Авторитетна британська аналітична установа RUSI (Королівський об’єднаний інститут оборонних досліджень) видала нову доповідь, присвячену поточному становищу на фронті російсько-української війни. Автори доповіді окреслюють, що матеріал вони збирали протягом листопада 2024-2025 років, безпосередньо спілкуючись з нашими військовими зі складу мобільних вогневих груп, деяких десантно-штурмових, єгерських, механізованих та артилерійських бригад на Сході та на Сумському напрямку.
Один із базових елементів, який варто винести з цієї доповіді – на 2025 рік Росія планує виготовити аж 75 тисяч керованих авіабомб з модулями УМПК, однак це лише "верхівка айсберга" тих викликів технічного характеру, з якими стикаються наші захисники на фронті.
Читайте також: Виробник КАБів та Х-69 за рік збільшив кількість працівників до 90 тис осіб, на що це вказує насправді
Із текстом самої доповіді можна ознайомитись за цим посиланням, ми ж звідти виділимо базові моменти. Для початку, уже окреслена вище цифра (виходячи з матеріалу RUSI) означає, що на 2025 рік рашисти хочуть збільшити обсяг виробництва керованих авіабомб на 50%, бо планова цифра виробництва на 2024 рік складала 50 тисяч одиниць.
А збільшення обсягів виробництва КАБів наполовину в свою чергу означає збільшення можливого рівня натиску на позиції наших захисників на передовій. І це при тому, що через постійний вогневий вплив ворога в нас зараз нема можливості будувати розгорнуті укріплення ближче, аніж за 7 кілометрів від лінії фронту.
Ворожі FPV-дрони також є настільки високою загрозою для наших захисників, що наприклад танки та бронемашини зараз можна тримати не ближче, аніж за 3 кілометри від лінії фронту.
Наразі вважається, що дрони зробили поле боєм абсолютно проникним для дронів, однак тут треба конкретизувати, що безпілотники можуть забезпечити розвідку на глибину зазвичай від 3 до 15 кілометрів від лінії фронту, в рідших випадках глибина може сягати 40 кілометрів.
Однак при цьому треба наголосити, що точність та вчасність ведення розвідки за допомогою БПЛА насправді залежить не стільки від технічних характеристик цих засобів, як скоріше від рівня кваліфікації командирів на місцях, які ухвалюють відповідні рішення в тому числі на проведення розвідувальних вильотів.
Ще одним показовим парадоксом може бути те, що за сприятливих умов керовані 155-мм снаряди можуть бути більш ефективним засобом знищення ворожої бронетехніки, аніж дрони. В доповіді згадується епізод, коли наші артилеристи за 2 хвилини бою змогли знищити одразу 3 ворожі танки, використавши лише п’ять снарядів BONUS.
Однак така розкіш випадає м’яко кажучи нечасто, тому на дрони стабільно припадає мінімум 70% знищених ворожих цілей, і це водночас що до 60-80% безпілотників можуть просто вийти з ладу в процесі виконання завдання, нічого так і не знищивши.
Також зазначається, що на даний момент батальйон безпілотних систем може відповідати за смугу фронту шириною 40-70 кілометрів. І це можливо варто порівняти з деталлю, що в один із періодів боїв одна із бригад ЗСУ мала на 15 кілометрів фронту лише чотири справні 155-мм гаубиці. Ну і також – що деякі бригади в ЗСУ можуть мати навіть не батальйон, а лише роту танків.
Щодо артилерії наводяться теж доволі важливі деталі. Наприклад – що зараз як і з нашої сторони, так і зі сторони ворога практикується переважно стаціонарне розміщення артилерії у заглиблених укриттях із роздільним зберіганням боєприпасів, аби ускладнити ведення контрбатарейної боротьби.
Через домінування дронів на полі бою стала ускладненою логістика в тому числі по підвозу снарядів. А так як БК підвозять уже не по потребі, а по "вікнам можливостей" на прифронтових дорогах, це і може створювати ситуацію ситуативного дефіциту снарядів на позиціях.
Крім того відзначається, що доволі часто виникають ситуації, коли снарядів якраз достатньо, але не вистачає метальних зарядів, і через це стрільбу вести також неможливо. А дуже широка номенклатура наявних снарядів та метальних зарядів до них, окрім всього іншого, ускладнює проведення необхідних підрахунків через систему "Кропива".
І також із специфічно важливого – особливо на даному етапі війни захищати артсистеми від влучань безпілотників стало особливо актуальним, бо ураження означає необхідність дострокової заміни стволів, котрі також зараз є дефіцитним ресурсом.
Читайте також: РФ щодня для війни проти України підіймає 300 із майже 1400 наявних літаків, що тоді по іншим майже 1100
