В соцмережах з’явилось відео, яке демонструє рашистський кустарний транспортер піхоти на базі Т-80 із посиленням захисту блоками "Контакт-1", котрий влетів у протитанковий рів та був кинутий. Час та місце дії не розкривається, першоджерелом в даному випадку виступає ресурс btvt_2019.
На перший погляд може здаватись, що у такій машині нема нічого цікавого, бо російські окупанти регулярно проводять подібні "експерименти" із польовими "переробками" своїх танків. Але в тому й нюанс, що на цей раз рашисти виготовили справді доволі цікавий екземпляр, який дає привід згадати про те, як з’явився перший в світі бронетранспортер Mark IX.
Читайте також: З’явилося нове відео з АТС-59Г у рашистів, які вони "модернізують" за принципом "танків-сараїв"
У відкритому доступі лише один раз з’являлась згадка про те, що російські військові пішли на виготовлення БТР-сараїв на базі танків із повним демонтажем башти, але в тому випадку фігурували Т-72, а історія мала місце у вересні 2024 року.
Якщо повертатись до питання про "танки-черепахи", то там башти не знімаються, а "сарай" просто виконує захисну функцію для десанту на броні. Росіяни намагаються за будь-яких умов використовувати танки за прямим призначенням, докладаючи усіх можливих зусиль для відновлення машин, про що свідчить зокрема поява навіть гібриду з шасі від Т-80 та баштою від Т-90 у жовтні 2024 року.
Можна також згадати про РБУ-6000 на базі Т-80 в російських окупаційних військах, які вперше з’явились у січні 2024 року. Однак практику виготовлення таких машин не можна назвати масовою.
Якщо повертатись до згадки про перший у світі бронетранспортер Mark IX, то варто почати з того, що це – британська машина, робота над якою відбулась під час Першої світової війни, базою виступав важкий британський танк Mark V.
Привід починати роботу над першим у світі БТР, та ще й на базі важкого танка, британські військові мали простий: уже до літа 1917 року проявилась проблема, що під час атаки піхота відстає від танків, тому логічним рішенням виглядало створити машину, яка б йшла слідом за танками.
Конструктивно БТР Mark IX від танка Mark V відрізнявся подовженим корпусом (9,73 метри проти 8 метрів), зміщенням силової установки до носової частини, майже повним демонтажем озброєння (було залишено тільки два 8-мм кулемети "Гочкіс"), і головне – наявністю десантного відділення на 30 осіб, оснащеного двома вентиляторами та баком з водою.
Корпус машини мав загалом 16 бійниць для стрільби із індивідуального озброєння бійців десанту, екіпаж Mark IX складав чотири особи, бойова маса – 27 тонн. Швидкість ходу складала до 7 км/год, запас ходу – 32 кілометри; машина могла долати траншеї шириною до 3,8 метрів.
На поля боїв Першої світової війни Mark V уже не встиг, перші (та останні) 32 серійні машини цього типу були виготовлені уже в 1919 році, єдиний збережений екземпляр стоїть у бронетанковому музеї в Бовінгтоні. Однак сам по собі Mark V все рівно увійшов у історію як перший в світі БТР.
Якщо відійти від історичних паралелей та повернутись до цікавого рашистського транспортера піхоти на базі Т-80, то цей приклад можна сприймати і зокрема в ключі концептуальних пошуків про місце танка на сучасному полі бою, питання про що постає особливо гостро навіть у тій же РФ.
Читайте також: Є перша за 2 роки згадка про БТР-Т на базі Т-64 в ЗСУ, яка вказує на головну складність з цією машиною
