Концерн Rheinmetall заявив, що БМП KF41 Lynx постачатимуться до України з баштою Lance, яка спеціально налаштована під потреби ЗСУ. І з надходженням перших п’яти штук на початку 2026 року, варто поглянути, що можливо було змінити у вітчизняній конфігурації, особливо через існування політичних питань.
Так, однією з опцій для цієї машини є використання інтегрованої пускової під ізраїльські протитанкові керовані ракети (ПТКР) Spike LR2. Власне саме у такій конфігурації вони серійно виробляються для Угорщини. І це вже встигли назвати "базовою" моделлю.
Читайте також: Dassault інтегрує на Rafale бойовий штучний інтелект від Harmattan AI, що працює з українським Skyeton
Як вже відомо, Ізраїль відмовляється давати дозвіл на постачання до України озброєння своєї розробки та виробництва. Це стосувалося і Spike, навіть якщо вони були виготовлені у Європі по ліцензії тим самим Rheinmetall.
Альтернативним варіантом називається встановлення пускової під БПЛА, що теоретично могло б увійти для української конфігурації. Одначе тут важливим питанням є про які дрони йде мова, бо контейнеризовані рішення німецького концерну мають ізраїльське походження.
Досить цікавою могла б бути інтеграція замість Spike альтернатив від української промисловості. Мова йде про ПТРК Бар’єр, який часто встановлюється на бойові модулі, як от на тому ж БТР-4Е. Але це друге покоління, що на відміну від п’ятого потребує прямої видимості для ураження, чим самим ускладнюючи встановлення на Lance.
Якщо ж відійти від цієї теми, то іншим важливим питанням тут є комплекс активного захисту (КАЗ), який, серед усього, має протидіяти дронам та іншим протитанковим засобам. І тут на щастя Rheinmetall має власну розробку - StrikeShield, яка на відміну від тих самих Iron Fist для CV90 не походить з Ізраїлю.
Враховуючи ціну на сучасні КАЗ, можливий варіант, що українська конфігурація буде без нього задля економії. Хоча рішення про відмову може бути вмотивоване і показаною під час випробувань ефективністю. Одначе було б добре отримати зразок бронетехніки з подібною системою.
Також для нейтралізації безпілотників досить реально може буде включено засіб РЕБ чи місце під його встановлення військовими, чи ремонтними частинами як модульного компонента. Подібне зараз робиться на багатьох машинах українського виробництва.
Ще цікавим є питання заводських протидронових сіток та решіток, які активно навішуються навіть на бронетехніку західного походження, як от та ж Patria 6x6. Теоретично це могла б вже популярна в Україні конструкція якраз на башту, але скоріше за все таке доопрацювання виконуватиметься вже у військах.
Отже, бачимо, що найбільшим питанням в українській конфігурації Lynx є інтегрований ПТРК, якого досить ймовірно просто не буде, а також протидроновий захист і питання наявності КАЗ. Звісно, зміни можуть стосуватися й інших компонентів, як от інтеграції систем управління військами, але тут важче робити припущення. Залишається сподіватися, що модифікація Сил оборони буде ефективною на полі бою.
Читайте також: Ще більше систем ПРО Arrow 3 проти "Орешника", та найбільша експортна угода в історії Ізраїлю
