Швеція вже обговорює із Францією та Великою Британією можливу співпрацю у сфері ядерного озброєння та ядерній програмі. Про це повідомлено офіційно прем'єр-міністром країни Ульфом Крістерсоном, який зазначив, що поки це дуже початкові перемовини, які не містять значної конкретики.
Мотивація появи дискусії щодо ядерного озброєння очільником уряду Швеції, який про це говорив у інтерв'ю телеканалу SVT, також пояснено доволі просто: "ставши членом НАТО ми беремо активну участь у всіх дискусія, зокрема європейських, стосовно ядерної зброї. Не для того, щоб її використовувати, але поки загрозливі країни мають ядерну зброю, здорові демократії також повинні мати доступ до ядерної зброї".
Читайте також: Вже понад 14 років французи розробляють та доводять свою круту морську "дронобійку" RAPIDFire, і кінець ще не скоро
Водночас Ульф Крістерсон одразу зазначив, що "не бачить необхідності у розміщенні ядерної зброз у Швеції у мирний час, як і іноземних військ у мирний час".
Але видання Breaking Defense, що звернуло увагу не це інтерв'ю, також помітило активізацію у шведських ЗМІ питання ядерного озброєння та тверджень, що Європа вже не має гарантованої безпекової та ядерної парасольки США.
Зокрема поважне видання Dagens Nyheter підкреслює, що ядро на якому базувалась безпекова довіра до США вже зруйноване, а тому питання ядерного стримування для Європи є ключовим. Але йде ще далі, не вбачаючи навіть європейський сегмент НАТО монолітним та вказуючи на політичні ризики приходу до влади у Великій Британії та Франції ультраправих євроскептиків.
А тому, мовляв, Швеція, що має власну атомну інфраструктуру, відповідну промислову та наукову базу цілком може поставити собі питання щодо доцільності ядерної парасольки, яку Стокгольм зможе розкрити у кооперації разом із всією Північною Європою.
Водночас з боку Defense Express зазначимо, що заява очільника шведського уряду хоч і обмежена лише визнанням обговорень, але сам цей факт доволі красномовний. Бо схоже є першою заявою такого рівня з 60-х років, коли Швеція офіційного згорнула свою програму створення ядерного озброєння.
І хоча президент Франції Еммануель Макрон ще у березні 2025 року заявив, що саме французька ядерна зброя має стати фактором стримування для всієї Європи, очільник шведського уряду Ульф Крістерсон має чудово розуміти, що ядерна парасолька Франції дуже мала, щоб натягнути її на всю Європу.
А також чудово знає історію перебігу національної шведської ядерної програми 50-60-х років, яка завершилась не лише через фінансові складності, а через тиск з боку США підписанням у 1968 році Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
Читайте також: Пустити "оборонні" 4,2 млрд євро від ЄС на дороги та скільки тоді у Румунії лишається на зброю військовим
