Загальна картина з чотирьох, а не трьох ударів "Орешником" по території України, один з яких прийшовся на окуповану Донецьку область, не вкладається у логіку застосування такого озброєння. Навіть якщо повірити у російську пропаганду із так званою "кінетичною" версією, яку остаточно спростував удар по Білій Церкві.
З великою долею ймовірності, "Орешник" наразі лише проходить випробування, при цьому не дуже успішно. А сама розробка затягнулась на десятиліття. Адже її розробка стартувала ще у 2000-х роках на радянських напрацюваннях, а перший пуск цієї ракети був здійснений ще 15 років тому - тоді ракета мала назву РС-26 "Рубеж". При цьому досі немає ознак штатної роботи головного елементу всієї ракети - роздільної головної частини з бойовими блоками індивідуального наведення.
Читайте також: Розкрита неочікувана вартість німецького дрона HX-2, який у два рази дешевший за "Ланцет"
"Орешник" випробовують без розведення бойових блоків
Однією спільною рисою всіх пусків по Україні балістичної ракети середньої дальності "Орешник", стало те, що у всіх випадках бойові блоки падали поряд один з одним. А вся суть "Орешника" у тому, що ця ракета має роздільну головну частину з блоками індивідуального наведення, яка дозволяє уражати різні цілі на значні відстані одна від одної. Зокрема у балістичній ракети РСД-10 "Пионер-УТТХ" три блоки розводились на відстань до 100 км.
А у випадку "Орешника" мова йде або про шість окремих бойових блоків у шести групах з хибними цілями, або взагалі про 36 блоків, кожен з яких має уразити свою ціль. Зрештою немає жодного сенсу направляти одразу всі ядерні заряди в одну точку. Тим паче, що перший же вибух пошкодить інші бойові частини, які лише наближаються до цілі.
Тобто у РФ навіть під час третього та четвертого пуску не змогли забезпечити чи навіть не планували випробування роботи блоку індивідуального наведення, так званого "автобуса". При цьому вимоги до точності позиціонування та роботи двигунів маневрування цього блоку наджорсткі, бо похибка при розведенніу кілька метрів за секунду чи долю градуса призводить до промаху на кілометри.
Цей блок у "Орешника" з наявних фото уламків точно є, а після удару по Білій Церкві він навіть відносно гарно зберігся та вже досліджується. Але попри черговий пуск чомусь не виконує свого єдиного завдання. Можливо цей блок до цих випробувань ще просто не готовий. Хоча без нього цінність "Орешника" більш ніж сумнівна навіть для російського генералітету.
Хронологія пусків, "Рубеж" - "Орешник"
І удар 23 травня став не третім та четвертим використанням цієї ракети, а орієнтовно сьомим-восьмим пуском загалом з урахуванням випробувань РС-26 "Рубеж". Бо реальні пуски ракети, яка за оцінками абсолютної більшості експертної спільноти і є "Орешником", РС-26 "Рубеж", був здійснений ще 27 вересня 2011 року з випробувального полігону "Плесецк". Він був невдалим, ракета вибухнула одразу після старту. Перший вдалий пуск, офіційно, був здійснений 26 травня 2012 року і ракета змогла подолати 5800 км та досягла полігону "Кура" на Камчатці.
Далі випробування були перенесені на полігон "Капустин Яр" із пусками по "Сари Шаган" у Казахстані, з дальністю близько 2000 км, що повністю відповідає меті випробувань балістичної ракети середньої дальності. Після ще двох пусків у 2012 та 2013 роках вони припиняються на тлі обвинувачень з боку США, що ця ракета порушує тоді чинний договір РСМД. А у 2018 році так зване міноборони РФ оголосило, що робота над РС-26 "Рубеж" нібито закрита.
Після паузи у 11 років, 21 листопада 2024, рашисти завдали балістичною ракетою середньої дальності удар по Дніпру. Пуск був здійснений з полігону "Капустин Яр" на дальність близько 800 км. При цьому російський диктатор оголосив назву цієї ракети дуже казуїстичним шляхом: "ракетчики назвали її "Орешником", хоча ця назва ніколи не фігурувала раніше. За загальними висновками експертної спільноти "Орешник" і є РС-26 "Рубеж", або його варіантом. А аналіз компонентів показав, що вони були вироблені у 2017 році.
Також у Кремлі тоді зробили заяву, що скоро має розпочатися серійне виробництво цієї балістичної ракети середньої дальності, а випробування будуть проводити у бойових умовах. Про пуски "Орешника" з полігону "Капустин Яр" по "Сари Шаган" не повідомлялось, а міноборони Казахстану офіційно заявило: на території країни не випробовуються ракети, що використовуються проти України.
Тобто на той момент "Орешник" не був прийнятий на озброєння, більше цього про це й досі офіційно не повідомлялося. Але це не завадило нібито поставити його на бойове чергування у Білорусі, хоча там так і не показали самі пускові.
Відсутністю ракет для проведення програми випробувань цілком пояснюється пауза у 13,5 місяців, до удару по Львову 9 січня 2026 року. Дальність пуску тоді становила близько 1600 км.
Наступні удари стались через 4,5 місяців, 23 травня 2026 року. По Білій Церкві, якщо це звісно не був промах, дальність польоту "Орешника" становила близько 1150 км. А от падіння другої ракети десь на північ від окупованого Донецька сталось на дальності лише 600 км. Це менше оголошеної українськими розвідками мінімальної дальності стрільби "Орешника" у 700 км. Це також не має жодного військового сенсу, що скоріше вказує на нештатну роботу систем ракети, яка впала десь у 40-км полосі між фронтом та окупованим обласним центром.
Таким чином загалом, коли мова йде про "Орешник" - "Рубеж", це про ракету, яку за 15 років так і не продемонструвала стабільної роботи. І до якої досі не випробовують головний її компонент - роздільну головну частину з блоками індивідуального наведення. Попри це, вочевидь, це ніяким чином не заважає російським генералам та розробникам вправно носити у Кремль свої реляції, в яких побєдобесно рапортується про черговий удар "суперзброєю" по черговій площадній цілі.
Читайте також: Німецькі САУ RCH 155 можливо вже в Україні, на що натякнули у GDLS під час презентації свого варіанту для Канади
