МО РФ оприлюднило відео з пуском протикорабельної ракети (ПКР), який здійснив 30 квітня ц.р. у Чорному морі ракетний крейсер пр.1164 "Москва". Спостерігачі зазначають, що йдеться про пуск ПКР П-500 ("Базальт"), прийнятої на озброєння ще у 1977 році.
Цей факт спростовує розповсюджену раніше тими ж російськими ЗМІ інформацію про нібито заміну на усіх 3-х наявних кораблях пр.1164 ПКР П-500 ("Базальт") на більш "новий" аналог П-1000 ("Вулкан"), прийнятий на озброєння у 1987 році. Аналіз зовнішнього вигляду пускових установок і антен на РКР "Москва" також не дає жодних підстав стверджувати, що корабель пройшов, окрім тривалого ремонту, бодай якусь модернізацію.
Читайте також: Крейсер "Москва" провів ракетні стрільби біля берегів окупованого Криму
РКР "Москва" (колишній "Слава") є головним кораблем серії кораблів пр. 1164 (шифр "Атлант"), що будувалися на миколаївському суднобудівному заводі ім.61 комунара у 1980-х-90-х роках. Особливість цих крейсерів полягає у тому, що вони створювалися в якості частини комплексної розвідувально-бойової системи у складі космічних, авіаційних і морських засобів розвідки і спостереження. Останні тримали під постійним контролем місцезнаходження важливих надводних цілей (передусім, американських авіаносців), які у випадку війни підлягали знищенню з використанням "базальтів".
Ракета П-500 має довжину 11,7 м, розмах крил 2,6 м i діаметр фюзеляжу у 0,88 м і бронювання. Її сильною стороною є надзвукова швидкість (до 2M) та потужна 500-кг бойова частина (або 350-кг атомна), здатна одним влученням знищити есмінець або пошкодити авіаносець або крейсер.
Втім, значним мінусом "базальтів" завжди була залежність від зовнішнього загоризонтного цілевказання. Тобто, крейсер міг стріляти далі, ніж "бачив" власними радіоелектронними засобами. Ефективне застосування ракет П-500 на повну дальність вимагало наявності виносних постів цілевказання (космічні апарати, літаки Ту-95РЦ або вертольоти Ка-25РЦ з апаратурою МРСЦ-1 "Успех"/"Успех-У").
А для гарантованого ураження таких добре захищених цілей, як авіаносці, було потрібне масоване використання ракет. Тому зазвичай на бойовому чергуванні разом з крейсером знаходився атомний підводний човен з крилатими ракетами, що збільшувало потужність ракетного залпу і вірогідність подолання захисного бар’єру ППО-ПРО ймовірного противника.
При залповій стрільбі одна з ракет може керувати польотом інших, що летять на малій висоті в режимі радіомовчання, а також здійснювати при цьому пошук і класифікацію викритих цілей. Інший режим залпової стрільби передбачає політ усієї групи ракет на малій висоті з використанням активної голівки радіолокаційного самонаведення лише на кінцевій ділянці траєкторії польоту (у випадках, коли координати атакованої цілі відомі) тощо.
З розпадом колишнього СРСР російський флот втратив зазначені спроможності, хоча усі 3 відносно нових на той момент крейсери збереглися. До речі, РКР пр.1164 планували будувати у значно більшій кількості, але розпад СРСР поклав цьому край. А 4-й недобудований крейсер ("Адмирал Флота Лобов") перейшов у власність України разом із заводом у м.Миколаєві.
ПКР П-1000, розроблена ще напередодні розпаду колишнього СРСР (прийнята на озброєння у 1987 році), призначалася для переозброєння атомних підводних човнів пр. 675, які раніше були носіями ПКР "Базальт". Нова ракета мала більшу дальність дії і, відповідно, дещо більші розміри, що вимагало ґрунтовної переробки пускових установок, чого на жодному з РКР пр.1164 не спостерігається. Ба більше, в якості носіїв "вулканів" свого часу планували будувати нові кораблі.
Створення "вулканів" мало підвищити бойову ефективність ракетних крейсерів пр.1164 подальших модифікацій, передусім, з точки зору підвищення вірогідності прориву атакуючими ракетами ППО-ПРО авіаносних груп США, адже можливості "базальтів" вже тоді себе вичерпали. За розрахунками 1980-х років, внаслідок якісного покращення системи ППО-ПРО ймовірного противника навіть залп усіма наявними 16 ракетами крейсера пр.1164 не дозволяв розраховувати на її подолання і ураження цілі (авіаносець).
Однак розпад колишнього СРСР поставив хрест на цих планах – і щодо кораблів, і щодо ракет. На той час на "вулкани" встигли переозброїти 4 атомних ПЧ пр.675, які згодом списали. У новій реальності вони виявилися непотрібними, як надводні носії – ракетні крейсери пр.1164. Радянський флот швидко зник з морів і океанів, а його правонаступник – ВМФ РФ – швидко перетворився на жалюгідну тінь колишньої океанської потуги або ж її бідного родича.
В такій ситуації нестачу фінансування бідний родич компенсує пропагандою і відвертою брехнею, у т.ч. про "вулкани" на ракетних крейсерах пр.1164. Та жоден з 3-х ракетних крейсерів ("Москва", "Варяг" і "Маршал Устинов") так і не отримав "вулканів" і до цього часу усі вони мають на озброєнні застарілі "базальти" або їхню модифікацію, яку російські ЗМІ видають за "вулкани". Наприклад, повідомлення про нібито отримання 3-м кораблем серії – РКР "Варяг" (колишній "Червона Україна") ПКР "Вулкан" ще під час добудови на заводі документально не підтверджується.
Ракетний пуск РКР "Москва" став одним з пропагандистських елементів що супроводжували показові навчання, що кілька тижнів проходили біля східних кордонів з Україною, в окупованому Криму і на Чорному морі. Цього разу РКР "Москва" мав влучити ракетою у мішень на відстані 30 км. Задля забезпечення безпеки стрільб ЧФ оголосив про закриття великої частини акваторії Чорного моря.
До того ж зауважимо, крейсер випустив лише одну ракету, відзняту одночасно з різних ракурсів кількома камерами, що створює оманливий ефект майже ракетного залпу. Адже більшої кількості ракет, мабуть, бідний родич собі дозволити просто не може. Та й не було військового сенсу стріляти навіть однією ракетою. А ось для прихованої справжньої мети – тиску на Захід і Україну – за кремлівською класикою жанру і для проекції страху – сенс був.
За оцінками західних експертів, останній пуск "Базальта" свідчить лише про певний успіх російських ремонтників, які спромоглися реанімувати понад сорокарічну систему. Водночас це можна вважати своєрідною поразкою для ВМФ РФ, який через технічну і технологічну відсталість та брак коштів не може отримати відповідної кількості нових ракет, радіолокаційних систем та нових великих бойових кораблів.
Пропагандистський фільм МО РФ, присвячений пуску крейсером "Москва" однієї ракети П-500, однак, не змінює того факту, що насправді остання є морально і фізично застарілою, вразливою з точки зору перехоплення сучасними системами ППО-ПРО і такою, що не відповідає сучасним умовам війни на морі. Як, до речі, і створений їй на заміну аналог П-1000 ("Вулкан"), прийнятий на озброєння у 1987 році.
Не випадково ж в РФ на усіх рівнях постійно говорять про плани оснащення кораблів новими протикорабельними системами, передусім – системи "Калибр", що дозволяє здійснювати пуски як крилатих ракет 3M-14 з дальністю дії до 2000 км для знищення берегових цілей, так і протикорабельних крилатих ракет 3M-54 з дальністю до 200 км.
Натомість МО РФ час від часу повідомляє, що навіть частково модернізовані раніше крейсери пр.1164 і надалі стріляють все тими ж старими "базальтами". Зокрема, у жовтні 2017 року ракетою П-500 на навчаннях стріляв РКР "Варяг"Тихоокеанського флоту. У 2018 році кораблі пр. 1164 двічі стріляли цими ракетами. Так, у квітні на навчаннях, що пройшли у Японському морі, пуск ракети виконав РКР "Варяг". Другий пуск ракети П-500 виконав РКР "Маршал Устинов" зі складу Північного флоту у Баренцовому морі.
Остання ракетна стрільба на Чорному морі зайвого разу підтверджує, що жоден з 3-х російських ракетних крейсерів пр.1164 не був модернізований відповідно до російських планів. Більш того, через брак коштів скасовано плани переведення РКР "Москва" з Чорного моря на Північ для модернізації по аналогії з РКР "Маршал Устинов", із заміною частини радіоелектронного обладнання.
Як наслідок, ремонт РКР "Москва" провели у 2017-2020 роках в окупованому Севастополі. Йшлося про ремонт головної енергетичної установки, дизель-генераторів, часткову заміну кабельних трас і РЛС. Останнє може бути перебільшенням, адже зовнішній вигляд цього крейсера, побудованого понад 40 років тому і розрахованого на 30-річний термін служби, не змінився.
Гостра нестача кораблів цього класу змушує Москву залучати наявні крейсери з інших флотів. Через небоєздатність РКР "Москва" під час російської інтервенції у Сирії, наприклад, функції флагманських кораблів російського корабельного загону у Середземному морі виконували по черзі РКР "Маршал Устинов" і РКР "Варяг", що приходили з Північного і Тихоокеанського флотів.
Наразі кораблі пр.1164 застаріли фізично і морально і в нових умовах неспроможні полювати на американські авіаносці та ніхто їм цього і не дозволить. Через це вони здатні виконувати лише парадно-ритуальні функції, щоб своїм існуванням формально підтримувати претензії РФ на статус великої морської держави. А показовий пуск РКР "Москва" старої ракети, що відбувся 30 квітня, за оцінками експертів, слід вважати лише черговим блефом Путіна, намаганням демонстрації сили і залякування сусідів.
Читайте також: В РФ черговий скандал з авіаносцем "Адмирал Кузнецов": за розкрадання коштів заарештовано гендиректора судноремонтного заводу
