Історія компанії "Генерал Черешня" почалася не типово - не зі стратегій, бізнес-плану, КРІ чи інших класичних аспектів бізнесу. Ми зародились як волонтерський рух, що втілював потреби зі зворотного зв’язку від військових. У 2023 році, коли фронт буквально вибухнув гострою потребою у FPV-дронах, це був клич про допомогу від них. Військові самі почали шукати рішення — "як точніше вражати ціль при браку боєприпасів, як дешевше нищити техніку, як зберегти життя побратимів". Саме вони першими сформулювали запит, що став відправною точкою для всієї галузі.
Ми збирали дрони в гаражах, на кухнях, у майстернях. Кожен із них - це результат десятків діалогів із пілотами дронів, які повертались з фронту і чесно казали, що працює, а що ні. Так крок за кроком волонтерський рух перетворився в defence-tech компанію, а компанія - на інституційного гравця в секторі ОПК.
Читайте також: США замовили розробку орбітального перехоплювача SBI, який буде збивати ядерні ракети ще на старті
Військовий - головний інженер
На відміну від класичного виробництва, де продукт створюється для збуту на ринок, у нас усе відбувається навпаки: фронт формує технічне завдання. Саме військові - справжні замовники, тестувальники, аналітики. Компанії тільки можуть шукати найоптимальніші варіанти та пропонувати нові рішення, що спрощують військовим роботу.
Коли пілоти кажуть: "Потрібен дрон, який може працювати під дією РЕБу", - ми беремо конкретний зворотний зв’язок, що саме заважає, які частоти глушаться, як змінилась тактика противника. Потім інженери адаптують продукцію під їх запит, підбирають інші конфігурації, тестують на полігоні й оперативно масштабують в промислових масштабах. Коли працювати під РЕБом стало неможливо - почали зʼявлятись масово дрони на оптоволокні.
Або коли підрозділ просить збільшити дальність FPV - ми розуміємо, що мова йде не тільки про запас батареї. Це питання балансу між масою, спротиву вітру, потужністю пропелерів, якістю зв’язку. Усе це можливо лише тоді, коли зворотний зв’язок фронту стає частиною виробничого циклу.
Так само народилась і концепція дронів-перехоплювачів. Наша ініціатива зʼявилась від зворотного звʼязку військових. Це була їх потреба, адже ворожі розвідувальні дрони висіли в повітрі цілодобово і масово. А отже удари ворога були точними і регулярними. Зменшення кількості розвідувальних та ударних дронів напряму впливає на оперативний рівень планування. Військові чітко пояснили, що потрібно: маневреність, швидкість, висотність. Ми лише трансформували цей досвід у технологічне рішення.
Зворотний зв’язок - основа оборонної індустрії
Швидкість, з якою змінюється війна на сьогодні - неймовірно висока. Те, що працювало ще вчора, завтра вже стає баластом. Старі підходи, повільні цикли ухвалення рішень і застарілі технології більше не дають жодного шансу. Перемагає той, хто адаптується миттєво, масштабується швидко й оновлює технології так само динамічно, як змінюється сама війна.
В таких умовах не можливо довго гратись з бета-тестуванням та довгими циклами модернізації. Якщо дрон не виконує задачу - це означає втрату часу, ресурсу і найголовніше - життя. Саме тому система постійного обміну досвідом між фронтом і виробниками - єдиний реальний шлях до ефективності.
У нас кожна нова партія дронів це результат впровадження польового фідбеку:
- що пілоти кажуть про роботу VTX при перешкодах;
- як дрон поводиться на великій висоті або при сильному вітрі;
- скільки часу може протриматись дрон на максимальних потужностях.
Наші інженери комунікують щодня із бригадами та безпосередньо пілотами. Саме тому ми змогли зробити те, що два роки назад здавалося неможливим - створити дрон, який може перехопити інший дрон у повітрі. Зараз же ж ми створюємо дрони, що можуть перехоплювати значно більші обʼєкти, а отже стають неодмінною частиною комплексної зенітно-дроново-ракетної системи ППО.
Технологія як інструмент виживання
Для пілота дрон - це розхідник, це зброя і засіб захисту водночас. Тому й технології для фронту не можуть бути "універсальними" в широкому значенні. Вони повинні бути точно підлаштовані під реальні сценарії бою: роботу в умовах РЕБ, при нульовій видимості, у щільній забудові чи під ворожим вогнем.
Наше завдання - зробити все, щоб пілот міг зосередитись на результаті. Саме тому будь-який інноваційний компонент - від стабілізації відео до композитних матеріалів - має сенс лише тоді, коли він дає перевагу на полі бою.
По суті ми вибудовуємо екосистему співпраці між інженерами і військовими, яка прямо народилась з окопів. І в цьому, можливо, головна відмінність українського підходу до війни.
Бо поки ворог нарощує кількість, ми робимо ставку на розум, адаптацію і зворотний зв’язок. І це - найсильніше рішення, яке має Україна на сьогодні.
Читайте також: До 2029 року німці матимуть 6 батарей БПЛА рівня "Ланцета" та ще одну для "діпстрайків", але чи це не запізно
