xcounter
#

Надійний зв’язок, коли РФ глушить своїм РЕБ: доступне та ефективне рішення від проєкту HIMERA

9445
Радіостанції HIMERA
Радіостанції HIMERA

Радіостанції для зв’язку на рівні "відділення-взвод" від команди українських інженерів

Російське військо має на озброєнні потужні засоби радіоелектронної розвідки та боротьби й активно використовує їх на полі бою, щоб зокрема залишити наших військових без такого важливого компонента як зв’язок. Тому оснащення ЗСУ надійними та ефективними радіостанціями, які будуть працювати у складних умовах роботи російських засобів РЕР та РЕБ — важливий напрямок з посилення бойових можливостей підрозділів ЗСУ на фронті.

Одне з таких рішень пропонують розробники волонтерського проєкту HIMERA, які вже посилюють українських військових доступними, але надійними портативними радіостанціями тактичного рівня. Про них Defense Express у рамках спільного інформаційного проєкту з "Еспресо" поспілкувався з представником компанії HIMERA Олексієм Олійником.

— Олексію, низка західних військових експертів ще до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну неодноразово наголошували, що РФ має доволі потужні розробки у сфері РЕР та РЕБ. Сьогодні ж ми знаємо про підтверджені випадки на полі бою, коли, наприклад, танк, який виїхав на завдання, не зміг його виконати через те, що росіяни просто "вимкнули" йому зв’язок. Наскільки небезпечною залишається проблема російських засобів РЕР та РЕБ через півтора року широкомасштабних бойових дій з РФ?

— Російська армія дійсно оснащена досить потужними системами РЕР та РЕБ, що насправді не дивно, бо росіяни завжди приділяли цьому напрямку чи не найбільше уваги, якщо порівнювати з іншими типами озброєнь, і досить довго вливали в його розвиток шалені кошти.

HIMERA
Радіостанція HIMERA, фото ілюстративне

Сьогодні ворожі засоби РЕР та РЕБ постійно "полюють" за нашим зв’язком, бачать наші радіостанції в ефірі та працюють над тим, щоб максимально вловити їхній робочий діапазон і в певний момент увімкнути систему придушення. Якщо росіянам вдалося засканувати діапазони, канали та частоти, на яких працює наш зв’язок, то вимкнути його вони можуть за лічені секунди у потрібний момент.

Згаданий вами епізод з екіпажем танка якраз є яскравим наочним прикладом такої роботи, коли ворог приглушив зв’язок якраз у момент виконання бойового завдання і зірвав атаку наших військових.

Російські системи РЕБ завдають нашим військовим чимало клопоту. Дуже часто той зв’язок, який у нас є на фронті, працює тільки тому, що йому дозволяють працювати і просто не вимикають. Це серйозна проблема, яка потребує комплексних рішень, передусім насичення Сил оборони України захищеним зв’язком.

— Яке рішення ваша команда пропонує для українських військових у цьому напрямку?

— У рамках проєкту під назвою HIMERA ми займаємося розробкою та створенням портативних радіостанцій тактичного рівня, які забезпечують військових надійним захищеним зв’язком на полі бою на рівні "взвод-відділення" і здатні працювати в умовах активної роботи ворожих засобів РЕР та РЕБ.

радіостанція HIMERA зв’язок
Радіостанції HIMERA – проєкт від команди ентузіастів, які працюють над постачанням ЗСУ надійних та доступних засобів зв’язку

У створенні такого продукту ми відштовхувалися від того, що більшість підрозділів потребують надійного зв’язку саме на невеликих відстанях, щоб їхні радіостанції не світилися в ефірі як апельсини на снігу для ворожої радіорозвідки.

Сьогодні ж Сили оборони України оснащені або потужними Motorola чи Harris, які закривають дальність і 10-15 км, і їх все ж таки легше виявити ворожою розвідкою, або засобами зв’язку невійськового призначення на кшталт тих же Baofeng, які ворог з легкістю виявляє і глушить.

З 21:19 — розмова з Олексієм Олійником, представником компанії HIMERA

Тож ми створили портативну захищену радіостанцію тактичного рівня, яку складно виявити ворожими засобами РЕР і приглушити системами РЕБ. І сьогодні вже маємо повноцінну систему зв’язку, схожу на невеликого стільникового оператора, яка забезпечує багаторівневий зв’язок для підрозділів на відстані двох-трьох кілометрів.

— Завдяки чому росіянам з їхніми засобами РЕР та РЕБ буде важко подавити роботу ваших радіостанцій?

— По-перше, це використання алгоритму Advanced Encryption Standard або ж AES, який "вшитий" одразу в коробку і має 256-бітний криптографічний ключ. По-друге, використання псевдовипадкового перелаштування робочої частоти або ж ППРЧ. Простими словами — є можливість стрибати по частотах, щоб ворожим засобам РЕБ було якнайважче блокувати роботу радіостанції.

радіостанції HIMERA
Радіостанції HIMERA створені з комерційних компонентів, завдяки цьому вони досить доступні для військових

Зрештою, щоб "вполювати" наші радіостанції в ефірі, противнику потрібно знати ще й пароль користувача, який встановлюється вже безпосередньо у підрозділах, які їх використовують. Ну і також варто згадати, що наші радіостанції мають доволі невелику номінальну потужність, тому щоб російські засоби РЕР її помітили, їм треба знаходитися дуже, дуже близько до неї.

— Якісні військові радіостанції зазвичай недешеві, водночас ви просуваєте проєкт HIMERA як доступне рішення для військових. Розкажіть, як вам вдалося знайти баланс у досить непростому питанні "ціна — якість ".

— Дійсно, якщо ми говоримо, наприклад, про західні військові радіостанції, то одні лише фрезеровані корпуси для них коштують ледь не як крило від літака. Такі радіостанції відрізняються механічною надійністю конструкції, надійністю компонентів, якісними системами зв’язку, що і зумовлює їхню вартість.

Ми ж у рамках проєкту HIMERA пішли дещо іншим шляхом, створивши доступну радіостанцію на базі виключно комерційних компонентів, яку може купити кожен військовий за досить оптимальним цінником у 4000 грн, при цьому продаємо їх ми майже за собівартістю, яка коливається в межах умовних 100 доларів.

радіостанції HIMERA
Українські військові з радіостанціями HIMERA

Попри доволі невисоку ціну, нам вдалося досягти оптимального рівня надійності механіки та високого рівня надійності зв’язку, а за функціоналом навіть перевершити низку закордонних зразків, які розроблялися ще 10-15 років назад, коли не було технологій створення серйозних mesh-мереж, тоді як сьогодні є нові компоненти, радіочіпи, які дозволяють працювати набагато краще. У наших радіостанціях використовуються технології, яким лише 2-3 роки і яких точно немає у багатьох західних зразках.

Ми пропонуємо надійне рішення для широкого, наголошую, широкого кола споживачів, а не фахівців-зв’язківців. Радіостанції HIMERA досить прості в експлуатації, щоб зрозуміти, як ними користуватися, достатньо просто прочитати інструкцію.

— Проєкт HIMERA — це волонтерська ініціатива, і вашу продукцію купують переважно волонтери і безпосередньо військові. А чи є зацікавленість Міністерства оборони до ваших систем зв’язку?

— В оборонному відомстві скоріш за все знають про наш проєкт, але я не впевнений, що ми зможемо достатньо швидко досягти якихось успіхів у цьому напрямку, бо HIMERA розвивається настільки швидко, що Міноборони просто не буде встигати за нами. Багато часу піде на внесення змін, проведення випробувань, а зв’язок бійцям на полі бою потрібен ще "на завтра". Наприклад, як тільки ми випускаємо якесь оновлення, то миттєво інтегруємо його у радіостанції, які закуповують і використовують на полі бою.

Наші системи зв’язку досить прості в експлуатації і для того, щоб інтегрувати їх у той чи інший підрозділ не потрібні папірці з Міноборони. Ми чудово розуміємо, що працювати з оборонним відомством важливо і корисно для нас, але побоюємося, що ці процеси розтягнуться на місяці і військові будуть зі значним запізненням отримувати критично важливі на фронті системи.

Звичайно, що багато нюансів у цьому питанні впираються в кошти, бо співпраця з офіційними структурами потребує окремих спеціалістів, які будуть працювати з документацією тощо. Досі у нас був вибір — або платити зарплату цим фахівцям або відвантажувати додаткових 50 радіостанцій на фронт, і ми обирали другий шлях.

Зараз вже щось мусимо робити і в першому напрямку, бо найближчим часом, скоріш за все, зіткнемося із ситуацією з відсутністю замовника. Бо нині ми маємо багато споживачів нашої продукції — це й артилеристи, і штурмовики, і оператори дронів — але це все локальні покупці, а чіткого замовника, який би забезпечив масштаби, у нас немає.

— Коли ви говорите про масштаби, то про які обсяги йдеться?

— Ми вийшли на рівень у 500 радіостанцій на місяць і вже другий місяць топчемося на цьому показнику, бо для масштабування потрібні серйозні кошти, а власних запасів нам вже не вистачає. За належної фінансової підтримки ми б без проблем могли збільшити виробництво до 2-3 тисяч радіостанцій на місяць, бо вони якраз і створювалися з розрахунком на швидке виробництво і масштабність.

— Це, на жаль, дуже типова пастка для волонтерських проєктів, коли масштабування впирається у відсутності коштів, а підвищення ціни до ринкової вплине на попит на продукцію; водночас співпраця з офіційними структурами, щоб вирішити цю проблему — досить тривалий процес, який негативно вплине на користувачів вашої продукції, а це бійці на полі бою, яким вкрай необхідний надійний зв’язок. Як ви гадаєте, чи може позитивно змінити цю ситуацію створений оборонним відомством Акселератор інноваційного розвитку чи, наприклад, проєкт Brave1 від Міністерства цифрової трансформації?

— Я думаю, зараз для нас оптимальний варіант — це звернутися до Командування Військ зв’язку та кібербезпеки ЗСУ, щоб вони допомогли нам швидко сформувати тактико-технічні умови, а згодом дійсно сподіваємося максимально швидко пройти через Акселератор, який має допомогти у стислі терміни як мінімум отримати офіційний дозвіл на використання цих станцій на фронті.

Щодо Мінцифри з їхнім Brave1, то ми контактували з ними, але все рухається не так швидко, як хотілося б. Загалом відзначу, що нам справді треба тісніше працювати з такими проєктами, як Brave1 чи Акселератор, бо наш колектив — це в основному інженери-розробники, які не мають часу займатися низкою важливих "паперових" та інших питань.

— На вашу думку, чи загрожують подальшому просуванню вашої продукції такі конкуренти, як радіостанції Motorola чи Harris, які вже показали свою ефективність у Збройних Силах України?

— Аж ніяк, бо ми знаходимося геть у різних категоріях. Ті ж Motorola забезпечують зв’язок на понад 10 км, але не вміють у ППРЧ. Ми ж навпаки — маємо зв’язок, який завдяки ППРЧ-стрибкам дуже складно знайти та подавити, але який працює на значно менших дистанціях у 2-3 км, яких, втім, достатньо для невеликих підрозділів. Тобто — один і той же підрозділ може мати і західну радіостанцію для зв’язку зі штабом чи іншими підрозділами, і нашу систему зв’язку для комунікації всередині підрозділу. Ми не конкуренти з Motorola чи Harris і я сумніваюся, що їхні розробники взагалі знають про наше існування. Згодом ситуація може, звичайно, змінитися, бо ми маємо зараз три-чотири нові радіостанції у розробці, зокрема спеціальні дводіапазонні системи, і от з їхньою появою вже можна буде говорити про якусь конкуренцію.

Для зв’язку з розробниками Facebook-сторінка проєкту HIMERA