Почнемо з того, що концепцію запуску міні-БпЛА безпосередньо з броньованої бойової машини не так давно було представлено на бойовій машині піхоти Lynx KF41. Розташувалася станція для запуску на башті Lance 2.0 розробки Rheinmetall Defence, унікальна особливість якої полягає в тому, що башта має гнучкий бойовий відсік з обох сторін – це дозволяє встановлювати на неї різні підсистеми, зокрема, два протитанкових ракетних комплексів Spike, ударні боєприпаси без прямої видимості, а також – що найбільш незвично – безпілотні літальні апарати.
Офіційні деталі щодо того, які саме безпілотники планує інтегрувати Rheinmetall у Lance 2.0 поки що не розголошується, але в перспективі компанія може об’єднатися з Raytheon для реалізації програми бойових машин наступного покоління.
Читайте також: Безпілотник "Фурія" прийнято на озброєння Збройних Сил України (відео)
Ще одну ймовірну підказку компанії «підкинули» на виставці Асоціації армії США (AUSA) – біля Lynx KF41 розташували модель безпілотника Coyote від Raytheon, що в перспективі може стати тим самим дроном для башти Lance 2.0. Тим паче, що за своєю вагою – трохи менш як 6 кг – він «впритул» підходить до категорії міні-БпЛА, хоча в перспективі такі станції можуть бути розраховані й на більш потужні безпілотники.
БпЛА Coyote призначений для розвідки та спостереження, може знищувати ворожі безпілотники, а також використовує програмне забезпечення для роботи з іншими безпілотниками (в системі «рою»).
На випробуваннях ці БпЛА показали себе досить потужно – з 12 апаратів 11 успішно виконали задачу і лише один не зміг піднятися у повітря через неправильну роботу двигуна. Загалом Coyote знаходиться в повітрі до 30 хвилин з дальністю дії до 80 км.
Унікальна розробка «Rheinmetall Defence» для бронетехніки, можливо, і була однією з перших, але про трендовість таких систем стали говорити з появою наразі найпопулярнішої станції дронів від FLIR Systems.
Мініатюрний бокс для чотирьох безпілотників – це система розвідки для автомобілів та роботів (Vehicle Reconnaissance System – VRS). VRS розрахована на 4 нано-БпЛА Black Hornet-3, розташованих у спеціальних касетних відсіках. Бокс із безпілотниками встановлюється на будь-які транспортні засоби та наземні роботи.
Працює система дуже просто: касета випускає дрон, а контролери шукають сигнал GPS. Якщо сигнал знайти не вдалося, безпілотник припиняє підготовку до польоту, а за умов вдалого запуску – починає виконувати свою місію та літає за встановленим маршрутом, протягом якої може передавати відео в режимі реального часу та HD-зображення.
Згодом Black Hornet повертається на підзарядку – вистачає його в цілому на 25 хвилин польоту на відстань до 2 км. Попри не дуже високу швидкість, Black Hornet настільки тихий та невеликий, що ворожим силам буде важко помітити наближення мініатюрного розвідника.
Протягом операції безпілотник передає відео в режимі реального часу та HD-зображення оператору, а після закінчення – повертається в бокс на підзарядку. Якщо з якихось причин зарядний пристрій пошкоджено, його легко можна витягнути з боксу та замінити на інший.
Досить цікаву програму пропонує компанія AeroVironment, що працює разом з General Dynamics Land Systems (GDLS) у рамках інтеграції власних безпілотних повітряних систем у бойові машини.
Якщо бути більш точним, то це дві основні програми бойових машин – бойова машина наступного покоління армії США (NGCV) та розвідувальний бронетранспортер морських піхотинців США (ARV). У рамках програми NGCV бойова машина отримає розвідувальний дрон та ракети з новою технологією захвату цілі, що тісно пов’язана з електронною архітектурою машини для швидкої геолокації та знищення цілей.
Програма ARV передбачає інтеграцію в бронетранспортер мережу наземних роботів та безпілотників для ведення радіоелектронної боротьби, а також інші системи для нанесення високоточних ударів по супротивнику. Спочатку запускається дрон-розвідник, який надає необхідну інформацію для проведення місії, а потім розгортаються інші системи.
Відкрита архітектура машини дозволяє оновлювати систему за наявності нових технологій та розробок. Варто зауважити, що такі можливості будуть особливо корисними у місті, в лісах чи горах, де покращений огляд місцевості надає значну перевагу.
До низки розробників платформ для запуску безпілотників свого часу приєдналася й ізраїльська компанія Uvision з роботизованим автомобілем UGL-H30, що вміщує 4 дрона-камікадзе Hero-30. Автомобіль здатен автономно запускати 30-кг дрон, що несе із собою боєголовку вагою у 500 г.
За 30 хвилин польоту Hero-30 може подолати від 5 до 45 км, а також має необхідний набір характеристик для таких місій – низький рівень шуму і теплової сигнатури, чудова маневровість та здатність не втрачати захоплену ціль.
Система дещо схожа на розробку від FLIR Systems, але тут касетні бокси вмонтовані в автомобіль без можливості перенесення на інших роботів чи бронетехніку. Звідси виникає питання щодо того, наскільки легко буде замінювати зарядний пристрій чи власне бокси у разі пошкодження.
Не зовсім склалось із сучасними системами в російських розробників – у будь-якому випадку про перспективну розробку Московського авіаційного інституту під назвою «Птеродактиль» наразі немає жодної інформації, який створений спеціалістами МАІ безпілотник для озброєння Т-14. Йдеться про те, що танк Т-14 мав бути озброєний розвідувальним дроном «Птеродактиль» для поліпшення ситуаційної обізнаності екіпажу машини.
Планувалося, що БпЛА буде зроблений за схемою конвертоплана з поворотними гвинтомоторними групами. Залежно від положення повітряних гвинтів, безпілотник може зависати в повітрі чи здійснювати маневри, а у разі необхідності – летіти горизонтально, на кшталт літаків. Згідно з джерелами, безпілотник буде мати на борту оптико-електронне обладнання, зокрема й тепловізор, а також малогабаритну радіолокаційну станцію.
Апарат зможе піднятися на висоту до декількох десятків метрів та віддалятися від машини-носія від 50 до 100 метрів. Загалом ідея зрозуміла – у теорії екіпаж танку може в будь-який час запустити розвідувальний БпЛА, який буде супроводжувати сухопутну машину протягом певного періоду часу.
Отже, можна стверджувати, що поєднання безпілотників з рухомиими броньованими платформами набуває все більшого поширення. Однак не тільки розвідка приваблює потенційних користувачів нових систем. Також йдеться і про можливість нанесення точних ударів, що надає бронетехніці потужну додаткову зброю у вигляді ударних дронів чи БпЛА-камікадзе.
Україна повинна врахувати, що концепція запуску безпілотників з рухомих платформ все активніше застосовується розробниками у різних країнах. Тож не треба пасти задніх...
Читайте також: Мультикоптери: вибір сучасного війська ч.1
