РФ почала наразі поки обмежене використання нового далекобійного озброєння - "Герань-5", що має реактивний двигун і зрештою фактично є крилатою ракетою, а не дроном.
Відповідно до оголошених ГУР МОУ характеристик "Герань-5" має повну злітну вагу у 850 кг, крейсерську швидкість 450-600 км/год, тривалість польоту близько 2 годин, дальність до 950 км та максимальну висоту польоту у 6 км (зафіксовано 0,2-3 км). Фюзеляж дрона, крило та хвостове оперення виготовлено з вуглецевого волокна.
Читайте також: Рашисти хотіли продавати свій Су-57 бойовими успіхами в Україні - як наші пілоти завадили цьому
І "Герань-5" дуже якісно демонструє, що її виробництво стало можливе лише завдяки постачанню ключових компонентів з Китаю. І без них цей засіб далекобійного ураження був би неможливий. В першу чергу це малогабаритний турбореактивний двигун TF-TJ2000A від китайської Telefly має тягу у 1,95 кН (200 кгс).
І малогабаритні турбореактивні двигуни від Telefly використовуються ворогом на "Геранях" вже далеко не вперше. Зокрема Telefly JT80 використовуються на реактивній "Герань-3". Також компанія не ховає своєї активної присутності на російському ринку, при цьому зазначаючи, що її продукція нібито не призначена для воєнного використання.
Другий також китайський компонент - mesh-модем Xingkai Tech XK-F358, що означає можливість підтримки зв'язку з дроном для його керування завдяки ланцюговій динамічній мережі ретрансляції. Це дозволяє керувати далекобійним засобом ураження, як FPV-дроном.
І як і реактивний двигун цей компонент китайці також позиціонують, як продукцію виключно цивільного призначення. Водночас такий експорт не може відбуватися без, як мінімум, мовчазної згоди Пекіна.
Як резервний канал комунікації вказана наявність 3G/LTE модемів, що також практикується ворогом дуже давно. Інша електронна начинка "Герань-5" загалом аналогічна звичайним гвинтовим "Герань-2": супутникова навігаційна система "Комета" на 12 CRPA-елементах та мікрокомп'ютер Raspberry.
Нагадаємо, що до цього у ГУР МОУ було оголошено, що "Герань-5", яка створена на основі іранського Karrar, може бути носієм ракет "повітря-повітря" Р-60 та Р-73, а також встановлюватись на штурмовики Су-25.
Читайте також: У Франції вихвалились, що за три роки створили FPV-дрон Fronde 2.0, який літає на Wi-Fi та ще не готовий до виробництва
