Класичним прикладом цього стало створення і прийняття на озброєння ЗС СРСР танка Т-64. Але тут варто зупинитися на особливостях проєктування бронетехніки в Радянському Союзі.
Оскільки всі КБ фінансувалися із загального бюджету та мали спільний доступ до відомих нових розробок і систем (зброї, реактивної броні, оптоелектроніки тощо), то можливість розробки нових пристроїв чи цілих систем озброєнь для конкретних нових машин "за бажанням" того чи іншого бюро залежала від його політичної позиції й підтримки з боку партійних інстанцій і генералітету.
Читайте також: Хто замінить "ветерана": що відомо про наступника легендарного M1 Abrams
Харків свого часу мав цю підтримку й отримував значне фінансування й незалежну привілейовану позицію щодо розробки субпідрядними організаціями нових систем для його чергових.
Але в 70-х роках ситуація змінилася й першість відійшла до ленінградського КБ, а в середині 80-х років – до нижньотагільського "Уралвагонзаводу".
Послаблення підтримки харківського КБ ускладнило створення розробок. Крім того, інші КБ могли розв’язувати питання на невигідних для Харкова умовах, що призводило до затримки проєктів, які створювали харків’яни.
Але, попри всі труднощі, саме в Харкові на кінець існування СРСР була створена ціла лінійка танків нового покоління, ТТХ й новаторські конструкції яких не мали аналогів.
А як після цього розвивалися конструкції, створені ХКБМ ім. Морозова?
Передбачення або Т-74
Розробка танкових "новинок" у Радянському Союзі безпосередньо пов’язана з особистістю Олександра Морозова – інженера і конструктора бронетехніки, який надзвичайно вдало визначив напрям розвитку танків нового покоління.
Згідно з його концепцією, основою танка майбутнього повинна була стати невелика безекіпажна чи низькопрофільна башта й розташування боєкомплекту всередині корпусу машини.
Таке рішення стало результатом усвідомлення неможливості постійного збільшення габаритів танка й маси бронювання поворотної башти. Логічним рішенням було зменшення її габаритів і забезпечення захисту суто від вогню артилерії середнього калібру.
А отриманий при цьому виграш у масі мав забезпечити посилення захисту шасі машини й збільшення її загальної живучості – бо там розташовувався весь екіпаж.
Машину зі схожими конструктивними особливостями почали створювати вже у 1972 році – це був авангардистський Об’єкт 450. Представлена концепція 40-тонного танка мала незвичне компонування й зовнішній вигляд.
Лобова частина корпусу була суцільною плитою, без слабких місць і частин, що випинаються. Вона складалася з кількох шарів сталі й армованого скловолокном текстоліту.
Одразу ж за нею розташовувався великий паливний бак, місце для якого відокремлювалося всередині непроникною перегородкою. Зазначена конструкція забезпечувала захист близько 700 мм RHA проти кумулятивних боєприпасів.
Далі в корпусі знаходилось відділення екіпажа: зліва розташовувався механік-водій, у центрі – навідник, а справа – командир. Місце навідника зберігалося безпосередньо в зменшеному підбаштовому відділенні й поверталося разом з його основою. Безпосередньо над ним розташовувалася башта неочікувано малих розмірів зі 125-мм гарматою (з перспективою заміни на 130-мм) зі всіма приводами й механізмами.
На башті розташовувався дистанційно керований командиром танка кулемет. Крім того, з гарматою мали бути спарені ще два кулемети. За екіпажем в повністю ізольованому відділенні розташовувалася боєукладка на 35-40 снарядів й автомат заряджання з вирізом для подачі в даху відділення боєукладки.
Механізм подавання мав обирати необхідний снаряд і через цей виріз і відкритий люк у задній частині башти подавав його до гармати.
Очевидним недоліком була необхідність при кожному циклі перезаряджання суміщати вісь гармати й вирізу автомата заряджання, що різко скорочувало швидкострільність. За відділенням автомата заряджання знаходився дизельний двигун сімейства 5TDF з коробкою передач.
Ця концепція випередила свій час і, як й інші ідеї ХКБМ ім. Морозова, не була реалізована в тодішніх технічних реаліях. До того ж військові були незадоволені обмеженістю огляду командира та низькою швидкострільністю.
Примітка. При підготовці "танкових" матеріалів про радянсько-українські розробки минулого ми провели аналіз та інтегрували інформацію з різних книжок, журналів (закордонних та вітчизняних), використали публікації та матеріали низки профільних авторських та інтернет-ресурсів (https://andrei-bt.livejournal.com, http://armor.kiev.ua, http://paralay.iboards.ru), що відображено у журнальній публікації.
доступна передплатникам
Щоб отримати доступ, необхідно зареєструватись на сайті та обрати варіант передплати.
РЕЄСТРАЦІЯ
