Російські важкі вогнеметні доволі регулярно вперше стають цілями для українських FPV-дронів. А на відео від 72-ої окремої механізованої бригади ім. Чорних Запорожців зафіксовано, як дійсно дешевий засіб тактичного рівня просто анігілює ТОС-1А "Солнцепек".
І хоча це відео знято ще у жовтні, за який було знищено чотири "Солнцепека", це цілком демонструє, як взагалі була зламана російська концепція використання цих систем.
Читайте також: Чи можуть США "просто взяти і дати" Україні гелікоптери, і чому навіть сотні Apache та Black Hawk - не показник
Звісно за цим дійсно вражаючим відео стоїть надвисока злагодженість та взаємодія підрозділів, коли ворожий "Солнцепек" був завчасно помічений, при цьому одразу декілька дронів слідкували за ним.
Потім - майстерність самого оператора FPV-дрона, який майстерно влучив не просто у ціль, а у направляючі, що викликало детонацію усього боєкомплекту та анігіляцію "Солнцепека" разом з екіпажем.
Водночас сама концепція російських важких вогнеметних систем створених ще у СРСР, бо перший зразок ТОС-1 "Буратино" був вперше використаний ще в Афганістані, має величезну ваду.
Вона полягає у засобі наведення, яка повністю перекочувала з танка. Машина має вийти на пряму видимість до цілі, здійснити лазерним далекоміром замір дальності, а ці дані потрапляють до балістичного обчислювача, який відповідає за кут підйому направляючих з ракетами. Саме тому й базою для ТОС-1 став танк.
У РФ вже з огляду на перший досвід втрат "Солнецпеків" спробували активніше використовувати їх для стрільби із закритих вогневих позицій. Що об'єктивно убезпечує машину від загрози ПТРК. Але "на арені" з'явились FPV-дрони, які є NLOS-засобом із можливістю уражати цілі поза межами прямої видимості. При цьому деякі зразки демонструють дальність у понад 10 км. А це вже, перевищує дальність застосування ТОС-1А "Солнцепек" навіть з новими реактивними снарядами, дальність яких за деклараціями була збільшена з 6 до 10 км.
Але маємо зазначити, що у РФ цілком розуміли загальну вразливість розрекламованих "Солнцепеків" й саме тому активізували розробку та запуск у серійне виробництво колісної версії системи під назвою ТОС-2 "Тосочка", яка використовує нові снаряди ТБС-М3 з дальністю вже 15 км.
Але наявність у машині аналогічного лазерного далекоміра ставить під питання ефективну можливість вести вогонь із закритих позицій, в іншому випадку навряд у ньому була б потреба. А застосування ТОС-2 "Тосочка" на дальності навіть 15 км від лінії переднього краю все одно підставляє її під вже можливості артилерійської контрбатарейної боротьби.
Водночас у будь-якому випадку такі важкі вогнеметні системи становлять більш ніж високу загрозу, що одночасно з цим й робить їх ціллю №1.
Читайте також: THAAD для України: на що здатна ця система протиракетної оборони та на скільки реалістична її передача
