БТг ЗС Росії створювалися у загальновійськових та десантних бригадах чи полках дивізій СВ та ВДВ. БТг бувають мотострілецькі – МБТг (створені на базі мотострілецьких б-нів – МСб), може мати до 1000 осіб; танкові – ТБТг (на базі танкових б-нів – Тб), може мати до 600 осіб; десантні – ДБТг (на базі десантно-штурмових чи парашутних десантних б-нів – ДШб чи ПДб), може мати до 500 осіб. Більше детально про структури - за цим лінком.
На менш важливих напрямках застосовуються окремі БТг, на важливіших – групи БТг (полкові та бригадні, створені на базі цих частин та з'єднань). Кожна така група має мобільну штабну групу та 2-3 БТг. Є групи лише з МБТг, є – з ТБТг, та є змішані. Однак використовується й деякі ОМСбр у повному складі або частково (і чім далі, тим частіше).
Читайте також: ГУР МО: за два тижні 31 БТГ військ агресора втратила боєздатність
Ці ОМСбр, полкові та бригадні групи, а також окр. БТг, що виконують одне завдання, можуть керуватися польовими штабними групами дивізійного рівня. Але БТг там можуть бути з різних бригад, полків та дивізій, що погіршує керованість та взаємодію.
Раніше вважалося, що кожен загальновійськовий полк чи бригада РФ формує по 2 БТг, укомплектованих лише контрактниками та кращим ОВТ, та у ході боїв з'ясувалося, що у БТг використовуються й призовники, а ОВТ – яке є (у т.ч. старе), що є значним недоліком.
Але також з'ясувалося, що полки "елітних" дивізій (2-га МСД, 4-та ТД) та ОМСбр (15-та, 27-ма), які поповнені особовим складом ще до війни, сформували по 3-4 БТг. Та ББМ для них не вистачає, тому піхоту перевозять на МТ-ЛБ зі слабкою бронею та навіть на автомобілях.
А полки інших дивізій (3-тя та 150-та МСД), та тих, які ще відтворюється (19-та, 20-та МСД, 47-ма ТД) навпаки сформували менше БТг (по 1-2). Деякі дивізії можуть сформували ще певну кількість БТг, але боєздатність їх буде низька.
У серпні 2021 р Шойгу відчитався, що у ЗС РФ було сформовано 168 БТг. З них проти України (за даними ЦРУ) було зосереджено 117 БТг (70% усіх БТг). У вторгненні 24.02 брали участь до 60 БТг, а на 8.03 у боях вже були задіяні понад 90 БТг (77% від 117 БТг).
Але, як відомо, наступи російських військ припинено через потужний український спротив, високі втрати ЗС РФ у особовому складі (на 12.03 понад 12 тис. осіб за даними МО України та 6 тис. осіб за даними ЦРУ), а також значні втрати у ОВТ.
Втрати Росії у ОВТ на 12.03 р. за даними МО України (та блогу www.oryxspioenkop.com, який публікує лише дані, підтверджені фото та відео, тобто свідомо занижені) складали 362 (192) танки, 1205 (290) ББМ, 135 (60) гаубиць та СГ, 62 (19) РСЗВ, 33 (29) засобів ППО, 585 (339) автомобілів.
Через втрати особового складу та ОВТ вже 31 БТг РФ (за даними МО України на 12.03) втратили боєздатність, у т.ч. 13 знищені. За розрахунками за 11.03 експертів з Польщі втратили боєздатність 22 БТг РФ. Також для зупинки наступу російських БТг українські військові ефективно скористралися зі слабких, вразливих місць цих формувань , яких більше, аніж сильних.
Сильні місця російських БТг:
- Організація БТг пристосована до наступу, підпорядкована швидкому досягненню переваг у бою та цілі операції;
- Відносно невеликі розміри БТг забезпечують високу мобільність при відсутності суцільної лінії фронту, розривах у обороні та наявності мережі шляхів;
- Висока ефективність БТг у разі позиційної оборони противника, завдяки можливості зосередження вогню підтримки
Слабкі місця російських БТг:
- Відносно невелика кількість піхотних підрозділів у БТг, що не дозволяє ефективно захистити фланги та тилову зону.
- Низька ефективність БТг при маневреній обороні розосереджених груп та при діях у місті.
- Висока чутливість БТг до втрат, у результаті яких вона швидко втрачає ефективність через зниження бойового потенціалу (що потребує його відновлення).
- Складність керування великою кількістю підрозділів БТг (до 18 у МБТг, до 15 у ТБТг чи ДБТг), малим штабом б-ну, хоч й посиленим.
- Мала кількість БМП (3-6) у деяких ТБТг з танкових полків, що не дозволяє забезпечити захист танків від піхоти з РПГ та ПТРК на марші та у бою.
- Наявніcть у деяких БТг частини застарілого ОВТ (танки Т-72А/Б, Т-80БВ, БМП-1П, СГ "Гвоздика"), чи ББМ зі слабкою бронею (МТ-ЛБ, БМП-2, БТР-80, БТР-82А, БМД-2, БТР-Д).
Загалом, російські БТг, які діють у війни, виявилися чутливими до впливу організованої оборони, проведеної на розосередженому полі бою чи у великих містах.
БГТ, позбавлені ефективної розвідки, не в змозі використовувати свою вогневу перевагу у заходах підтримки, що може свідчити про досягнення ЗСУ ефективної функціональної асиметрії. Тобто - українська сторона використовує перевагу у сфері розвідки, маневру або компенсує невеликі вогневі можливості шляхом насичення підрозділів протитанковими засобами.
Усі нюанси щодо тактики та стратегії агресора ми будемо намагатися висвітлювати і далі, при цьому спираючись також і на оновлениий досвід бійців та командирів ЗСУ, які вже воювали з цими російськими БТг. Ворога треба знищувати, з урахуванням усіх його особливостей. Що і демонструє українська армія на полі бою, попри значну кількість орків.
Олексій Яровий, спеціально для Defense Express
Читайте також: П'ять мап боїв на тлі російсько-української війни (аналіз)
