/ЗРК та винищувачами, й тоді КР 9М728, 9М729 та бомбардувальники зможуть завдавати ударів по інших цілях України без перешкод.

Щоб протистояти цій найбільшій загрозі, можливе застосування наступальних та оборонних, активних та пасивних, симетричних та асиметричних заходів проти ОТРК "Искандер-М" на землі, їх БР та КР у польоті, у т.ч. заходів, що знижують влучність ракет. Теоретично можливі 2 способи активної боротьби з ОТРК – удари по них на землі та враження БР з КР у польоті, але ЗС України зможуть застосувати активні засоби лише проти КР у польоті, а проти БР – лише пасивні. Знищення ОТРК на землі теж малоймовірне.

Знищення ОТРК на землі. У війні 1991 р. ЗС Іраку використали 14 СПУ застарілих ОТРК Р-17+ та ще 78 муляжів (у т.ч. списані ТРК). Попри повне панування у повітрі, авіація коаліції (до 1000 літаків) не змогла вразити ці СПУ та муляжі. Ну а ЗС України мають лише 8-14 Су-24М (радіус 480-580 км із 2 т бомб) та 12 СПУ ТРК "Точка-У" (дальність 120 км, КВО 50 м, БЧ 482 кг). Су-24М та ТРК занадто нечисленні, для них не забезпечено цілевказівку, а у ТРК мала дальність пуску. Тому не можна розраховувати на знищення ОТРК українською авіацією та ТРК.

КБ "Південне" створює ОТРК "Грім-2" (готовність 80%). МОУ планувало укласти у 2021 р. контракт на постачання дослідної батареї ОТРК (2 СПУ тощо). СПУ ОТРК має нести 2 БР (дальність 350 км, КВО 5-15 м та БЧ 480 кг). У КБ "Південне" вважають, що ЗСУ отримають ОТРК через 3 роки після укладання контракту (треба ще замінити шасі СПУ на Tatra). Але невідомо, коли серійний ОТРК надійде у війська. А дальність 350 км мала для застосування "Грім-2" проти "Искандер-М" (вона має бути понад 500 км), й не вирішено проблему цілевказівки. А головне – доцільніше мати "Грім-2" для неядерного стримування Росії.

Інший варіант – створити на базі БРК РК-360МЦ "Нептун" від КБ "Луч" ОТРК для ураження наземних цілей. Наразі д-н БРК "Нептун" має у т.ч. 6 УСПУ-360 (4 ракети Р-360, дальність 280 км, швидкість 0,8-0,85М, БЧ 150 кг). У 2020 р. БРК "Нептун" прийняли на озброєння та замовили, а у 2022 р. буде готовим д-н. У ОТРК дальність має бути понад 500 км. Але, маючи БЧ втричі легше, ніж в ОТРК "Сапсан" та швидкість 0,8-0,85М, КР менш ефективні та можуть бути уражені ЗРС С-400, ЗРК "Бук-М2/3", "Тор-М2" та С-350, ЗРПК "Панцирь-С" військ ППО РФ.

Використання ОТРК "Грім-2" та "Нептун" для враження ОТРК "Искандер-М" на землі можна виключити.

Боротьба з БР 9М723 у польоті теоретично може бути забезпечена спеціальними ЗРС ПРО-ППО, але ЗС України їх не мають (а ЗРС С-300В1, С-300ПТ/ПС та "Бук-М1" не можуть перехопити БР 9М723). Були пропозиції купити ЗРС США Patriot PAC-3+, але це перевищує фінансові можливості України. Закупівля Польщею 4-х батарей цієї ЗРС (усього 16 ПУ тощо) коштуватиме 4,75 млрд дол, а Україна витрачає на закупівлю ОВТ 800 млн дол на рік. До того ж можливість перехоплення БР 9М723 за допомогою ЗУР PAC-3MSE становить лише 0,15-0,25.

Російський спеціаліст з ПРО та ППО А. Лузан вважає, що створення ЗРС ПРО від БР набагато складніше та дорожче, ніж створення ОТРК. Це доступно лише розвиненим країнам з передовою наукою та ОПК. ЗРС ПРО на ТВД мають лише США, Росія, Франція з Італією та Ізраїль. Але водночас ЗРС цих країн (окрім Росії) лише малою мірою захистять від БР типу 9М723.

Підтвердження цьому – підсумки застосування у 1991 р. ЗРС Patriot PAC-2 у війні з Іраком. Навіть під час боротьби зі старими БР типу Р-17+ з дальністю 300-500 км ефективність ЗРС була 0,22-0,36, а дальність перехоплення – 7-15 км. При цьому для вказівки використовували супутники та СПРН.

Лузан вважає, що система ПРО-ППО на ТВД має бути двокомпонентною (боротьби з БР та КР). Вона також має боротися з літаками, гелікоптерами та БПЛА, діючи у єдиному інформаційно-керуючому просторі. З найменшими витратами таку систему можна створити на базі єдиної модульної ЗРС ДД, ЗРК СД та МД, що включає ЗРС С-300В4 та С-400, ЗРК "Бук-М3" (РЛС з підйомними антенами) та "Тор-М2". Як приклад, він запропонував ЗРС, стійку до враження, яка має модулі:

• розвідки (ПОРІ-П3, ПБО, РЛС-ПО, РЛС-СО, КРТР, РЛС "Небо-СВМ", 2 БМ ЗРК "Тор-М2");
• 2 ПРО ДД із ЗРС С-300В4 та "Тор-М2" (МСНР, 2 ПУ по 4 ЗУР ППО, 4 ПУ по 2 ЗУР ПРО, 2 БМ "Тор-М2");
• 2 ППО ДД із ЗРС С-400 та "Тор-М2" (РПН, 6 ПУ по 4 ЗУР та 2 БМ "Тор-М2");
• ППО СД із ЗРК "Бук-М3" та "Тор-М2" (СОЦ, РПН, 2 СОУ по 6 ЗУР, 4 ПЗУ по 12 ЗУР та 2 БМ "Тор-М2").

Але Україна не має ЗРС С-300В4 та С-400, ЗРК "Бук-М3" та "Тор-М2", тому цей шлях створення ЗРС для неї неможливий. Системи ПРО-ППО РФ дешевші та ефективніші за західні, але Україна їх не отримає.

Водночас ОПК України пропонує МОУ для розробки ЗРК та ЗРС ПВО-ПРО: ЗРК СД (СД-300) КБ "Луч" та ЗРС "Кільчень" КБ "Південне". Вони дешевші, ніж у США та РФ. Аванпроекти ЗРК та ЗРС вже захищені.

ЗРК СД простіше, 40-50% його складу – напрацювання ОПК України (ПБУ, елементи СПУ БРК "Нептун" та УР "Вільха-М", активна РЛ ГСН, РЛС 80К6ТМ тощо). Варіант ЗРК може включати ПБУ, РЛС, станцію радіокорекції та 3 СПУ. Дальність дії ЗРК 100 км. На розробку ЗРК потрібно 1-1,3 млрд грн та 2-2,5 роки.

ЗРС "Кільчень" складніше та має мережецентричну структуру, яка може змінюватись залежно від потреб та для обману супротивника. ЗРС може мати до 6 ЗРК (у кожному КМУ, РПСН, РПНВ, МРЗ, МАЕ) та до 6 СПУ. ЗРК може вражати аеродинамічні цілі на дальності до 280 км (розвідник) та 130-190 км (винищувачі – з ймовірністю 0,8); висота цілі до 30 км. БР можуть уражатись на дальності до 44 км та висотах до 35 км з ймовірністю 0,6. ЗРК зможе обстрілювати одночасно до 12 цілей (у т.ч. 6 БР, на кожну – до 4 ЗУР), або 16 аеродинамічних цілей (на кожну – до 2 ЗУР). На розробку ЗРС потрібно 7,8 млрд грн та 5 років (ЗРК цієї ЗРС – 3 роки). Ще 1,5 роки треба до постачання серійної ЗРС.

ЗРК СД дешевше, він може бути створений та впроваджений швидше, а КБ "Луч" має досвід розробки ЗРК, але у ЗРС "Кільчень" кращі характеристики. Вибір ЗРК чи ЗРС може бути зроблено після аналізу усіх важливих факторів. Але немає гарантії, що ці ЗРС та ЗРК будуть впроваджені до ЗСУ до нападу Росії. А якщо й запроваджено, то у них ймовірність враження БР може бути лише до 0,6. До того ж ці ЗРК та ЗРС за ТТХ гірші, ніж російські ЗРК С-350 та ЗРС С-400.

Боротьба з КР 9М728 та 9М729 у польоті. Велика ймовірність того, що військове керівництво РФ вважатиме основні засоби ППО України знищеними у 1-му ударі БР 9М723, тому можна припустити, що 2-й удар буде завдано вже КР 9М728 та 9М729 (вони дешевші, ніж БР 9М723).

КР можуть летіти на висотах 60-100 м, огинаючи рельєф місцевості, мають мале теплове випромінювання та ЭОП (0,1-1 м. кв.), що утруднюють їх виявлення засобами розвідки, та враження – засобами ППО. Але дозвукова швидкість, відсутність реакції на дії засобів ППО, залежність влучності від систем навігації, використання малих висот для подолання зон ППО та низька живучість сприяють організації боротьби з ними у польоті.

Боротьба з КР у польоті може вестись наземними засобами ППО та винищувачами. Досвід боротьби з КР у війнах проти Іраку та Югославії показав, що одним з головних чинників низької ефективності боротьби з КР було несвоєчасне виявлення та сповіщення про них засобів ППО. За наявності у системі ППО сучасних РЛС та ЗРК результати боротьби з КР були б іншими.

Так, РЛС 79К6 "Пелікан" з ФАР виявляють КР на малих висотах, мають захист від перешкод та забезпечують видачу цілевказівки. РЛС доцільно дублювати системою постів візуального спостереження зі засобами зв’язку. Також будуть корисні повідомлення цивільних мешканців тощо.

Основну частину боротьби з КР у повітрі будуть нести ЗРС/ЗРК ППО країни, не знищені у 1-му ударі, та засоби ППО СВ, у яких набагато більше шансів уціліти в 1-му ударі. Найбільші можливості ураження КР мають ЗРС С-300ПТ/ПС, ЗРК "Бук-М1" та "Тор", ЗПРК "Тунгуска". У змішаних групах засобів ППО можуть вести зонально-об'єктове прикриття військ та об'єктів від КР.

ЗПРК "Тунгуска", ЗРК "Стрела-10М3" та ПЗРК "Игла" мають ЗУР ближньої дії. ЗРК "Стрела-10М3" та ПЗРК "Игла" можуть обстрілювати КР при їх видимості, зазвичай навздогін. ЗПРК "Тунгуска" може вражати КР своїми ЗУР на зустрічних курсах та наздогін при видимості, а гарматами – у будь-яких умовах вдень та вночі. З урахуванням кількості цих засобів у військах, за підсумками їхньої боротьби з КР вони можуть бути порівняні з ЗРС С-300ПТ/ПС та ЗРК "Бук-М1".

Для знищення КР у польоті, особливо за межами зон ураження засобів ППО, можуть застосовуватися винищувачі МиГ-29 та Су-27, які вціліли у 1-му ударі. Оснащені УР, вони можуть з ймовірністю 0,6-0,9 знищувати КР на зустрічних курсах та наздогін у будь-яких умовах дня та ночі. При цьому вони можуть діяти з положення "чергування у повітрі" чи вести самостійний пошук.

На підвищення ефективності боротьби з КР слід використовувати засоби РЕБ. Вони можуть ставити перешкоди системам, що забезпечують точне визначення висоти польоту та наведення ракет на ціль. При порушенні роботи цих систем КР відхиляються від цілі або стикаються із землею.

Ефективним методом боротьби з КР є особливі заходи. Це зміна видимих обрисів місцевості у районах корекції траєкторії польоту КР та контурів можливих об’єктів враження, їх маскування аерозолями, інженерними засобами та фарбуванням, створення хибних позицій з натурними макетами техніки тощо. Це дозволяє знизити можливість визначення точних координат цілі, протидіє системам наведення КР та знижує результати їхнього застосування. За досвідом воєн проти Іраку та Югославії, внаслідок створення хибних позицій та об’єктів, маневру тощо результативність ударів КР знизилася на 25-50%.

Простим та ефективним пасивним засобом боротьби з КР є легкі мережі. Вони можуть встановлюватися на ймовірних напрямках та висотах польоту ракет стаціонарно, або підійматися з початком бойових дій. Місце встановлення мереж слід вибирати поблизу можливих об’єктів ударів або у районах можливої корекції маршрутів їхнього польоту. Боротьба з КР складна, але при комплексному використанні усіх засобів та способів можлива.

У ВКС Росії вже надійшли ЗРС С-350 – для боротьби з КР (але й з БР тощо). У її д-ні 12 СПУ (по 12 ЗУР), що дозволяє боротися з масованими нальотами КР. Використовуються ЗУР 9М96 та 9М96ДМ (дальність 1-40 та 1,5-120 км, висота 0,005-20 та 0,005-30 км), ЗУР 9М96ДМ має по БР дальність 1,5-30 км, висоту 2-25 км. У ЗУР 9М96 (проти КР тощо) вага 333 кг (БЧ 26), діаметр 240 мм, довжина 4,75 м, а у ЗУР 9М96ДМ (проти БР тощо) – 420 кг (26), 240 мм, 5,65 м.

У ЗС України боротьба з КР 9М728 та 9М729 на малій висоті може бути забезпечена також засобами ППО ближньої дії (ЗРК, ПЗРК, ЗПРК ЗСУ та ЗУ).

У СВ є 3 полки зі 100 (?) ЗРК "Оса-АКМ" (дальність 6 ЗУР 1,5-10 км, висота 0,03-5 км). У війні з Іраком вони збивали КР США.

У зенітних д-нах загальновійськових бригад є:

• 6 ЗРК "Тор" (дальність 8 ЗУР 0,5-12 км, висота 0,01-6 км);
• 150 ЗРК "Стрела-10" (дальність 4 ЗУР 0,8-5 км, висота 0,025-3,5 км);
• ? ПЗРК "Игла" (дальність 0,5-5 км, висота 0,01-3,5 км, ймовірність 0,3);
• 70 ЗПРК "Тунгуска" (дальність стрільби гармати 4 км, висота 3 км, темп стрільби 5000 п/м, б/к 1904 п; дальність 8 ЗУР 2,5-10 км, висота 0,015-3,5 км);
• 100 ЗСУ-23-4 (дальність стрільби 2,5 км, висота 2 км, темп стрільби 3400 п/м, б/к 2000 п). У війні з Іраком ЗСУ-23-4 збивали КР США.
• 1000 ЗУ-23 (дальність стрільби 2,5 км, висота 2 км, темп стрільби 2000 п/м)

У 1997 р. цих зенітних засобів було у сумі вдвічі більше: 184 БМ ЗРК Оса", 22 "Тор", 298 "Стрела-10", 142 ЗПРК "Тунгуска", 785 ЗСУ-23-4 та 1464 ЗУ-23. Списані засоби ППО можуть бути використані як хибні цілі.

Усі ці зенітні засоби застаріли, але частину можна оновити. Наприклад, для модернізації ЗРК "Стрела-10" до "Стріла-10 "Луч", ДержККБ "Луч" пропонує ЗУР РК-10-ОФ (дальність 4 ЗУР 10 км, висота 3,5 км). Але 4 ЗУР на СПУ мало (наприклад, у російського ЗРК "Птицелов" на СПУ 12 ЗУР).

КБ "Луч" також пропонує ЗРК "Корал" (дальність враження ЗУР до 30 км, висота 10 км, вага 300 кг (БЧ 25), діаметр 230/260 мм, довжина 4,33 м). Ця ЗУР схожа на російську ЗУР 9М96, а ЗРК "Корал" може бути ефективним проти КР.

Спосіб боротьби з КР запропонував російський фахівець А. Медведь. Він визначив, що під час воєн в Іраку та Югославії КР збивалися переважно ПЗРК "Стрела-2/3" та "Игла". Важливою умовою перехоплення було зосередження розрахунків ПЗРК на напрямках, де можуть летіти КР, та попередження про їхнє наближення. Спроби застосувати звичайні ЗРК для боротьби з КР були марні, оскільки по включених РЛС ЗРК одразу завдавалися удари. Тому ЗС Іраку створили пости повітряного спостереження, які виявляли КР візуально та повідомляли про них телефоном. У Югославії для боротьби з КР застосовувалися й ЗРК "Оса-АК", що включали РЛС на короткий час зі зміною позиції за цим.

Найважливішим є виключення можливості повного засліплення системи ППО та швидка концентрація засобів ППО на напрямах ударів КР. Низько мобільні ЗРС для цього мало підходять.

Автор вважає, що систему боротьби з КР доцільно будувати на основі мобільних підрозділів, які мають УР із тепловими ГСН, що мають бути своєчасно зосереджені на загрозливому напрямку. У них не повинно бути низько мобільних РЛС, які зазнають ударів ракет.

У наземних засобах ППО, що несуть ЗУР з тепловими ГСН мала дальність пуску (до 10 км). Для прикриття рубежу 500 км потрібно багато комплексів. Більшість сил та засобів наземної ППО у разі прольоту КР по 1-2 маршрутам виявляться невикористаною. Виникнуть й проблеми з розміщенням позицій, попередженням та розподілом цілей, можливістю "насичення" засобів ППО на малій ділянці. Мобільність такої системи забезпечити складно.

Автор пропонує застосування малих безпілотних винищувачів КР (БВКР), які мають УР малої дальності з тепловими ГСН. Перевагою застосування БЛА для перехоплення КР є можливість швидкої концентрації зусиль в обмеженому коридорі прольоту КР. Доцільність застосування БВКР обумовлена й тим, що їхній "інтелект" зараз достатній (?) для поразки КР, які не надають протидії. БВКР повинен мати РЛС з виявленням КР на тлі землі до 100 км (класу "Ирбис"), 4-6 УР "повітря-повітря" (Р-60, Р-73) або ПЗРК "Игла" та, можливо, гармату. Малі маса та розміри БВКР повинні знизити їх вартість у порівнянні з пілотованими винищувачами. Автор навів приблизні ТТХ БВКР: вага порожнього 2000-3000 кг (+ озброєння 300-450 кг, пального 1500-2500 кг), швидкість 1100-1400 км/год. (крейсерська 500-700 км/год.), перевантаження 6-9 G.

Тут доведеться перервати автора, бо створення безпілотного БВКР – завдання поки що не вирішене. Але у цій пропозиції є раціональне зерно. БВКР за своїми ТТХ близький до навчального літака L-39: вага порожнього 3395 кг (+ пального 1014, озброєння 400 – 4 УР), швидкість 900 км/год (крейсерська 760 км/год), перевантаження 8 G.

Україна має 31 L-39 та може відновити потрібну кількість. Там лише треба встановити РЛС та підвісити УР. Ці літаки у мирний час можуть готувати пілотів, а у військовий – бути винищувачами КР, гелікоптерів та БПЛА, легкими штурмовиками, розвідниками. Наприклад, у Другій світовій війні британські винищувачі збили 25% німецьких КР ФАУ-1, ще 17% – зенітні гармати та 7% – аеростати загородження. У перспективі для боротьби з КР можна буде застосувати англо-український багатоцільовий малопомітний БПЛА Ace One, що розробляється (вага 7,5 т, у т.ч. озброєння 0,9 т, швидкість 0,95 М, радіус дії 1500 км).

Введення супротивника в оману про цілі. Інформацію про цілі для ОТРК "Искандер-М" надають супутники, літаки та БПЛА розвідки, техніка РТР, роти спецназу армій та агентура. Але усіх їх можна ввести в оману.

Олексій ЯРОВИЙ, спеціально для Defense Express