Росія розробляє безпілотні наземні роботизовані системи з голосовим управлінням. Такі системи будуть отримувати команди від командирів "так само, як і люди-солдати", розповідає Олег Мартьянов, голова російського Національного центру розвитку технологій й базових елементів робототехніки.
Система голосового управління буде інтегрована в російський бойовий робот "Маркер", розробка якого має бути завершена у 2021 році. Як стверджує Мартьянов, спочатку розробники обрали для робота систему управління за допомогою електронного планшета, але згодом вирішили розвивати саме голосове управління.
Читайте також: Безпілотник США RQ-4A Global Hawk за один політ розвідав сили РФ на Кавказі, у Криму та на Донбасі
Російські розробники також хочуть збільшити автономність таких безпілотників, оскільки сьогодні оператор може керувати роботом на дальності, яка не перевищує 2-5 км.
"Наша мета – навчити робота виконувати задачі самостійно, на значній відстані від оператора, яка визначається запасом ходу робототехнічних платформ", – розповідає Мартьянов. За задумом розробників, знаходячись на значній відстані від оператора, роботизована платформа повинна вміти уточнити свій маршрут і місцерозташування цілей за допомогою розвідувального квадрокоптера, який знаходиться на борту самого робота.
Усе це розробники планують реалізувати в роботі "Маркер", випробування якого розпочалися у 2019 році.
Тут варто згадати, що Росія вже має досвід розробки бойових роботизованих платформ – гусеничних машин, озброєних 30-мм гарматою та протитанковими керованими ракетами. Йдеться про російського бойового робота "Уран-9", який пройшов бойові випробування в Сирії. У результаті тестувань розробки у зоні бойових дій виявилося, що робот неспроможний виконувати задачі на полі бою.
"Уран-9" мав низку проблем з вогневою потужністю, розвідувальними та спостережними функціями. Ходова частина робота виявилася ненадійною. Автоматична 30-мм гармата працювала нестабільно й дуже часто спрацьовувала з затримкою, що для бойових дій недопустимо. Значним недоліком була нездатність робота вести стрільбу під час руху.
Але найбільше проблем, мабуть, було саме з системою управління. "Уран-9" втрачав зв’язок з оператором 19 разів – і як мінімум в одному випадку оператор не міг "зв’язатися" з роботом близько півтори години. Проблему посилювало те, що під час бойових дій в місті будівлі блокували радіосигнали.
Зрештою, після невдач в Сирії, у докладі 3-го науково-дослідного інституту міноборони Росії визначили: у найближчі 10-15 років бойові робототехнічні комплекси не будуть здатні виконувати задачі в умовах бойових дій.
Але невдовзі після "поразки" в Сирії російські ЗМІ повідомили, що розробники усунули всі недоліки, і в січні 2019 робот "Уран-9" прийняли на озброєння російської армії.
А сьогодні Росія активно просуває ідею створення робота другого покоління "Маркер" вже з голосовим управлінням. Деякі закордонні ЗМІ назвали нову російську розробку "рецептом катастрофи", уточнюючи, що голосове управління може стати тією невдачею, через яку "все, що може піти не так – піде не так"... А як воно вийде на практиці – побачимо згодом.
Читайте також: Винищувачі F-16 замінять на безпілотники: нові подробиці проєкту Skyborg
