На початку травня міністерство війни США офіційно оголосило про контракт для оборонної компанії Lockheed Martin на виробництво ракетних систем залпового вогню M142 HIMARS на суму у 1,132 млрд доларів з датою виконання замовлення до кінця квітня 2028, тобто за два роки.
Серед замовників, яким будуть поставлені системи - як американське військо, так і закордонні покупці, такі як Австралія, Естонія, Швеція і Канада. Причому остання офіційно про закупівлю американських ракетних систем не повідомляла - хоча плани дійсно були, а восени минулого року США погодили продаж Оттаві 26 пускових із понад півтори тисячами ракет GMLRS, GMLRS-ER та ATACMS на максимальну суму у 1,75 млрд доларів.
Читайте також: Чи цікаво Україні, що Австралія буде робити багато "зайвих" ракет GMLRS для HIMARS, а потім й навіть балістичну PrSM
Як розповідають у Radio Canada, скоріш за все, угода на закупівлю HIMARS була підписана Канадою ще взимку цього року. Ба більше, з посиланням на власні анонімні джерела там кажуть, що про це навіть були готові оголосити публічно і підготували відповідне повідомлення - втім, зрештою від цих планів відмовилися.
Але їх скасували якраз за тижні до того, як уряд Канади оприлюднив нову оборонно-промислову стратегію із закликами закуповувати озброєння та військову техніку канадського виробництва. І на цьому фоні було б дивно оголошувати про черговий контракт на американське озброєння, а тим паче на фоні ледь не публічних образ країни від президента США Дональда Трампа та неодноразових погроз зробити її 51-м штатом. Хоча і з урахуванням того, що Канада таке озброєння просто-таки не виробляє.
Тож схоже, що канадський уряд мав плани якомога довше тримати в таємниці інформацію про закупівлю HIMARS, втім, цей план досить очікувано провалився - якщо, звичайно, у повідомленні американського міністерства війни не закралася якась помилка, що звучить малоймовірно.
Особливо контрастно втаємничена закупівля HIMARS виглядає на фоні вже тривалих дискусій з приводу того, чи варто Канаді відмовитися від подальшої співпраці по контракту із закупівлі винищувачів п’ятого покоління F-35 саме через одіозну політику Трампа і подальші можливі ризики з експлуатацією та модернізацією літаків.
Але політичні рішення не завжди перетинаються із оборонними потребами. Так, після оголошення цих планів тут же активізувалася шведська Saab із Gripen, який з величезним відривом програв американському F-35 за якраз такий той же канадський контракт у 2021 році. Але факт залишається фактом - коли країна націлена на винищувач п’ятого покоління, навряд чи його можна замінити Gripen чи будь-яким іншим літаком.
Власне, закупівля HIMARS продиктована також військовими потребами країни - ще минулого року командувач сухопутними військами генерал-лейтенант Майк Райт наполягав на критичній потребі саме у HIMARS, оскільки вона довела свою ефективність в Україні, а також через банальну легшу логістику та можливість швидше отримати озброєння.
Щоправда, з останнім аргументом тепер можна посперечатися, а особливо у контексті питання поставок ракет до HIMARS, оскільки нещодавно США попередили низку країн Європи щодо серйозних затримок із постачанням озброєння за чинними контрактами, і в переліку якраз є озброєння до цієї ракетної системи.
Втім, декого з покупців затримки аж ніяк не лякають - так, Литва купує вже другу батарею, також ракетні системи HIMARS масово скупляє Тайвань.
Читайте також: Чи цікаво Україні, що Австралія буде робити багато "зайвих" ракет GMLRS для HIMARS, а потім й навіть балістичну PrSM
