Втім, у 2014 році, після російської окупації Криму, ЧФ РФ отримав не тільки воєнно-стратегічне значення, а й геополітичне. Військово-морське формування Росії в Чорному морі стало демонстрацією претензій РФ на домінування в регіоні, а угруповання сил в Криму – ще й символом ударного кулака проти НАТО…
Після окупації Криму військово-політичне керівництво Росії вдалося до посилення не лише військового угруповання на анексованому півострові, а й власне Чорноморського флоту. Розпочався процес якісного й кількісного посилення ЧФ, підтягування його до показників часів СРСР. З часу окупації Криму ЧФ отримав понад 20 нових бойових одиниць. Серед них три фрегати проєкту 11356, шість підводних човнів проєкту 636, патрульні корвети проєкту 22160 і ракетні катери проєкту 21631. Усі бойові одиниці оснащені крилатими ракетами «Калібр».
Читайте також: Чорноморский флот Росії проведе стрільби у Чорному морі
Уже сьогодні в складі ЧФ налічується 74 бойових кораблів і катерів, серед яких 7 дизельних підводних човнів. Будівництво нових кораблів і катерів для ЧФ, за заявами російських посадовців, триває. А деякі експерти говорять про витіснення Росією суперників з Чорного моря та створення тут нею такого собі «Mare Nostrum». Отже, стан справ на Чорноморському флоті Росії потребує ретельного аналізу і відповідної оцінки.
Питання кількості та якості
Станом на кінець 2019 року Чорноморський флот РФ нараховував 227 одиниць плавзасобів, з них бойових кораблів та катерів – 74 одиниці (32,6% від усього корабельного складу), плавзасобів забезпечення – 153 (67,4%). Середній вік всіх плавзасобів – 30,4 року. Середній вік бойових кораблів та катерів – 20,2. Причому на одну бойову одиницю приходиться 2,07 допоміжних плавзасобів, що зумовлено не тільки незбалансованою структурою флоту, а і його низьким технічним станом. Це, своєю чергою, потребує постійного супроводження бойових кораблів в морі.
Важливою характеристикою бойової спроможності флоту є дані про сумарну вагу залпу ракетним, артилерійським, торпедним озброєнням та засобами ППО, а також можливості постановки мін і десантних спроможностей флоту. Сумарний залп Чорноморського флоту становить 329,34 тонни. Його структура за видами вогню та дальністю бою представлена в Таблиці 1.
У 2019 році кораблі Чорноморського флоту РФ активно відпрацьовували вправи з постановки мін в районах підводної човнової загрози та з можливої мінної блокади портів, проток, мілководних ділянок моря. Кораблі флоту можуть одночасно виставити 443 морські міни та, дотримуючись мінімального інтервалу, створити мінну лінію довжиною 53 км.
Але наступальні спроможності ЧФ РФ визначаються не тільки потужністю вогневого залпу, але й можливостями з десантування сил та засобів на територію вірогідного противника (Таблиця 2).
Бойова готовність та діяльність Чорноморського флоту
Після окупації Криму і втручання Росії у конфлікти в Сирії та Лівії, Чорноморський флот став одним з пріоритетних інструментів забезпечення воєнно-політичного курсу РФ на Чорноморсько-Середземноморському просторі. На ЧФ покладено відповідальність за безперебійне функціонування морського логістичного ланцюжка, так званого "Сирійського експреса" між Новоросійськом і окупованим Севастополем та сирійськими портами Тартус і Латакія.
Бойові кораблі ЧФ охороняють захоплені російськими «зеленими чоловічками» об’єкти морської інфраструктури української ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», розташованої в межах виключної (морської) економічної зони нашельфовихродовищахЧорного й Азовського морів, передусім газовидобувні платформи, де розмістилися російська морська піхота і засоби технічної розвідки.
Протягом 2019 року завдання бойової служби кораблі та судна ЧФ РФ виконували в різних морських зонах.
У дальній морській зоні – Середземне море та інші райони Світового океану – виконували завдання більш як 30 кораблів, підводних човнів та суден забезпечення флоту. Загальна наплаваність корабельних сил за цей період склала майже 4500 ходових діб, пройдено понад 237 тисяч морських миль в Чорному і Середземному морях, Атлантичному та Індійському океанах. Здійснено 50 ділових заходів в порти Алжиру, Греції, Джибуті, Кіпру, Туреччини, Оману, Ємену, Пакистану, Єгипту.
В північно-західній частині Чорного моря здійснювались охорона та контроль захоплених в України під час окупації Криму у 2014 році газових та газоконденсатних родовищ та видобувних платформ у виключній морській економічній зоні України, підготовка до блокування українських портів, відстежування переміщення кораблів НАТО та проведення міжнародних навчань в цій зоні. Ці завдання виконувались переважно силами кораблів Кримської ВМБ (41-а бригада ракетних катерів, 68-а бригада кораблів охорони водного району, 519-ий дивізіон розвідувальних кораблів).
В районі Керченської протоки та Кавказького узбережжя ЧФ силами кораблів Новоросійської ВМБ брав участь в забезпеченні охорони Керченського мосту, надаючи підтримку діям кораблів прикордонної служби ФСБ і Росгвардії з блокади Керченської протоки, здійснював контроль за діяльністю ВМС Грузії та Туреччини в східному та південному секторах Чорного моря, забезпечував безпеку газопроводу «Блакитний потік» в цьому районі та безпеку державних заходів на території Південного федерального округу.
За оцінками командування ВМФ РФ, у 2019 році органи воєнного управління, сили й війська ЧФ РФ показали здатність виконувати завдання за призначенням. Протягом року ЧФ РФ провів 165 навчань різного спрямування, в ході яких було виконано понад 500 бойових вправ, 35 одиничних і спільних ракетних стрільб. Якщо порівнювати з 2018 роком, то кількість ракетних стрільб збільшилася вдвічі. У 3,5 раза збільшився і сумарний час роботи протичовнових кораблів з підводними човнами, вдвічі – підводних човнів один з одним.
На кінець 2019 року на 13-му судноремонтному заводі ЧФ, як планово, так і поза планом, ремонтувалися 43 кораблі та судна. Незаплановані ремонтні роботи різного ступеню складності кораблів та суден, що знаходилися на бойовій службі в дальній морській зоні, проводилися і плавмайстернями в 720-му пункті матеріально-технічного забезпечення в Тартусі (Сирія).
В авіації ЧФ РФ план льотної підготовки виконано на 115%. Слід відзначити, що на фоні навчання «Сі Бриз 2019», авіація ЧФ РФ відпрацьовувалановітактичніприйоми,в тому числі «Фільтр» та «Стіна» із відбиття ракетних ударів противника. План повітряних перевезень виконано на 236%. План забезпечення заходів бойової підготовки флоту та протидії силам НАТО в Чорному морі виконано на 189%.
На 2020 рік, крім участі Чорноморського флоту в оперативно-тактичних і стратегічних навчаннях в Чорному морі (у тому числі «Кавказ-2020» у вересні), заплановано 40 бойових служб кораблів ЧФ у дальній морській зоні та 35 заходів в порти іноземних держав. У 2020 році планується сформувати 20 екіпажів для укомплектування кораблів і суден, що будуються, а протягом року очікується прибуття на флот 16 бойових кораблів і допоміжних суден забезпечення. В авіації флоту буде продовжуватися практичне освоєння гелікоптерів, зокрема Ка-27М, Ка-27ТБ, Ка-31Р.
Під час аналізу здатності ЧФ РФ виконувати поставлені завдання варто звернути увагу і на його спеціальні можливості. Серед усього йдеться про:
- Центр радіоелектронної розвідки (Севастополь) з окремою ескадрильєю БПЛА;
- 475-й окремий Центр РЕБ (Відрадне, Севастополь), має на озброєнні 3 комплекси РЕБ «Мурманск-БН», «Інфауна», «Красуха-4», 8 комплексів «Лєєр-3», 2 станції радіоперешкод Р-330Ж «Житєль», Р-934 БМВ;
- 102-й загін спеціального призначення боротьби з підводними диверсійними силами й засобами (Севастополь, штатна чисельність – 60 осіб, на озброєнні, серед усього, є берегові самохідні бомбометні комплекси ДП-62 «Дамба», 8 протидиверсійних катерів, комплекс дистанційної підводної розвідки й спостереження «Обзор»);
- 136-й загін спеціального призначення боротьби з ПДСЗ (Новоросійськ, штатна чисельність – 60 осіб, оснащені комплексом дистанційної підводної розвідки й спостереження «Обзор», протидиверсійними катерами);
- 388-й морський розвідувальний пункт (Севастополь, має у складі 4 роти – дві спеціального призначення, одна підводного мінування, зв’язку, взводи технічного та матеріального забезпечення);
- 127-ма окрема розвідувальна бригада (Севастополь, трьохбатальйонного складу).
Які слабкі сторони?
Перебільшувати наявні можливості флоту Росії в Чорному морі також не варто. Переважна більшість корабельного складу ЧФ морально та фізично застаріла. Будувати нові кораблі морської та океанської зони стає дедалі складніше через економічну кризу, дію санкцій та технологічну відсталість російського ВПК. Кораблі та судна, побудовані на закордонних суднобудівних заводах, мають проблеми із запчастинами та якісним ремонтом – усього таких кораблів 38.
Через санкції до РФ на нові кораблі не постачаються передбачені проєктом механізми та двигуни, що призводить до невідповідності проєктним ТТХ кораблів та частим виходам з ладу. Зрештою, інтенсивна бойова підготовка призводить до прискореного зносу матеріальної частини та вироблення моторесурсу техніки й озброєння.
В авіації ЧФ РФ спостерігається низька технічна справність літаків-амфібій Бе-12 та літаків Су-24М, пов’язана з їх фізичним старінням. Наприклад, Бе-12 в експлуатації уже понад 50 років, а рівноцінної заміни їм наразі не очікується.
Російський флот також має кадрові та організаційні проблеми. Кадрові пов’язані з недостатнім рівнем укомплектованості частин флоту контрактниками взагалі й контрактниками рядового складу зокрема, оскільки Росія звузила пакет соціальних гарантій для цієї категорії військовослужбовців.
Також у флоті хронічна нестача кваліфікованих штурманів та фахівців електромеханічної спеціальності. В авіації ЧФ відзначається низький рівень підготовки як льотного, так і технічного складу, недоукомплектованість екіпажів літальних апаратів.
Не отримає ЧФ в осяжній перспективі й нових підводних човнів. Основне поповнення полягатиме в кораблях ближньої морської зони, які російська промисловість може випускати в обхід санкцій. Втім, введення міжнародних санкцій щодо «віджатих» Росією кримських корабелень (керченський СБЗ «Залів» і феодосійське ВО «Море») може суттєво загальмувати й цей процес.
Загроза, яку перебільшують...
Наразі ЧФ має достатньо сил і засобів, аби «кошмарити» з моря Україну та Грузію – чорноморські країни, які не є членами НАТО. Завдяки розміщеним в анексованому Криму новим ракетним системам та авіації, ЧФ повністю контролює більшість акваторії Чорного моря. ЧФ має достатньо засобів для швидкого перекидання передових загонів частин морської піхоти та спецпризначенців, дислокованих в окупованому Криму та Краснодарському краї РФ, на Південний Кавказ, Східне Середземномор’я, Близький Схід.
У такий спосіб Росія приміряє на себе роль основного військового гравця у регіоні. Наскільки важливою була окупація Криму та перетворення його на «наземний авіаносець» свідчить хід збройної інтервенції РФ у Сиріїй Лівії. Москва могла собі це дозволити тільки тому, що вона перед цим захопила Кримський півострів.
Однак не все так ладно на флоті, як це намагаються показати його штатні пропагандисти. Навіть нові фрегати й підводні човни мають доволі обмежені можливості й не становлять реальної загрози кораблям НАТО на Чорноморсько-Середземноморськомупросторі, а їхня кількість в загальному корабельному складі є недостатньою для широкомасштабних бойових дій на морі.
Використання кораблів і суден Чорноморського флоту для забезпечення дій сирійського угруповання російської армії вимагає максимального напруження зусиль флоту, а стара техніка постійно потребує ремонту.
Для повномасштабної морської десантної операції в Чорному морі чи на Балканах росіяни мають вивести війська з території Сирії, адже залучення всіх нечисленних великих десантних кораблів до регулярних військових перевезень на сирійському напрямку виключає можливість використовувати їх для виконання будь-яких інших завдань.
Сергій МУХРИНСЬКИЙ, капітан 1 рангу (у відставці)
Читайте також: Росія посилить свій Балтийский флот ракетними кораблями з "Калібрами"
