Дональд Трамп стрімко та безальтернативно рухає США у бік виходу з НАТО, а строки остаточного оголошення рішення, яке вже "не підлягає перегляду", сформовані очільником держдепу США Макро Рубіо - після завершення війни з Іраном.
Але ще у 2024 році американський Конгрес прийняв у законі про нацоборону норму (Sec. 1250A), що президент США "не може призупинити, припинити, денонсувати або вивести Сполучені Штати з Північноатлантичного договору (членство в НАТО) без рекомендації та згоди Сенату. Перш ніж повідомити Сенат про намір вийти з НАТО, президент повинен проконсультуватися з обома палатами Конгресу". А після всіх погоджень для виходу треба буде набрати 2/3 голосів Сенату.
Читайте також: За менш як 4 місяці після створення спільного підприємства, україно-німецька QFI вже зробила першу партію дронів-бомберів
Чи приймуть у Білому домі рішення рухатись за цією процедурою або спробують її обійти нараз важко передректи. І це не насправді не має особливого значення, бо проблема будь-якого міжнародного договору у тому, що його виконання залежить від доброї волі та бажання сторін. І договору про НАТО це безумовно стосується в першу чергу.

Бо дуже відома стаття 5 Північноатлантичного договору закріплює, що в разі здійснення нападу на одну з країн-членів, всі інші наддадуть допомогу і одразу здійснять "такі дії, які вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної сили". Тобто, договір про НАТО цілком дозволяє направити до країни, яка відбивається до агресії лише вагому стурбованість.
І це не буде порушенням. А якщо хтось це й буде вважати невиконанням договору, то жодного важеля проти США не існує. Бо зрештою Альянс без США залишиться навіть без системи керування, а також цілого ряду ключових систем озброєння, компенсація яких потребуватиме 5-10 років наполегливої роботи.
Тому реальною американською гарантією безпеки Європи можуть бути лише самі американські бійці. Зокрема зараз Пентагон тримає 100-тисячний європейський контингент, головний сухопутний компонент якого - 5-й армійський корпус, підрозділи якого розміщені у Німеччині, хоча штаб був перенесений у Польщу, у Познань.
Але значно більше значення мають бригадні групи Armored Brigade Combat Team (ABCT) у межах операції Atlantic Resolve. І після скорочення присутності американських військ у Румунії з листопада 2025 року, тепер вони розміщуються лише у Польщі. Зокрема у середині березня у Польщі відбулась ротація бригадної групи 1st Infantry Division на бригадну групу 1st Armored Division збройних сил США і це про приблизно 3000 бійців бронетанкового з'єднання, які прибули на 9-місячну ротацію.

Сама передислокація підрозділів зайняла, якщо рахувати лише по урочистим заходам, час від 18 лютого, коли у 1st ABCT зі складу 1st Armored Division пройшла церемонія спуску прапора, до 18 березня, коли 1st ABCT зі складу 1st Infantry Division у повному складі повернулась до США.
Тобто при бажанні вивести Armored Brigade Combat Team з Польщі, все це може зайняти у звичному темпі приблизно місяць. Значно складніше для США буде виведення військ, що розміщуються у Європі на постійній основі, тобто із сім'ями.
Пентагон це вже проходив одразу після завершення Холодної війни, коли з 1990 по 1993 рік скоротив свою присутність у Європі з близько 300 тисяч до 160 тисяч військових. Тобто на 140 тисяч, хоча логісти міноборони США наполягали на значно довших строках у темпі 20-30 тисяч на рік.

Але такі ударні темпи реалізувались ціною деактивації цілих дивізій та активного залучення цивільних кораблів для перевезення техніки. І навіть у випадку повторення сценарію, реальне фізичне виведення наявних американських сил з Європи також займе кілька років. Водночас, це у випадку вивезення майна, а не евакуації лише особового складу та членів їх сімей.
Читайте також: Швидше 7 років на потроєння виробництва PAC-3 MSE проти "Искандер" не вийде - такі строки підтвердила угода на ГСН









