Японія готується прийняти на озброєння в 2026 році далекобійні крилаті ракети Type 12 із заявленою дальністю до 1200 кілометрів та гіперзвукові ракети HVGP із дальністю пуску до 500 кілометрів. Коли ці плани будуть реалізовані, то "Країна Сонця, що сходить" матиме власне далекобійне ракетне озброєння.
Але окрім самих ракет, потрібно мати й відповідні спроможності для можливого виконання ракетних ударів. Заодно виникає питання про те, чи зможе Японія цими засобами "перекривати" наприклад Далекий Схід РФ, відповідь на що можемо знайти у новій публікації авторитетного IISS (Міжнародний інститут стратегічних досліджень).
Читайте також: Сербія вперше "засвітила" на МиГ-29, які пророчили Україні, китайського "вбивцю С-400" CM-400AKG
Для початку варто звернути увагу на наведену вище інфографіку, яка демонструє орієнтовну зону покриття японських HVGP (на повну дальність в 500 кілометрів) і Type 12 (вказано радіус покриття в 900 кілометрів).
І якщо дивитись на інфографіку буквально, то виходить, що ці ракетні системи перекривають загалом територію Японських островів, а зона покриття лише трохи заходить на узбережжя біля Владівостока та на Південний Сахалін (який Японія втратила за підсумками Другої світової війни у 1945 році).
Однак далі треба зробити поправку на те, що Японія розвиває свій арсенал далекобійних ракет не заради геополітичного престижу, а в рамках оборонної концепції "стратегії контрнаступу", яка передбачає активні дії в разі "великої війни" в Тихоокеанському регіоні, учасниками якої можуть бути Китай, Північна Корея і та ж Росія.
Відповідно можемо припустити, що в разі потреби Сили самооборони Японії будуть коригувати місця розміщення своїх далекобійних ракет так, щоб отримати кращу досяжність для "накриття" певних зон та цілей. Коригування може бути як і в бік Тайванської протоки, так і в напрямку російських військових об’єктів на Далекому Сході.
Однак окрім самих засобів ураження, необхідно також мати можливості по цілевказівці. А от якраз тут, за оцінкою фахівців IISS, Японія має доволі обмежені можливості: в розпорядженні японських Сил самооборони є лише дев’ять власних супутників для розвідки та видачі цілевказівки (ISR), що вважається недостатнім для оборонних потреб самої "Країни Сонця, що сходить".
Теоретично, нестачу спроможностей має виправити реалізація спільного проекту японської корпорації IHI та фінської ICEYE, який передбачає початкове замовлення на вивід чотирьох супутників SAR (із синтезованою апертурою) із можливістю додаткового замовлення до 20 таких апаратів.
Контракт на реалізацію цього проекту був укладений у жовтні 2025 року, повністю має бути реалізований до 2029 року, Японія матиме пріоритетний доступ до знімків, однак розгорнуте угрупування працюватиме й на задоволення потреб країн-партнерів, зокрема Великої Британії та Австралії.
Однак навіть коли Японія отримає ці покращені розвідувальні спроможності, їй все рівно буде потрібен інтенсивний обмін даними із США, особливо для ідентифікації та відстеження рухомих цілей (наприклад кораблі ВМС НВАК).
З чого випливає цікавий висновок - хоча "Країна Сонця, що сходить" отримає власні можливості по далекобійному ракетному озброєнню, фактичні спроможності по його застосуванню прямо залежатимуть від стану відносин між Токіо та Білим домом.
Іван Киричевський, військовослужбовець 413 полку СБС "Рейд", експерт Defense Express
Читайте також: З огляду на "війну дронів" в Україні Китай оснащує весь парк танків КАЗ і стосується це "робочих конячок" як от Type 96
