Ще за часів Другої світової війни у США прийшли до концепції необхідності досягнення тотальної переваги над ворогом у повітрі, після чого бойові дії на землі вже ведуться значно легше. І на задачу завоювання неба Пентагон традиційно отримував величезні ресурси, які конвертувались у технологічну і кількісну перевагу у літаках.
Але зараз все вказує на те, що США втрачають цей козир, бо банально списують літаки швидше, ніж їх виробляють. І попри все, ця тенденція продовжується, а ситуація потроху стає критичною, на що звертають увагу авторитетні фахівці, як, наприклад, Дуглас Біркі, очільник Інституту аерокосмічних досліджень Мітчела, що опублікував свою думку у виданні Defense News.
Читайте також: Яким буде наступник шведського Gripen і які "підказки" залишив шведський Saab
А маркером вкрай негативних змін для США стало те, що місяць тому нацгвардія США розформувала 103-тю винищувальну ескадрилью, що зробило Мериленд першим американським штатом без льотного підрозділу нацгвардії. Саме по собі це звісно не може вважатися "смертельним вироком", але причини скорочення підрозділу є дуже серйозними симптомами - скорочення фінансування на закупівлю нових літаків.
У 2025 фінансовому році США планували списати 250 літаків при отриманні 91. У 2026 план списати 340 при отриманні лише 76. Тобто буде списано у 4,5 раза більше літаків ніж вироблено. І ситуація буде погіршуватись, бо з експлуатації виводяться літаки, які масово замовлялись за часи каденції Рейгана у 80-х роках.
І загалом станом на зараз кількісний склад авіації США складає половину від того, що мали американські війська на момент завершення Холодної війни. А от поточні виклики для США тепер не менші, бо мова йде про Китай, РФ, КНДР та Іран. Що вимагає відповідної кількості літаків. Більше того, навіть операція "Опівнічний молот" з ударом по іранській ядерній програмі порівнюється фахівцем із відомим "рейдом Дулітла" на Токіо у 1942 році - одиночною демонстрацією можливостей.
"Противники знають, що повітряні сили США на межі можливостей, і це, безсумнівно, враховується ними під час прийняття рішень у тому, як кинути виклик інтересам США у світі", - підсумовує автор.
А з боку Defense Express можемо додати й ще один аспект. Попри кількісний параметр не меншу вагу має технологічна перевага. І США завжди покладались саме на ці два параметри у досягненні переваги у повітрі. Водночас Китай вкрай активно скорочує технологічне відставання, про що говорить не лише активна робота над літаками шостого покоління, а й нарощування кількості винищувачів п'ятого покоління. Останнє дуже добре видно на одному з 10 графіків від CSIS про збройні сили Китаю, від яких може стати лячно.
При цьому уявлення про те, що китайські повітряні сили це величезна "маса" застарілого мотлоху у вигляді МиГ-19 та МиГ-21 абсолютно хибне. Китай має у строю 2,2 тисячі винищувачів, з яких половина 4+ покоління, частка старих літаків не перевищує 330 одиниць, а кількість літаків п'ятого покоління стрімко збільшується. Водночас у США у строю ті самі 2,2 тисячі винищувачів з тенденцією зменшення.
Читайте також: Pyka, виробник сільськогосподарського дрона Pelican 2, переходить до важких дальніх мілітарі-БПЛА
