Останні війни та конфлікти в різних регіонах світу, передусім в Україні, Сирії та Лівії, стали не лише полігоном для відпрацювання нових зразків озброєння та військової техніки, а й майданчиком для вдосконалення нових методів та прийомів ведення бойових дій. Особливої уваги в цьому напрямку потребує протистояння між безпілотниками та засобами ППО. Двобої між ними стали найбільш показовими та засвідчили зміни характеру поточних бойових дій, а також визначили основні дороговкази на майбутнє.
Який саме висновок можна зробити з цих протистоянь – у матеріалі Defense Express.
Читайте також: "Підпустили дуже близько": Росія вкотре намагається виправдати поразки "Панцирь-С1"
Тривалий час експертне середовище уважно слідкувало за протистоянням турецьких ударних оперативно-тактичних безпілотників Bayraktar TB2 від компанії Baykar Makina та Anka-S від TAI з російськими зенітними ракетно-гарматними комплексами (ЗРГК) "Панцирь-С1". Ці зразки військової техніки інтенсивно застосовувалися в ході війн в Сирії та Лівії. Як дрони, так і комплекс ППО є високотехнологічним озброєнням і сучасним досягненням військової промисловості Туреччини та Росії. Але якщо безпілотники зорієнтовані на виконання розвідувально-ударних завдань по різних наземних військових цілях, то комплекс "Панцирь-С1" використовують саме для боротьби з такими повітряними об’єктами, як дрони.
За попередніми оцінками на початок червня 2020 року понад 20 комплексів "Панцирь-С1" російського виробництва було уражено з використанням безпілотників у Сирії та Лівії. Серед них щонайменше 16 – в Лівії, а також 8 – в Сирії. Більшість ЗРГК були атаковані високоточними боєприпасами МАМ-L виробництва компанії Roketsan, запущеними переважно з борту Bayraktar TB2 та частково з Anka-S.
З усім тим, були й втрати турецьких безпілотних літальних апаратів в обох країнах. Однак кількість знищених дронів за різними джерелами дуже суперечлива. Проте, за інформацією Defense Express, їх набагато менше, ніж зазначено у сирійських та лівійських медіа. Мова взагалі не йде про "десятки" чи «майже сотні» збитих турецьких дронів. Однак, скільки б їх не було, тут варто наголосити на різницю у вартості одного БПЛА та одного ЗРГК. А вона колосальна, її не можна порівнювати. Крім того, за оцінкою застосування ефективність безпілотників зі знищення наземних цілей була настільки високою, що кардинально змінювала хід бойових дій на користь тих, хто ці безпілотники застосовував.
Що ж дозволяло турецьким дронам успішно діяти в Сирії та Лівії, при цьому вирішувати завдання не лише зі знищення бронетехніки та живої сили противника, а й комплексів протиповітряної оборони?
Попередня оцінка характеру військового протистояння в цих країнах дозволяє виділити кілька таких ключових аспектів, які слід розглядати в комплексі.
1. Масштабна підготовка турецької сторони перед застосуванням безпілотників. Так, наприклад, в ході операції в сирійському Ідлібі, зокрема перед її початком, на території Туреччини, у тому числі на кордоні з Сирією, була створена мережа ретрансляційних станцій, яка забезпечувала максимально ефективне застосування апаратів, розташованих на різних базах по всій довжині південного кордону країни.
Було створено єдиний координаційний центр, який забезпечував залучення всієї безпілотної авіації за призначенням в районі бойових дій, а також проведено глибокий аналіз отриманих розвідувальних даних не лише стосовно бойового складу, чисельності та районів дислокації сирійських військ в регіоні, а й характеру та особливостей застосування. Крім того, турецькою стороною були визначені основні місця розташування ОВТ, розраховані орієнтовні райони їх розгортання для нанесення вогневих ударів, проведена оцінка можливостей засобів ППО та комплексів РЕБ в контексті наявності слабких місць.
2. Комплексне застосування Туреччиною БАК Bayraktar TB2 та засобів РЕБ Koral в процесі виконання бойових завдань. Практично всі польоти БАК здійснювалися саме за підтримки комплексів радіоелектронної боротьби, які проводили моніторинг радіоелектронної обстановки та виявлення характеру роботи й можливостей радіолокаційних засобів та засобів комунікації частин та підрозділів ППО, а також здійснювали їх подавлення під час безпосереднього виконання завдань. Це дозволяло завдавати авіаційні удари по наземних комплексах, в тому числі протиповітряних, таких як ЗРГК "Панцирь-С1".
3. Використання дронів під прикриттям артилерійського вогню. Дуже часто розвідувально-ударні польоти БПЛА здійснювалися паралельно із нанесенням артилерійських ударів. З одного боку це дозволяло перевірити точність їх нанесення, з іншого – відвертало увагу противника.
4. Застосування "зграї" безпілотних літальних апаратів (не менше 5-6), які мали єдине завдання стосовно спостереження та можливого знищення передусім засобів ППО "Панцир-С1" в окремо визначеному районі. У таких умовах російському ЗРГК не вдавалося ефективно протидіяти всім апаратам, які атакували з різних напрямків.
......
Повну версію матеріалу читайте в черговому випуску журналу Defense Express
Читайте також: У Лівії знищено вже 15 ЗРГК "Панцирь-С1" російського виробництва (відео)
