Поклик до бою: які БМП потрібні українським Збройним Силам

Defense Express провів аналіз українських зразків за цим напрямком, а також оцінив проєкти нашого противника – Російської Федерації. Через призму зіткнення на полі бою існуючих, модернізованих та нових зразків БМП різних категорій по масі, захисту та вогневим можливостям.

Українські проєкти модернізації та розробки БМП

Гусеничні БМП – основні бойові броньовані машини (ББМ) механізованих підрозділів СВ України. Там є також колісні БТР та БМП, але вони поступаються гусеничним машинам прохідністю поза шляхами та броньовим захистом, а БТР до того ж мають слабкіше озброєння. У колісних БТР та БМП більша швидкість, вони дешевші й теж повинні бути у військах – однак це вже тема для окремого матеріалу.

Читайте також: У Польщі представили черговий варіант модернізації БМП-1 (фото)

Зараз ЗСУ мають морально та фізично застарілі гусеничні БМП-1 та БМП-2, які розроблені ще у 1960-70-х роках. Запаси комплектуючих для них в Україні вичерпано. Крім того, ЗС потенційного супротивника (Росії) мають та отримують більш сучасні та ефективні гусеничні БМП-3, модернізовані БМП-2М та БМП-1АМ, а також розробляють нові БМП Б-11 "Курганец-25" та Т-15 "Барбарис". Тому українські БМП-1/2 потребують модернізації, а надалі – заміни.

СВ України мають 1133 гусеничних БМП: 890 БМП-2, 239 БМП-1 (у т.ч. 12 БМП-1У та 46 ВМР-1АК – з Польщі) та 4 БМП-3.

У той час СВ Росії мають 4220 гусеничних БМП: 3000 БМП-2 та 60 БМП-2М, 500 БМП-1 та 20 БМП-1АМ, 640 БМП-3. У 2021 р. намічено отримати 400 нових та модернізованих БМП: 120 БМП-3 та 280 БМП-2М.

Defense Express неодноразово звертався до теми модернізації українських БМП. Наприклад, у жовтні 2020 р. був підготовлений огляд БМП, розробку яких здійснюють українські підприємства, де порівняно модернізовані БМП-1УМД "Житомирського бронетанкового заводу" (ЖБТЗ) та БМП "Кевлар-Е" "Укріннмаш" (УIМ), концепти БМП-У Харківського КБ ім. Морозова (ХКБМ) та БМП-В "Української бронетехніки" (УБ). Ми додали сюди модернізовані БМП-1/2 компанії НВО "Практика" та Київського бронетанкового заводу (КБТЗ), БМП-64 Харківського бронетанкового ремонтного заводу (ХБТРЗ) та концепт БМПВ "Вавілон" групи "Арей".

Порівняння цих БМП показало, що проєкти модернізації БМП-1 до БМП-1УМД та СГ 2С1 до БМП "Кевлар-Е" – результат максимального використання можливостей бази. І якщо за вогневою потужністю вони ідентичні новим розробкам, то за маневреністю та рівнем захисту – поступаються.

У цій ситуації єдиною їх перевагою є ціна та готовність швидше розпочати серійне виробництво. Але БМП "Кевлар-Е" не має перспектив, бо її бази (СГ 2С1) потрібні СВ у якості самохідних гаубиць. Ситуацію змінить хіба що виготовлення нових корпусів. До того ж вона має слабке бронювання та гіршу гармату. БМП-1УМД краща за БМП-1 (гарматою, новим ПТРК), та навіть за БМП-2 (новим ПТРК), але вона потребує покращення захисту.

Концепт модернізації БМП-1/2 НВО "Практика" матиме дещо кращу захищеність, ніж БМП-1УМД, та на неї можливо встановити могутніший бойовий модуль "Дуплет". Але він дорожче.

Важка БМПТ-64 та "Вавілон" на базі Т-64 матимуть найвищий захист з усіх проєктів. Але випуск їх неможливий через нестачу танків Т-64 для існуючих формувань ЗСУ. А "Вавілон" на базі Т-84 буде значно дорожче.

Проєкти БМП-В та БМП-У схожі. Це нові машини, в яких знайшли відбиток сучасні тенденції розвитку БМП. Це дозволяє легше змінювати її у залежності від бажань МО. Проте навіть вони мають вагомі недоліки у бронюванні. Вага цих машин 21/25 тонн та навіть 25/30 тонн не дозволяє казати про наявність надійного захисту від 30-мм гармат. Але БМП-У має перевагу над БМП-В за рахунок більшої захищеності, обумовленою більшою на 4-5 тонн вагою. Та модуль БМ-8 "Чекан" на обох машинах потребує вдосконалення чи заміни через малі боєкомплекти гармати та кулемета (навіть менше, ніж у БМП-2) та моральну застарілість ПТКР.

Відкритим залишається питання заміни 30-мм гармати на більш потужну – є світова тенденція збільшення її калібру. Наприклад, у БМ ЗС Швеції, Франції та Великобританії він зріс до 40 мм, а у Росії – навіть до 57 мм.

Але усі ці проекти є лише ініціативними розробками підприємств. І ситуацію може виправити лише створення у МО чітких вимог на розробку нової БМП із визначенням її характеристик та обсягу замовлення.

Бо без цих вимог кожен розробник виходить із власного бачення, яке може не збігатися з точкою зору МО. Наприклад МО може вирішити, що краще озброїтись колісними БМП, або важкими, чи взагалі зосередитись на єдиній базі, на якій, замість модуля БМП також можуть встановлюватись інші модулі (артилерійські, ракетні тощо).

Російські проєкти модернізації та розробки БМП

У ЗС Росії втричі більше БМП-1/2, ніж у ЗС України, але у Росії потреба у їх модернізації усвідомлюється – вона вже почалась. Крім того, надходять нові БМП-3 (у т.ч. модернізовані), розробляють перспективні середні БМП Б-11 "Курганец-25" та важкі Т-15 "Барбарис".

ЗС Росії у 2020 році отримали 80 модернізованих БМП (60 БМП-2М та 20 БМП-1АМ), а також 100 нових БМП-3. У 2021 році заплановано постачання 400 БМП (120 БМП-3 та 280 БМП-2М). Загроза, яку становлять модернізовані та перспективні БМП Росії, а також досвід російської модернізації БМП-1/2/3 та створення БМП Б-11 й Т-15 буде цікавим для ЗС та ОПК України.

Легка БМП-1АМ "Басурманин" – проста й дешева модернізація БМП-1 з встановленням БМ від БТР-82А (30-мм гармата 2А72, 7,62-мм кулемет ПКТМ) та нового СУВ. Також двигун УТД-20 замінюється на УТД-20С1 від БМП-2. Перевагами БМП-1АМ є посилення озброєння (у порівнянні з БМП-1) та уніфікація двигуна з БМП-2, недоліками – низька влучність гармати, відсутність ПТРК та збереження слабкого бронювання БМП-1.

У жовтні 2018 року повідомляли про рішення щодо модернізації БМП-1 до БМП-1АМ, але у 2020 році було отримано лише 20 од., а на 2021 рік їх взагалі не замовили. А у червні 2021 року повідомили щодо планів переозброєння непріоритетного Східного ВО (де ще збереглися БМП-1) на БТР-82АМ. Це дозволяє припустити, що СВ РФ взагалі відмовилися від модернізації БМП-1.

Легка БМП-2М – глибока модернізація БМП-2 з БМ "Бережок" (30-мм гармата 2А42 та гранатомет АГ-17, кулемет ПКТМ, 4 ПТКР "Корнет"). БМП-2 – основна БМП СВ Росії. Але вона була прийнята на озброєння у 1980 році, морально застаріла й тому почалася її модернізація.

При цьому були встановлені сучасні оптико-електронні системи, комп’ютери, цифрові датчики та новий двигун УТД-23 у 400 к.с., посилена підвіска й трохи – броня (вага БМП-2М зросла лише на 700 кг у порівнянні з БМП-2). Перевагами БМП-2М є посилення озброєння (за рахунок 4 готових до бою ПТКР "Корнет" та АГ-17) й посилення двигуна, недоліком – незначне посилення броні.

Спочатку був укладений контракт на постачання до 2022 року 124 БМП-2М, у 2020 році отримано 60 од., а у 2021 році заплановано поставити вже 280 од., що свідчить про різке збільшення контракту та є тривожною ознакою для України.

Середня БМП-3 ("Эпоха") – глибока модернізація БМП-3 з встановленням БМ "Эпоха" (варіант з 57-мм гарматою ЛШО-57, кулеметом ПКТМ, 4 ПТКР "Корнет", 8 легкими КР "Булат") та нової СУВ. Також двигун УТД-29 замінюється на УТД-32 у 660 к.с. та посилюється броньовий захист. БМП-3 була прийнята на озброєння у 1987 році – її модернізація викликана моральним старінням озброєння (100-мм гармати 2А70 та 30-мм 2А72, 3 кулемети ПКТ).

ПТКР "Аркан" (дальність 5,5 км, 100-мм БЧ пробиває 750 мм броні), що запускаються зі 100-мм гармати, вже не можуть вражати сучасні танки спереду, а ПТКР "Корнет" БМ "Эпоха" – може (дальність 8 км, 152-мм БЧ пробиває 1200 мм броні). Новий КР "Булат" (дальність 3 км, 76-мм БЧ) з висувною ПУ має лазерне наведення, як ПТКР "Корнет". КР "Булат" призначений для ураження легкоброньованих та неброньованих цілей, вогневих точок.

Створені ще варіанти модернізації: БМП-3К (командирська), БМП-3Ф (з більшою плавучістю, для морської піхоти), БМП-3М (з двигуном УТД-32, новою СУВ та КАЗ "Арена-Э"), БМП-3 (з КОЕП "Штора-1"), БМП-3 (з ДЗ "Кактус"), БМП-3 (з БО "Бахча-У"), БМП-3М "Драгун" (з силовою установкою спереду та десантним відділенням ззаду), БМП-3 "Деривация" (з БМ "Байкал" та 57-мм гарматою 2А91), БМП-3 "Манул" (з силовою установкою спереду та БМ "Эпоха", варіант з 30-мм гарматою, кулеметом, 4 ПТКР "Корнет"). Але повідомлялося, що постачатиметься у СВ РФ буде БМП-3 ("Эпоха") – нібито вже замовлено 150 од.

Середня БМП Б-11 "Курганец-25" ще випробовується. Це перспективна БМП з БМ "Эпоха" (у 1-му варіанті з 30-мм гарматою 2А42, кулеметом ПКТМ та 4 ПТКР "Корнет", у 2-му – з низькоімпульсною гарматою ЛШО-57, кулеметом, 4 ПТКР "Корнет" та 8 КР "Булат").

БМП створена за модульним принципом, силова установка знаходиться спереду, десантне відділення (на 8 бійців) – ззаду. Для висадки десанту використовується апарель з дверима. Вага БМП – 25+ тонн. Посилена броня доповнена КАЗ "Афганит". Підвіска гідропневматична, зі змінним кліренсом. БМП плаває з використанням поплавців. Вона має досконалу СУВ та підключення до ЕСУ ТЗ.

Недоліками 1-го варіанту БМП Б-11 були надмірні габарити, слабке озброєння (як на БМП-2М) та надвисока вартість (300 млн рублів, тоді як у БМП-3 ("Эпоха") – до 130 млн рублів). Навіть у танка Т-14 "Армата" при масовому випуску передбачається вартість 250 млн рублів (зараз – 500 млн рублів). У 2-му варіанті Б-11 озброєння посилили гарматою ЛШО-57 (замість 2А42) та КР "Булат".

Спочатку намічалося постачання Б-11 у 2017 році, потім у 2022 році. Експерти припускають, що закупівля БМП-11 відкладена на невизначений термін, тому що виробник не зміг забезпечити ТТХ машини, прийнятну вартість та організацію виробництва. У перспективі замість Б-11 експерти передбачають закупівлю модернізованих БМП-3 ("Эпоха").

Важка ТБМП Т-15 "Барбарис" ще випробовується. Ця перспективна БМП на платформі "Армата" у 1-му варіанті мала БМ "Эпоха" (30-мм гармата 2А42, кулемет ПКТМ та 4 ПТУР "Корнет"), а у 2-му – бойовий модуль "Кинжал" (57-мм гармата 2А91, кулемет та 2 ПТКР "Атака"). БМП створена за модульним принципом, силова установка розташована спереду, десантне відділення на 9 бійців – ззаду. Для висадки десанту використовується апарель з дверима. Вага БМП – до 55 тонн, вона не плаває.

Броня, як у танка Т-14, захищає спереду від танкових снарядів. Вона доповнена ДЗ "Малахит", КАЗ "Афганит", що забезпечує дуже високу захищеність. ТБМП має досконалу СУВ та підключення до ЕСУ ТЗ. Недоліками 1-го варіанту ТБМП Т-15 були надмірні габарити, слабке озброєння (як на БМП-2М) та висока вартість (на рівні танка Т-14 "Армата", тобто 250 млн рублів у серії). У 2-му варіанті ТБМП озброєння було посилено гарматою 2А91 (замість 2А42) та надзвуковими ПТКР "Атака" (замість "Корнет").

У кінці 2015 року було замовлено 132 машини на платформі "Армата" (танки Т-14, ТБМП Т-15 та БРЕМ Т-16), але постачання затрималися через проблеми з двигуном та електронікою, а також – з надмірною ціною машини. Затягнулася й підготовка виробництва. Експерти припускають початок серійного випуску у 2023-2025 рр., але кількість придбаних Т-15 все одно буде невеликою.

Аналіз показує, що у СВ РФ наявні легкі БМП-2 (основа парку БМП) будуть модернізуватися до БМП-2М, а БМП-1 у Східному ВО до БМП-1АМ, мабуть, не будуть (через недостатню бойову ефективність). БМП-1 планується замінити на БТР-82АМ, які мають вогневу міць як у БМП-1АМ, але ще меншу вартість (для непріоритетного Східного ВО їх вважають достатніми).

Модернізовані середні БМП-3 ("Эпоха") будуть випускатися для з’єднань на головних напрямках (у т.ч. 4-та ТД ЗВО, 42-га та 150-та МСД Південного ВО), а від великих серійних закупівель перспективних БМП Б-11 "Курганец-25", мабуть, утримаються через їх недоліки та високу ціну. А їхня вогнева потужність буде як у БМП-3 ("Эпоха"). Можливо, що Б-11 надійдуть у полк 2-ої МСД.

Перспективні важкі ТБМП Т-15 (як і танки Т-14), мабуть, теж не будуть закуповуватися масово (може бути 1 б-н Т-15 у 2-й МСД).

Юрій БАРАШ, спеціально для Defense Express