xcounter
#

Суд по справі МН-17: що стало відомо на перших слуханнях в червні

476
Будівля суду Схіпхол поблизу Амстердама
Будівля суду Схіпхол поблизу Амстердама

Під час доповіді прокурорів були розкриті різні сценарії трагедії МН17, однак висновок залишився один

Цього тижня впродовж трьох днів - 8-10 червня 2020 року, відбулися чергові слухання по справі МН-17. Під час засідань нідерландського суду, які проходили в комплексі Схіпхол поблизу Амстердаму, підсумовувалося та обговорювалося те, що було зазначено на попередньому засіданні, а також були заслухані заяви прокурорів та адвокатів. Через COVID 19 судовий процес проходив з певними обмеженнями. На слуханнях окрім суддів, прокурорів, адвокатів обвинуваченого, була присутня обмежена кількість представників преси. Натомість процес транслювався в режимі он-лайн.

Читайте також: Чергові слухання по справі МН-17: російська сторона апелює на "багі" в YouTube

Тож, які основні висновки з перших в червні слухань?

Як і в попередній раз, обвинувачені по справі - так званий колишній міністр оборони "ДНР" Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал, а на час збиття літака полковник ГРУ генштабу збройних сил РФ, глава "ГРУ ДНР" Сергій Дубинський, підполковник-спецпризначенець ГРУ Олег Пулатов (усі - громадяни РФ), громадянин України Леонід Харченко, який воював на боці "ДНР", не з’явилися до суду.

Суді по справі МН-17

Були присутні адвокати Сабіна Тен Дусшате і Будевейн ван Ейк, які захищають одного з чотирьох обвинувачених - Олега Пулатова. Однак, фактично, на цих слуханнях вони лише висловили позицію по двом ключовим моментам. Це питання надання імунітету комбатанта своєму підопічному та проблем із повноцінним виконанням своїх обов’язків через обмеження у зв’язку із пандемією на коронавірус. Адвокати під час цих слухань не подавали побажань чи застережень до справи.

За словами захисту через COVID-19 не вдалося повноцінно ознайомитися з матеріалами справи та підготувати відповідні запити. Крім того, карантин завадив адвокатам безпосередньо поспілкуватися з підзахисним. Розмовляти через засоби зв’язку, було ризиковано з причини побоювання підзахисного, що діалог може бути підслуханий.

Отже, основним "оратором" по справі була нідерландська прокуратура. Державне обвинувачення презентувало хронологію подій та докази: від досліджень уламків літака, тіл загиблих та речей до аналізу перехоплених розмов та встановлення свідків обставин. Вкотре було заявлено про маніпуляції РФ для того, щоб ввести слідство в оману.

Рештки літака МН-17 після падіння, липень 2014 року

Позиція прокуратури залишилася не змінною. Державне обвинувачення наголосило, що має належні докази, які свідчать, що рейс МН-17 Малайзійських авіаліній був збитий зенітно-ракетним комплексом "Бук", який належить 53-ій зенітно-ракетній бригаді протиповітряної оборони російських збройних сил, дислокованій у Курську. Одночасно з цим прокуратура досі не змогла з’ясувати причини, чому був збитий саме MH17. Поки підозрюється, що справжньою ціллю був український військовий літак.

Висновок зроблений прокуратурою на підставі перевірки всіх можливих варіантів - вибух зсередини літака, обстріл MH-17 іншим літальним апаратом або ракетою від ЗРК "Бук" чи іншого зенітного комплексу.

При цьому, сторона обвинувачення дотримувалася трьох ліній для перевірки надійності отриманої інформації - достовірність, зв’язок з іншими доказами, такими як криміналістичні розслідування, та покази свідків і наявність альтернативних доказів.

В результаті проведеної роботи альтернативні версії, які надавалися російською стороною, не були підтверджені. Якщо коротко окреслити в цьому контекстів меседжі прокуратури, то:

- версія з вибухом в середині літака визнана хибною, про що свідчать сажа та оплавлення на зовнішній частині уламків MH17, отвори в середину борту та уламки від бойової частини ракети в тілах членів екіпажу;

- наявність другого літака поряд з пасажирським спростована, через відсутність його на радарах, як українських, що працювали поряд, так і російських. Диспетчер на ім’я Карлос, який нібито бачив другий літак, виявився шахраєм, якому заплатили за поширення хибної інформації. Відомості про те, що українські та російські диспетчери, що супроводжували МН-17, і нібито обговорювали наявність другого літака є фейком. Реальний запис розмови не містить даної інформації;

- присутність поблизу н.п. Зарощинське українських ЗРК та представлені під це супутникові знімки, а також результати експертизи "Алмаз Антей" викликають великі сумніви. За версією слідства, РФ, скоріш за все, зманіпулювала з датами знімків, видавши ті, що були зроблені раніше за нові саме на дати трагедії. Дані на фото, оприлюднені Міноборони РФ щодо розташування українських ЗРК "Бук" в районі трагедії, спростовані фото Європейським космічним агентством (ESA) та Google Earth;

Різниця у знімках наданих РФ та ESA стосовно розміщення ЗРК "Бук" на базі поблизу Донецьку

- слідство зібрало достатньо інформації про те, що н.п.Зарощенське, поблизу якого нібито було здійснено запуск ракети по літаку МН-17, задовго до 17 липня 2014 року не перебував під контролем українських збройних сил. Одночасно з цим відсутні конкретні дані (випалена земля, сліди на поверхні, свідчення очевидців пересування ЗРК в цьому районі, тощо) стосовно реального запуску ракети поблизу даного населеного пункту. Натомість,є все це в районі Первомайського поблизу Сніжного;

- обвинувачення також вивчило дані про ракету, передані Міністерством оборони Росії в 2018 році. Російське військове відомство стверджувало, що ракета, якою міг бути збитий "Боїнг", була передана в українську військову частину ще в 1986 році. Слідство заявило, що в документах є суперечності, зокрема, тип ракети, про який у них говориться, не відповідає тому типу, яким імовірно був збитий "Боїнг".

Окремо варто додати позицію обвинувачення стосовно імунітету комбатанта, який захищає бійців у збройному конфлікті від судового переслідування. За словами прокурора Фердинандуссе, для звільнення від судового переслідування необхідно відповідати п'ятьом умовам. Серед яких, повине мати місце міжнародний збройний конфлікт, в якому зрозуміло до якої зі сторін належать бійці; має бути сторона, перед якою комбатанти звітуються, внутрішня система воєнного стану, та бійці повинні дотримуватися норм військового права, закріплені в Женевській конвенції.

Обвинувачені по справі МН-17 не є комбатантами, отже не претендують на імунітет учасників бойових дій

За даними Генпрокуратури, умова про дотримання норм міжнародного військового права, не виконана. Таким чином, на думку державної прокуратури, немає жодних сумнівів у тому, що всі четверо підозрюваних не можуть претендувати на імунітет учасників бойових дій, а відтак їх можна переслідувати на основі кримінального права Нідерландів.

Окремі деталі

Серед цікавих моментів, озвучених в під час доповіді прокурорів варто відмітити кілька.

Ракета 9M28-M1

Стосовно ракети, якою було збито МН-17, зазначено, що знайдені елементи у формі "метелика", свідчить про те, що "Боїнг" був уражений саме ракетою типу 9М38М1 від ЗРК "Бук-М1". Для перевірки цього було досліджено два типи ракет даного ЗРК - 9М38 та 9M28-M1, які були поставлені різними країнами, включаючи Грузію.

Ракета 9M28-M від ЗРК "Бук М1"

Висновок зроблений на основі комплексної роботи з військовою професійною літературою, відеоматеріалами, офіційними повідомленнями і брошурами виробників. Також були заслухані російські та українські експерти, а також нідерландські та німецькі. Крім того, було проведено підрив кількох ракет, під час яких реально було досліджено характер вибуху, поширення осколків, особливості згорання землі навколо при пусках цих типів ракет. Випробування проводились у Фінляндії та Україні. Прокуратура продемонструвала зображення ракетних випробувань на підтвердження своїх слів.

Одночасно з цим випереджаючи заяви російської сторони обвинувачення пояснило ситуацію навколо осколків. Так, в літаку знайшли 370 металевих осколків, з яких 29 були в тілах екіпажу. Однак лише кілька часток були у формі "метелика". І це при тому, що в ракеті, якою був збитий MH17, міститься 8000 осколків сталі, з яких 1870 - у формі "метелика". Прокурор пояснив це тим, що фрагменти рухаються в усіх напрямках і тому значна їх частин не потрапили в борт літака. Крім того, частина могла бути втрачена під час операцій з порятунку та транспортування уламків літака. Також, проведені дослідження показали, що деталі у формі метелика втрачають форму після детонації.

РЛС "Малахіт"

Робота радарів

Як було зазначено вище, слідство під час аналізу радіолокаційної інформації враховувало дані російських і українські радарів, як первинних (аналізує власні сигнали отримані від опромінення повітряного об’єкту), так і вторинних (використовує сигнали від транспордеру на літаку) РЛС, як військових, так і цивільних. Під час аналізу ймовірності перебування другого літака окрім МН-17, а також ракети ЗРК "Бук", Україною були надані цивільні вторинні радіолокаційні дані (від транспордеру), вони стосувалися лише цивільного повітряного руху та не могли дати інформацію про наявність винищувача чи ракети.

Поряд з цим Україна повідомила нідерландську сторону, що жодних первинних радіолокаційних даних не зберігалося. Виявилося, і це було потім перевірено слідством, що це пов’язано з тим, що один радар був неактивним через технічне обслуговування (в Чугуєві), другий - вимкнений, оскільки знаходився в руках сепаратистів (в Донецьку), а третій - мав недостатню дальність (в Дніпрі). Ще один первинний радар повітряного руху в Артемівську був також вимкнений сепаратистами. Натомість, були надані дані від нового українського мобільного радіолокатора П-18 "Малахіт", який перебував поблизу Харкова, і засвідчив наявність літака МН-17 і відсутність на радарах жодного іншого борту. Однак, за словами виробника радару через налаштування фільтрів системи, радіолокаційна система не змогла виявити ракету "Бук".

Зона спостереження російських первинних радарів поблизу Усть-Донецьку та Бутуринському

Щодо російських радіолокаційних систем, то тут була певна епопея. Так, за словами прокурора спочатку РФ, зокрема МО, стверджувала на прес-конференції 21 липня 2014 року, що за даними двох радіолокаційних систем (в Усть-Донецьку та Бутуринському), нібито було виявлено винищувач в районі польоту рейсу МН-17. У квітні 2015 року РФ на запит нідерландської сторони було навіть надано відеозапис екрана, що відображає поєднання первинних та вторинних радіолокаційних даних.

Однак з часом ситуація змінилася, 26 вересня 2016 року на запит Державної прокуратури Нідерландів , Міністерство оборони Росії та "Алмаз Антей" повідомили, що поблизу MH17 не було виявлено винищувач, і що то були уламки збитого літака. Однак вони повідомили, що радіолокаційні дані не містять зенітної ракети. Виходячи з цього, вони дійшли висновку, що жодна ракета "Бук" не могла бути запущена з району Сніжного поблизу Первомайського.

Тобто по факту і українські, і російські радіолокаційні дані вказують на відсутність винищувача в районі маршруту польоту рейсу МН-17. Одночасно з цим вони не підтверджують наявність ракети від ЗРК "Бук". Однак на думку багатьох опитаних прокуратурою експертів та Ради з безпеки Нідерландів, відсутність ракети на радіолокаційних зображеннях на російських РЛС не означає автоматично, що ракети не було. Радар міг просто її "не побачити". Однак російська сторона вважає інакше

(Більш детально з ситуацією навколо радарів можна ознайомитися тут)

Очевидець

Також під час цих слухань було розказано про свідка запуску ракети. Представник прокуратури Тейсі Бергер повідомив, що він проходить у справі як X48. Cвідок заявляє, що 17 липня 2014 року у другій половині дня, біля блокпоста самопроголошеної ДНР на дорозі зі Сніжного до Саур-Могили, він побачив, як їхав "Бук", і через кілька хвилин почув і побачив, що була запущена ракета. X48 бачив, як загорілося поле, і знав, де була запущена ракета. Крім того, він бачив чотирьох солдат в однаковій формі. Ці солдати виглядали не так, як ті, що стояли на блокпості. Слідчий суддя, який спілкувався зі свідком, вважає, що свідчення X48 "надійні". Важливо те, що показа свідка підтвердуються іншими даними (супутниковими знімками місцевості, фотоматеріалами із пуску ракети, свідченнями інших очевидців, тощо).

Фото в місця катастрофи літака МН-17, 2014

Що надалі?

За судовим розкладом, процес влітку проходитиме 22-26 червня та 30 червня - 3 липня. Також в поточному місяці ще залишається резерв - 15-19 червня, однак він напевно залишиться не використаним. До 22 червня захист має подати свої слідчі побажання по справі МН-17.

Однак незалежно від того, як буде здійснюватися судовий процес, вже на сьогодні очевидно, що РФ вдосконалює тактику поведінки в оцінці дій суду. В росЗМІ активно поширюються наративи, що "суд дуже умовно можна назвати незалежним", "він діє за заздалегідь запрограмованою програмою", і "вирок цілком очікуваний", "слідство хвилює не сила доказової бази, а пропагандистський ефект", тощо. Напевно є розуміння, якщо опуститися в деталі справи, то в дійсності реальних аргументів для заперечень по суті у російської сторони не має. Лише - емоційні заяви.

Тим не менш, як говориться в прислів'ї - "собака гавкає - вітер носить, а караван йде". Тож слідкуємо за розвитком подій. Розв’язка, хоча ще і не близько, однак не за горами….

Читайте також: Піт Плуг: Незважаючи на масштаб дезінформації, маємо велику довіру до слідства