Уламки літака  рейсу МН-17 зібрані в Нідерландах

Чергові слухання по справі МН-17: російська сторона апелює на "багі" в YouTube

Уламки літака рейсу МН-17 зібрані в Нідерландах
421

8 червня 2020 року в Нідерландах розпочинається черговий етап слухань про справі МН-17. Російська сторона стоїть на своєму

Після місячної перерви, 8 червня 2020 року в Нідерландах розпочинається черговий етап судових засідань по справі щодо збиття літака малайзійських авіаліній рейсу MH17 над Донбасом у липні 2014 року. За судовим розкладом, слухання з незначними перервами триватимуть до 3 липня 2020 року (8 - 12, 15 -19, 22-26 червня та 30 червня - 3 липня). Поки зарано говорити про якісь висновки та очікування, адже судовий процес ще триває, однак на сьогодні частково вже можна окреслити позиції сторін. Представники прокуратури дотримуються раніше оголошених заяв, а захист - очікувано ставить під сумнів аргументи обвинувачення та озвучує російські наративи.

Читайте також: Піт Плуг: Незважаючи на масштаб дезінформації, маємо велику довіру до слідства
Колегія суддів Гаазького суду по справі МН-17

Хід справи

Варто нагадати, що слухання по справі МН-17 відбуваються в межах законодавства Королівства Нідерланди, відповідно до національного кримінального кодексу та процесу. Це через те, що РФ у 2015 році заблокувала рішення Радбезу ООН про створення Міжнародного трибуналу. Крім того, звинувачення висунуті лише чотирьом особам, відносно яких зібрана значна доказова база щодо можливої причетності до організації транспортування ЗРК "Бук-М1" з Росії на окуповані території Донбасу. На цій підставі розглядається їхня відповідальність за вбивство 298 пасажирів.




Мова йде про колишнього "міністра оборони", так званої, "ДНР" Ігоря Стрєлкова (Гіркіна), його заступника Сергія Дубінського, голову так званого "ГРУ ДНР" Олега Пулатова та командира "розвідувального батальйону" квазіреспубліки Леоніда Харченка. Перші три особи є громадянами РФ, а останній - України.

Що ж відбулося під час березневих засідань суду? Слухання проходили 9-13 та 23-27 березня. Суд, прокуратура та адвокати за цей час висловили власні позиції по справі та подали відповідні запити та клопотання, на які частково отримали відповіді.

Так, суд засвідчив, що "розуміється на чутливості даного процесу для нідерландської громадськості і націлений на цілком конкретний результат". Головуючий суддя Гендрік Стейнгаюс заявив, що нідерландці розраховують на неупереджене рішення, яке чітко визначить винуватців. Від судді стало відомо, що всі підозрювані належним чином були поінформовані про судовий процес.

Сторона державного обвинувачення офіційно заявила про підозру чотирьом фігурантам справи за двома статтями Кримінального кодексу Нідерландів – 168-ій (причетність до катастрофи літака, до 15 років тюремного ув'язнення) і 289-ій (вбивство, до 30 років в'язниці). Прокурори також заявили, що мають належні та перевірені докази, які доводять вину обвинувачених.

Через загрозу фізичної розправи обвинувачення засекретила свідків. Їм було присвоєно індивідуальні номери, за якими вони в подальшому проходитимуть в справі. Особливо важливим з них є свідок "M58", який є проросійським добровольцем, що приєднався до сепаратистів і охороняв перехрестя поблизу місця катастрофи МН17 в день трагедії.

Жоден із обвинувачених на з’явився на березневі засідання. Лише інтереси одного - Олега Пулатова, представляла міжнародна група адвокатів (два голландських та один російський). При цьому представниця з РФ Олена Кутьїна, має в суді статус спостерігача.

Уламки літака рейсу МН-17 на окупованій території Донбасу після катастрофи, липень 2014 року

Варто зазначити, що прокуратура жорстко критикувала Росію. Було констатовано, що Москва відверто гальмувала процес вручення обвинуваченим повісток до суду та відмовилася видати трьох своїх громадян причетних до катастрофи. Крім того, РФ вдалася до "цинічною дезінформаційної кампанії".

Доречи, під час доповіді прокуратури, став відомий цікавий факт, про який написав ресурс Bellingcat. Справа в тому, що РФ зробила заяву в письмовій формі в позові родичів жертв MH17 проти Росії, який паралельно розглядається в Європейському суді з прав людини. Москва виказала сумнів в достовірності відео з самохідної вогневої установкою комплексу "Бук", яке було знято 17 липня 2014 року поблизу місця пуску ракети в районі Сніжного.

Нібито, аналіз метаданих опублікованого відео показує, що дата його завантаження - 16 липня 2014 року, тобто напередодні збиття. Однак, представники РФ чи-то через не знання, чи-то умисно, вирішили не говорити про те, що на момент публікації відео в 2014 році існував "баг" у відкритому алгоритмі конверсії відеоформатів, який використовував Google.

Він призводив до того, що все відео завантажувалися з таймстамп приблизно на 24 години раніше фактичного часу завантаження. Фактично, всі відео до 2019 року, завантажені на YouTube 17 липня 2014 року, мали в метаданих таймстамп 16 липня 2014 року. Однак ця проблема була роз’яснена інженерами з Google, точніше представниками материнської компанії YouTube, ще у липні 2014 року.

Ця проста помилка, яку Google виправив в 2019 році, перекодувавши всі свої відео, а також різниця часових поясів між комп’ютером користувача і серверами YouTube, розвінчувала всі теорії змови із "заздалегідь опублікованими відео", яку Росія періодично використовувала з 2014 року, щоб дискредитувати розслідування загибелі MH17. Однак, Москва, все ж таки, вирішила використовувати цей "баг" в рамках судових процесів, незважаючи на те, що окрім цього відео була купа інших доказів перебування "Бук" поблизу Сніжного.

Фото ЗРК "Бук-М1" в Сніжному, 17 липня 2020 року

Отже рухаючись в цьому напрямку, захист по справі під час березневих слухань, поставив під сумнів представлені прокуратурою докази та переклав відповідальність на Україну. Зокрема, адвокат Пулатова наголосила на невинуватості свого підзахисного і переклала всю вину на українську владу. При цьому, вона повторила відомий наратив російської пропаганди, мовляв, Київ не закрив повітряний простір на сході країни і саме це стало передумовою трагедії.

Варто зазначити, що ситуація з поширенням коронавірусу в Європі дещо вплине на судовий процес. Засідання 23 березня були достатньо короткими через пандемію коронавірусу, яка на той момент поширювалася Нідерландами. Окружний суд лише розглянув подані клопотання та запити, і зазначив, що розгляд справи по суті продовжиться вже у червні 2020 року.

Що відбулося за місяць

Загалом, незважаючи на період затишшя через COVID-19, який відвернув увагу світової спільноти від судового процесу, тема МН-17, все ж таки, не залишалася забутою.

Засідання РБ ООН

Так, 8 квітня Росія раптом вирішила ініціювати обговорення в РБ ООН міжнародного розслідування, пов'язаного зі збиттям малайзійського літака рейсу МН17. З одного боку позитивна ініціатива, але вона не переросла в предметну дискусії, через прагнення Москви поширити власні наративи. Кремлю не вдалося використати майданчик ООН з цією метою.

Натомість, Москва наразилася на спільну заяву чотирьох країн - Німеччини, Бельгії, Естонії, Франції та Польщі, де було наголошено, що "На жаль, досі російська влада не повністю співпрацювала з незалежним розслідуванням JIT. Оскільки кримінальне розслідування триває, ми нагадуємо всім державам, особливо РФ, про їхні зобов’язання за резолюцією 2166 РБ ООН і повністю співпрацювати з міжнародним розслідуванням".

Також, 23 квітня у відповідь на оскарження захистом рішення суду щодо гарантування 13 особам статусу свідків, яким загрожує небезпека, Окружний суд Гааги оприлюднив своє рішення. Так, імена 12 свідків у справі, все ж таки не розголошуватимуть. Однак особливий статус не отримав тринадцятий свідок. З нього було знято статус свідка, якому загрожує небезпека.

Крім того, за цей час журналісти-розслідувачі з Bellingcat оприлюднили ще кілька цікавих фактів. Так, ними було виявлено причетність до справи МН-17 полковника російської ФСБ Ігоря Єгорова, який вербував затриманого генерал-майора СБУ Валерія Шайтанова. Журналісти з'ясували, що Єгоров раніше мав позивний "Ельбрус".

Як вдалося дізнатися, він служив в спецпідрозділі "Вимпел" ФСБ. У 2014 році Єгоров брав участь в операції з анексії Криму (і отримав медаль "За повернення Криму"), після чого був відряджений Кремлем на окуповані території Донбасу для координації бойових дій. Відомо, що нідерландська група (JIT) включила "Ельбруса" до списку фігурантів справи як представника російського військового командування, призначеного Москвою і прибулого в зону бойових дій саме в ті дні, коли туди був доставлений "Бук".

Фігуранти справи МН-17 Ігор Єгоров (ліворуч) та Андрій Бурлака (праворуч)

Також за даними Bellingcat та The Insider, ще одним фігурантом справи виявився один з очильників Прикордонної служби ФСБ. Раніше ця людина була відома лише як високопоставлений співробітник ФСБ "Володимир Іванович". Журналістам-розслідувачам вдалося встановити, що цією людиною був саме заступник керівника Прикордонної служби генерал-полковник Андрій Іванович Бурлака. Зазначається, що саме він авторизував усі поставки бойовикам важкої військової техніки через російсько-український кордон.

Ще однією цікавою новиною, стало затримання в окупованому Донецьку фігуранта справи Леоніда Харченка. Як повідомила в травні 2020 року Російська служба ВВС з посиланням на власні джерела, 11 березня він був затриманий біля свого будинку в Донецьку "владою ДНР" і заарештований. При цьому обвинувачення не торкалися справи - нібито за участь в незаконному обшуку в 2014 році і незаконне зберігання зброї. Напевно, таким чином російська влада хоче виключити варіант його викрадення спецслужбами України.

І на решті, ще однією подією ознаменувався травень 2020 року. Засновник видання "ГОРДОН" Дмитро Гордон взяв відео-інтерв'ю з фігурантом справи І.Гіркіним. Як воно вплине на хід справи не відомо, однак в коментарі російському агентству ТАСС Прокуратура Нідерландів, в особі офіційної представниці відомства Брехтьє ван де Мосдейк, заявила, що заяви колишнього "міністра оборони ДНР", все ж таки, можуть долучити до справи. Чи станеться це, покажуть подальші судові слухання.

Судовий комплекс Схіпхол

Що ж буде в червні на Схіпхолі?

Для початку, слухання пройдуть з певними обмеженнями через COVID 19 та відповідні державні вимоги. Так, лише незначна кількість осіб зможе відвідати засідання в судовому комплексі Схіпхол поблизу Амстердаму. Згідно настанов, виданих Національним інститутом охорони здоров'я та навколишнього середовища (RIVM) та органами юстиції Нідерландів, очікується, що всі учасники процесу мають дотримуватися дистанції, а особи з легкими симптомами ознобу чи лихоманки взагалі не матимуть змоги потрапити до будівлі. Окрім суддів, діловодів та прокурорів, у залі суду будуть присутні не більше двох адвокатів родичів, двох захисників та обмежена кількість представників преси.

Крім того, поки не відомо, чи буде суд засідати щодня у зарезервовані тижні. Як зазначено в повідомленнях суду, "обставини можуть вимагати скорочення, перепланування, призупинення чи навіть скасування слухань".

Мовчазний протест родичів жертв катастрофи МН17 біля посольства РФ у Гаазі, березень 2020

Відомо, що на цих засіданнях сторона захисту має засвідчити, що вона цілковито ознайомилася з матеріалами справи, які їй були надані в березні 2020, та надати свої аргументи щодо доказової бази прокуратури. З огляду на попередні заяви, можна припустити, що поширені раніше російською стороною наративи, будуть використані захистом і на цьому етапі слухань. Одночасно з цим не слід виключати і появи нових тверджень, спрямованих на нівелювання представлених обвинуваченням аргументів.

Тож, слідкуємо за розвитком подій…

Читайте також: У Нідерландах звільнився головний прокурор по справі МН17
ТЕГИ МН17