Як зазначив голова державного агентства з питань оборонної промисловості Туреччини Ісмаїл Демір в інтерв’ю телеканалу NTV, Туреччина та РФ мають принципові домовленості щодо другого етапу постачання ЗРК С-400, в рамках яких ведеться конкретна робота.
"Цей проект містить певні виробничі та технологічні складові. Ми проводимо пов’язані з цим певні роботи - і маємо принципову домовленість щодо постачання другої партії", - наголосив Ісмаїл Демір.
Читайте також: Турецькі ЗМІ: літаки F-35 Греції перетворять Егейське море в грецьке озеро
Він уточнив, що ведеться підготовка до передачі технологій, спільного виробництва та створення дорожньої карти. Однак додав: "Важливі наші досягнення в процесі - а не те, чи надійде друга партія, чи ні".
Одночасно з цим голова державного агентства з питань оборонної промисловості Туреччини наголосив, що його країна не забезпечить потреби у сфері ППО лише системами С-400. А тому продовжує роботу над власними зразками (Korkut і Hisar), а також розглядає такі варіанти, як Eurosam і Patriot.
"Як вже було сказано, ми продовжимо працювати над цим питанням, якщо будуть конкретні пропозиції", - додав Демір.
Нагадаємо, Росія і Туреччина підписали угоду про постачання С-400 "Тріумф" на $2,5 млрд ще у 2017 році. Передбачалося, що Анкара придбає у Москви чотири дивізіони зенітно-ракетних комплексів С-400. При цьому, тодішнє керівництво Туреччини називало це придбання вимушеним кроком, адже "воліло б закупити системи ППО у країн-членів НАТО, проте не змогла домовитися з цього приводу".
Проти таких дій категорично виступили США, які тривалий час наголошували на неприпустимості закупівлі країною-членом НАТО російського комплексу ППО. Туреччина вирішила йти до кінця і придбала два дивізіони ЗРК С-400 та понад 120 керованих ракет "поверхня-повітря".
В результаті Сенат США схвалив законопроект, який заборонив продаж Туреччині винищувачів F-35, а надалі американська оборонна корпорація Lockheed Martin виключила країну з програми зі створення даного багатоцільового винищувача.
Відомо, що частина придбаних Туреччиною ЗРК розміщені в аеропорту Мюртед (Акинчи) поблизу Анкари з метою забезпечення захисту повітряного простору столиці країни. Роботи з їх розгортання були завершені на рубежі 2019-2020 років, і проводилися турецькими та російськими експертами. За планами, які були на початку року оголошені Президентом Туреччини Реджипом Ердоганом, активувати комплекс мали в квітні 2020. Персонал. Випробування працездатності комплексів вже було проведене на початку березня поточного року. Але цього не відбулися і С-400 не були активовані.
Причина затримки, за оцінками деяких турецьких експертів, є комплексною. В дійсності, Анкара реально побоюється санкцій США в рамках CAATSA (Закон про Протидію противникам Америки шляхом санкцій, 2017 рік), які можуть сильно вдарити по економіці країни в купі з пандемією. Крім того, Туреччини потребує додаткових фінансових ресурсів. В квітні 2020 року Анкара вже звернулася до Федеральної резервної системи США з метою отримати фінансової підтримки у розмірі $10 млрд на тлі скорочення іноземних резервів в країні. А тому остаточно сваритися з Вашингтоном недоцільно.
Фактично, поточна заява голови державного агентства з питань оборонної промисловості Туреччини є лише запевненням в тому, що діалог між країнами триває. В дійсності, ситуація щодо реалізації другого етапу домовленостей залишається невизначеною.
Читайте також: Росія втрачає покупця ЗРК С-400
