Наземні роботизовані комплекси, або НРК, стають популярніші для використання у підрозділах Сил оборони України. І це досить серйозний наслідок розширення можливостей дронів на полі бою.
Нагадаємо, що існує так звана "кіллзона" - територія навколо лінії бойового зіткнення, яка контролюється безпілотниками, що уражають все, до чого можуть дотягнутися. В особливості це стосується засобів логістики та евакуації поранених.
Читайте також: Оскільки США не хочуть продавати винищувачі дешевше, Швейцарія зменшує замовлення на F-35
Якщо раніше розміри цієї зони доходили до 5-10 км від фронту, тепер вони можуть сягати 20 км і більше. Доповнюється все це використанням БПЛА на оптоволокні, які хоч і мають меншу бойову частину, але повністю невразливі проти засобів РЕБ.
У результаті ми маємо ситуацію, коли евакуація поранених, чи навіть просте забезпечення особового складу потрібними припасами стає неймовірно небезпечним завданням, особливо за допомогою автомобілів чи іншої техніки. Звісно, можна спробувати доставляти "на ногах", але це як і величезний ризик для людей, так і проблема у невеликій масі, яку може взяти один боєць на себе.
Тут власне на поле бою виходять НРК, над якими почали працювати ще у 2022-2023 роках. Одначе багато хто не бачив у таких "машинках" великої користі, або намагався більше озброїти їх.
Хоча вже у 2024 році почалося активніше використання наземних роботів, інтерес до таких систем залишався обмеженим. Проте вже тоді з’являлися операції з евакуації, які проводилися у тих умовах, коли іншими засобами ніхто не наважився б.
З розвитком та збільшенням кількості БПЛА вибивання транспортних засобів стало ще масовішим, суттєво підвищуючи ризик. Особливо тут доклався так званий російський підрозділ "Рубикон", чиє прибуття на ділянку військові описують як "приїхав Рубікон - ніхто не їздить".
У результаті виникає проблема логістики та евакуації, для вирішення якої якраз звернулися до НРК. Також тут доклалися медійні випадки застосування різними підрозділами, що допомагає поширенню інформації про засоби.
Роботизовані платформи можуть брати 200-300 кг вантажу та при цьому суттєво менші за автомобілі чи бронетехніку, що зменшує помітність. А якщо ж все ж її буде знищено, то втрачається лише дрон, а не люди.
Те ж саме стосується евакуації, бо НРК може вивезли пораненого в умовах, коли інші засоби не здатні працювати, або потребують завеликого ризику. Тобто є більше шансів врятувати життя людей на полі бою.
Варто очікувати, що кількість подібної роботизованої техніки лише зросте у Силах оборони, а більшість її задач скоріше за все складатиме логістика. Одначе варто пам’ятати, що росіяни теж будуть вкладатися у цей напрямок, бо стикаються зі схожими проблемами.
Читайте також: Бельгія на боротьбу із "невідомими дронами" витратить 22 млн євро, але збивати їх все одно не зможе
