У РФ конструкторське бюро "Рубін" продовжує розробку цілої екосистеми великих підводних морських дронів, до якої входять "Аргус-Д", "Аргус-И" та "Октавия". Офіційно його позиціонують як засіб для цивільних та наукових цілей.
Але вочевидь у цих підводних дронів може бути й друге призначення, для ураження підводної інфраструктури, зокрема пошкодження кабелів, знищення трубопроводів та мінування морського дна. Про це повідомляє OSINT аналітик H. I. Sutton.
Читайте також: Як має працювати ідея рашистів встановити ПЗРК "Верба" на "Шахед" і який компонент насправді є головним
Спершу варто розібрати які взагалі в цій екосистемі є дрони. Перший, "Октавия", це така собі підводна стаціонарна док-станція, що після розгортання має стати на якір, або сісти на дно. Вона має два потри для стикування з іншими підводними безпілотниками, для їх зберігання, підзарядки, збору даних та видачі нових команд.
Наступний "Аргус-И", це такий собі розвідник із різними сенсорами, частка "И" означає "Инспектор". Офіційно він призначений для інспекції трубопроводів на наявність витоків. Він обладнаний двома висувними штангами із сенсорами, між якими й має проходити трубопровід.
"Аргус-И" в свою чергу має працювати спільно з ще одним, більшим "Аргус-Д", частка "Д" у якого означає "Доставка". Цей вже призначений для безпосередньо перевезення та розміщення вантажів на морському дні. Зокрема його вантажність оцінюється у 300 кг, при загальній масі у 5,5 тонн.
Офіційно цим корисним навантаженням має бути різне наукове обладнання, типу сенсорів для фіксації акустичних характеристик океану, сейсмоактивності, та біологічної активності. Проте, вочевидь "Аргус-Д" чудово підійшов би для розміщення морських мін або певних вибухових пристроїв на підводних кабелях чи трубопроводах, зокрема у Балтійському морі.
Для рашистів знищення підводних кабелів залишається актуальною темою, адже лише кілька днів тому, був пошкоджений ще один кабель між Фінляндією та Естонією. Тому їм знадобився б такий підводний засіб, що дозволив би значно зручніше, безпечніше та ефективніше знищувати підводну інфраструктуру НАТО, особливо під час можливої в майбутньому війни у країнах Балтії.
Проте, наразі "Аргус-Д" не виглядає як готове рішення для таких завдань. Річ у тому, що ці безпілотники мають дуже низьку автономність, що дозволила б їм долати максимум до близько 100 км. Кількість підводної інфраструктури в радіусі 100 км від узбережжя РФ невелика.
Тому для ураження більшої частини підводної інфраструктури у Балтійському морі знадобилось би розгортання з борту певного судна чи можливо підводного човна. А це сильно ускладнило б його застосування, адже носій одразу буде виявлено, і ймовірно як було у минулому випадку з пошкодженням кабелю, якщо це буде комерційне судно, то його візьмуть на абордаж.
Швидко піти з місця подій у "Аргус-Д" не вийде, бо максимальна швидкість до 6 вузлів, а автономність до 20 годин, але умови ходу на швидкості 3 вузли. Глибина занурювання наразі становить 1000 метрів, але в майбутньому вона може бути збільшена у тричі, до 3000 метрів, хоча цього цілком вистачить для роботи у Балтійському морі, бо у найглибшій частині лише 459 метрів.
Проте РФ має й інші засоби для таких задач. Починаючи іншими великими морськими дронами, до цілих підводних човнів, як от атомний "Лошарик", який мав би кошмарити підводну інфраструктуру у морях та океанах, але у 2019 році згорів у порту, й вже 7 років стоїть на ремонті.
Читайте також: США мають вертольоти MH-47G, які ідеально підійшли для операції проти Венесуели
