Франції варто було б розглянути закупівлю південнокорейських РСЗВ K239 Chunmoo на заміну нинішнім LRU. І це буде швидке проміжне рішення, яке також буде уніфіковане з іншими європейськими операторами.
Таку думку висловили у матеріалі Французького інституту міжнародних відносин (IFRI). Там аргументують, що таким чином вдасться уникнути втрати можливостей, а також за бажанням використати це як базу для інтеграції власного озброєння.
Читайте також: Кажуть, що Україна отримає всього 6 винищувачів Mirage 2000-5 і що вони дуже дорогі в експлуатації
Наразі Франція веде розробку власної РСЗВ, аналога американських HIMARS, де беруть участь як і великі гіганти, типу Safran, Thales та MBDA, так і новачки Turgis Gaillard з їхнім Foudre. Випробування заплановані вже на початок 2026 року та введення в експлуатацію до 2030 року.
Водночас на думку автора, хоча створення свого зразка виправдане потребою у незалежності, ризикує виникнути ситуація, коли нова система вийде на ринок Європи, де виявиться непотрібною, бо всі вже озброїлися імпортними зразками. Таким чином не вийде уніфікації, ще й вартість комплексу може суттєво зрости.
Тому пропонується змістити фокус на створенні власної ракети, яку надалі можна інтегрувати в іноземну РСЗВ. І таку роль могла б зіграти південнокорейська K239, яка отримала популярність на континенті та матиме виробництво ракет у Польщі.
Окрім високої швидкості постачання та прийнятної ціни у Chunmoo є й інша перевага - відкритість до інтеграції місцевого озброєння та локалізація. Таким чином можливо створити свої боєприпаси до неї, а потім продавати їх іншим операторам, як от Естонії, Польщі та Норвегії.
Альтернативами тут виступають американська M142 HIMARS та ізраїльська PULS. І обидві відкидаються великою мірою з політичних причин. Так, США не дають інтегрувати інші ракети, а франко-ізраїльські відносини сильно підірвані останні роки. Ну і не варто забувати про обмеження застосування відповідно до бажань оригінального виробника, тому K239 і наводиться як краще "проміжне" рішення поки не готові власні альтернативи.
Від Defense Express зазначимо, що наведені аргументи про потенційну відсутність актуальності у Європі досить слабкі та не факт, що відповідатимуть дійсності. Так, у регіоні досі залишаються країни, які могли б висловити зацікавленість у новому парку РСЗВ.
Ба більше, страх опинитися єдиним у світі оператором ніколи не зупиняв Францію від розробки власного озброєння, де передусім ставиться самостійність. І хоча останній час відбувається послаблення такого підходу, в основному це стосується європейських виробників та навпаки загострюється негативне відношення до постачальників з інших регіонів.
Певним виключенням є заяви про потенційні випробування та придбання індійської РСЗВ Pinaka, яка вже постачається до Вірменії. І, зважаючи на близькі відносини Індії з РФ та сумнівність щодо обмежень використання з експортом це виглядає як поганий варіант.
Водночас якщо ми говоримо про швидке отримання РСЗВ, то K239 дійсно один з кращих варіантів для цього. І вона активно набуває популярності як і у Європі, так і у світі, що дає уніфікацію та експортний потенціал для будь-яких розроблених власних боєприпасів. Та і це буде набагато доцільніше за придбання аналога в Індії.
Зважаючи на те, що Франція поки не має навіть своїх відповідних ракет, а строк служби LRU добігає кінця, то може і є сенс придбати "проміжне" рішення, поки триває розробка власної альтернативи. Одначе важливо, щоб це не нашкодило місцевим проєктам.
Якщо ж робити припущення, то знаючи французький ОПК дуже сумнівно, що там "пропустять" закупівлю іноземної РСЗВ, ще й з-поза меж ЄС. Тому скоріше за все країна далі продовжить працювати над своїм комплексом, якщо нічого не зміниться у підході.
Читайте також: Чи справді супер-бомби GBU-57 якими бомбили Іран, не вибухнули й через 7 місяці досі лежать в землі
