Міжнародне волонтерське співтовариство InformNapalm представило базу даних майже усіх основних з'єднань російських ЗС, росгвардії та СВ ДНР/ЛНР, які беруть участь у війні з Україною (без ЧВК та ще деяких формувань).
Були показані у наступному порядку підрозділи (з'єднання): загальновійськові (військові бази, ВБ), сухопутних військ (СВ, мотострілецькі), ракетних військ та артилерії (РВиА) + ПВО СВ, танкові, повітрянодесантні (ВДВ), військово-морського флоту (ВМФ), повітряно-космічних сил (ВКС), військової розвідки ГУ ГШ (спец. призначення, СН), зв'язку, радіаційного хімічного та біологічного захисту (РХБЗ), інженерні, матеріально-технічного забезпечення (МТО), залізничні, росгвардії та ерзац військ (ДНР/ЛНР).
Читайте також: Поразка в Україні 1-ї танкової армії Росії: як таке взагалі могло статися
Звідси, із залученням інших даних, можна визначити найбільш та найменш задіяні у війні види російських ЗС та роди військ. Про це – у матеріалі Defense Express.
Які види збройних сил були залучені
Сухопутні війська були найбільш задіяні у війні з Україною, а з них – мотострілецькі та РВиА (у т.ч. бригади ДНР/ЛНР), а також танкові. А ОТРК і ТРК РВиА завдавали ударів по об'єктах України. Найменше були задіяні війська ПВО СВ, спеціальні війська СВ (зв'язку, інженерні, РХБЗ тощо).
ВКС були задіяні більш обмежено, ніж СВ (вони не могли вільно діяти над Україною через протидію Повітряних сил (ППО) ЗСУ, які не вдалося нейтралізувати). Фронтова та армійська авіація вели безпосередню підтримку військ на полі бою, фронтова авіація та зенітні ракетні війська прикривали СВ, а дальня та фронтова авіація завдавали ударів крилатими ракетами (КР) по об'єктах України. Наразі частини ПВО ВКС почали застосовувати зенітні ракети для ударів по наземних цілях.
ВМФ були задіяні найменше, переважно, для ударів по об'єктах України, використовуючи КР із фрегатів, МРК та підводних човнів. Морські десанти не вдалося висадити, та ефективно використовувались з'єднання морської піхоти, а також ОТРК та БРК.
Залученість родів військ
Сухопутні війська:
Мотострілецькі війська (МСВ) РФ були найбільш численним та задіяним родом СВ, у т.ч. усі 8 наявних МСД (2-га, 3-тя, 19-та, 20-та, 42-га, 127-ма, 144-та та 150-та), усі 19 ОМСбр (15-та, 21-ша, 25-та, 27-ма, 30-та, з 34-ї по 39-ту, 55-та, 57-ма, 60-та, 64-та, 74-та, 136-та, 138-ма, 205 -та), 69-та ОбрПр, 2 ОРазбр (96-та та 100-та), 25-й ОпСпН та навіть 2 окружні навчальні центри (467-й та 473-й), а також усі 4 ВБ за кордоном (4-та, 7-ма, 102-га та 201-ша). Звідси зрозуміла одна з причин початку "часткової" мобілізації у Росії – усі наявні з'єднання вже задіяні у війні, а для компенсації їх втрат та розгортання нових резервних з'єднань контрактників вкрай мало.
Головними недоліками МСВ були відсутність піхоти, недостатня кількість мотострільців, їх низька підготовка та моральний дух, а також слабка броня БМП, БТР та МТ-ЛБ.
МСВ ДНР/ЛНР задіяли усі 7 ОМСбр (1-ша, 2-га. 3-тя, 4-та, 5-та, 7-ма, 100-та), та 3 полки (6-й та 11-й МСп, 9-й ОпМП).
РВиА РФ були головним вогневим засобом ЗС. Була задіяна єдина ПулАД (18-та з Курил!), та з усіх наявних 13 Абр – 10 армійських (9-та, 120-та, 165-та, 200-та, 227-ма, 236-та, 288-ма, 291-ша, 305-та, 385-та), з усіх 4-х окружних РеАбр – 3 (79-та, 232-га та 439-та), з усіх 13 армійських Рбр – 6 (92-га, 103-тя, 107-ма, 112-та, 119-та, 448-ма).
Були незрозумілими дії ГШ РФ, який задіяв по 2 Рбр із ЗВО, ЦВО та Східного ВО. Навіщо було везти 4 Рбр із ЦВО та навіть Східного ВО, коли не використано 4 Рбр Південного ВО та ЗВО? Можливо, ГШ мали на це особливі причини – наприклад, що 4 Рбр Південного ВО та ЗВО призначені для стримування НАТО?
РВиА ДНР/ЛНР задіяли обидві наявні Абр ("Кольчуга" та 10-та).
Танкові війська задіяли усі 3 наявні ТД (4-та, 47-ма, 90-та) та 5-ту ОТбр, але набагато менш активно, ніж МСВ – свої МСД та МСбр, оскільки ЗСУ успішно використовували сучасні ПТРК проти застарілих танків РФ, для прикриття яких, до того ж, не було піхоти.
Війська ПВО СВ з 16 наявних ЗРбр СВ (4-х окружних та 12 армійських) задіяли лише 4 (28-ма ЦВО, 49-та 1-ої ТА, 53-тя 20-ої ЗА та 90-та 49-ої ЗА) з ЗРС С-300В4 та ЗРК «Бук-М1/2/3». Це пояснюється тим, що повітряні сили України були невеликі. Крім того, ППО забезпечували зенітні формування дивізій та бойових бригад, а також 2 дивізії ПВО ВКС (у сумі 1 ЗРбр С-300ПМ-2 та до 6 полків С-300ПМ2, нових С-400 та С-350). Але вони не захистили війська та об'єкти РФ від ракет РСЗВ HIMARS.
Війська зв'язку з 19 бригад (8 управління/зв'язку округів та 11 управління армій) задіяли 5 брУ (104-та Східного ВО, 35-та 41-ї ЗА, 54-та 35- ї ЗА, 66-та 49-ї ЗА та 95-та 6-ї ЗА). Тобто. використовували 1 окружну брУ та 4 армійські брУ (по 1 від кожного округу). Але у війні були задіяні штаби щонайменше 10 армій та 2 корпусів, тобто. для надійного управління військами треба було мати понад 12 БрУ, а було 5. Звідси зрозумілі втрати управління військами РФ під час бойових дій.
Інженерні війська з 5 ОИбр задіяли 3 (11-та, 12-та та 45-та), а також єдину ПонМбр (28-му), а з 11 ИСп – 4 (6-й, 32-й, 39-й та 40-й). Інженерні війська мало ресурсів більше, ніж війська зв'язку, але недостатньо, не вистачало понтонно-мостових підрозділів, які зазнали великих втрат при численних переправах.
Війська РХБЗ з 5 бригад задіяли 1 (1-ша МбрРХБЗ), а з 11 полків РХБЗ – 4 (2-й, 4-й, 10-й та 26-й). Ситуація з військами РХБЗ була майже така незадовільна, як із військами зв'язку.
Формування МТО з 11 ОбрМТО задіяли 3 (69-та ЗВО, 101-ша Східного ВО та 105-та ЦВО). Тобто, найгірше у ЗС Росії було становище з тиловим забезпеченням. На кожну армію потрібно мати по 1 бригаді МТО, а було у 3 рази менше. Звідси зрозумілі численні провали у частині постачання та ремонту для ЗС РФ під час бойових дій.
Залізничні війська з 10 ОЖДбр задіяли 3 (29-та та 38-та ЗВО, 37-а Південного ВО). Перевезенням в Україні та навіть у РФ місцями перешкоджали дрони Bayraktar, дії ДРГ та партизанів (знищено 3 потяги).
Роди сил (військ) ВКС
Дальня авіація (ДА) з 2-х наявних дивізій задіяла 1 ТБАД (22-гу). Фронтова авіація (ФА) з 6 змішаних авіаційних дивізій (САД) задіяла 5 (1-ша, 21-ша, 27-ма, 105-та та 303-тя). Армійська авіація (АА) з 12 з’єднань задіяла 7: усі 4 брАА (від 15-ї до 18-ї) та з 8 ОВп – 3 (55-й, 112-й та 332-й). Військово-транспортна авіація (ВТА) з 2-х дивізій задіяла 12-ту ВТАД та 117-й ВТАп 18-ої ВТАД. Зенітно-ракетні війська (ЗРВ) з 11 див.ПВО задіяли 2 (41-ша та 51-ша).
ФА задіяла найбільше Су-25СМ (за даними Orix втрачено 22), Су-34 (16-17), Су-30СМ (11-12) та найменше – Су-35С та МиГ-31БМ (2). Су-34 та Су-30СМ пускали КР Х-59. АА задіяла найбільше Ка-52 (втрачено 21), Ми-8 (12), Ми-24П/35М (8) та Ми-28 (6). Основні втрати ФА та АА зазнавали від ПЗРК. ДА задіяла Ту-22М3 що пускали КР Х-22, а Т-95МС – Х-555/101. ВТА задіяли лише для транспортування військ, а повітряних десантів не було. ЗРВ задіяли мало (бо були задіяні ще війська ППО СВ), але вони разом не захистили наземні війська від ракет РСЗВ HIMARS.
Роди сил (військ) ВМФ
Підводні сили з 4-х бригад підводних човнів задіяли 1 (4-та), а надводні сили з 3-х наявних дивізій надводних кораблів (НК) задіяли 1 (30-та), з 3-х бригад НК – 1 (106-та), з 2-х бригад ракетних катерів – 1 (41-ша) , з 7 бригад КОВР – 2 (73-тя та 184-та), з 4 брДК – 3 (71-ша, 121-ша та 197-ма). Перед війною до ЧФ додалися 6 десантних кораблів з БФ та СФ, але з початком війни Туреччина закрила протоки та у Чорне море не могли повернутися із Середземного 1 фрегат, 1 МРК та 2 підводні човни. Тобто, у Чорному морі залишилося 2 фрегати, 3 МРК та 4 ДЕПЛ, здатних використати КР «Калибр». Але ці КР могли також застосовувати 1 ракетний корабель та 3 МРК Кфл з Каспійського моря. Після втрати та пошкодження до 3-х БДК та втрати крейсера висадка морського десанту Росії в Одеській обл. стала неможливою, а діяльність бойових кораблів та підводних човнів обмежилася ударами КР.
СВ та БВ задіяли усі 5 ОбрМП (40-ва, 61-ша, 155-та, 336-та, 810-та) та 177-й ОпМП, 126-ту ОбрБО, 18-ту МСД, 200-ту ОМСбр , 127-му ОРазбр, 7-й ОМСп, 8-й Ап, 152-гу Рбр, 520-ту ОРАбр, 1096-й ЗРп. Не були задіяні лише 80-та ОМСбр (єдина не задіяна ОМСбр ЗС) та 244-та Абр. З'єднання МП як піхота застосовувалися ефективно, але 200-та ОМСбр (на МТ-ЛБ) була розгромлена, тому МТ-ЛБ перестали використовувати в атаках.
Залишається незрозумілим, навіщо знадобилося везти на ТВД 520-ту ОРАбр із Схід. ВО (за наявності 2-х незадіяних ОРАбр ЧФ – 11-й та 15-й).
Морська авація задіяла 4-й САп, 43-й ОМШАп (обидва мали літаки Су-24М/МР та Су-30СМ з КР Х-59), а також 318-й ОСАп.
Окремий рід ЗС – ВДВ задіяв усі 4 наявні дивізії (7-ма та 76-та ДШД, 98-ма та 106-та ВДД), а також 4 бригади (11-та, 31-ша, 83-тя ОДШбр, 45-та ОбрСН). Але їх застосування було малоуспішним – за своїм призначенням вони майже не використовувалися (бо не було досягнуто панування у повітрі та не знищено ППО ЗСУ). Десантників застосовували як піхоту (хоча їх до цього не готували), причому БМД виявились дуже вразливими.
Формування СН задіяли усі 8 наявних ОбрСН (2-га, 3-тя, 10-та, 14-та, 16-та, 22-га, 24-та, 346-та). Але їхні дії були малоефективними – Нацгвардія України та війська Тероборони за підтримки населення не дозволили ДРГ ворога діяти за призначенням.
Війська росгвардії задіяли свою єдину окр. дивізію оперативного призначення (ОДОН), та з 11 окр. бригад ОН – 6 (22-га, 34-та, 46-та, 49-та, 102-га та 115-та ОбрОН), 63-й полк ОН та ОМОН із СібО, СОБР "Вектор" з Південного округу. У т.ч. 3 ОбрОН із Північнокавказького регіонального командування (Чечня, Північна Осетія та Дагестан).
Їхнім завданням була охорона тилу ЗС Росії на захопленій частині України та підтримання там режиму окупації. Але 24 лютого росгвардія разом із СВ захоплювала Чорнобильську АЕС, а після бою за Енергодар – Запорізьку АЕС. А 9 березня у Херсоні росгвардія придушила акції протесту проти окупації міста, заарештувавши понад 400 осіб. Але з охороною тилу росгвардія не впоралася, бо ДРГ ЗСУ та партизани успішно діяли у тилу військ РФ. Втрати росгвардії на вересень склали понад 245 осіб.
Увесь цей перелік з'єднань показує не тільки найбільш та найменш задіяні у війні види російських ЗС та роди військ, а й пояснює деякі значні недоліки російських військ (сил) та причини їх поразок.
Втрати ЗС Росії, ДНР/ЛНР та росгвардії у війні на 5 жовтня за даними ГШ ЗСУ склали 61 тис. осіб, 2435 танків, 5038 ББМ, 1414 арт. систем, 341 РСЗВ, 177 засобів ППО, 266 літаків, 232 вертольоти, 15 кораблів та катерів.
Втрати за даними Orix склали 1273 танки, 2245 ББМ, 320 арт. систем, 118 РСЗВ, 106 засобів ППО, 60 літаків, 52 вертольоти, 11 кораблів та катерів.
Загалом у ЗС РФ перед війною було 3750 танків, 12500 ББМ, 2800 арт. систем, 1050 РСЗВ, 1440 бойових літаків та 1350 гелікоптерів, а чисельність ЗС була понад 900 тис. осіб (СВ – 330 тис.). Тобто навіть за заниженими даними Orix ЗС та інші формування Росії понесли величезні втрати у особовому складі та озброєнні, які не зможуть компенсувати мобілізація призовників та збільшення заказів для ОПК. Наприклад, за час війни було сформовано 3-й армійський корпус (склад: 6-та МСД, 72-га ОМСбр та 17-та Абр БМ). Але він виявися небоєздатним.
ВИСНОВКИ. ЗС РФ спільно застосовували у війні з Україною наземні війська з різних видів ЗС та родів військ (змішаних та посилених підрозділів (БТГ і ТГ) зі з'єднань СВ (РФ та ДНР/ЛНР), ВДВ та СН, СВ та БВ ВМФ, ЧВК, росгвардії тощо). Серед них були найбільш і найменш задіяні види ЗС.
- З видів ЗС найбільш задіяними у війні були СВ (а з окремих родів ЗС – повністю задіяли ВДВ, з формувань – СН, з військ «союзників» – бригади та полки ДНР/ЛНР), менш задіяними були ВКС, а найменше – ВМФ. Але у кожному виді ЗС були найбільш та найменш задіяні роди військ.
- З родів військ СВ повністю задіяними у війні були мотострілецькі й танкові з'єднання (100% дивізій та бригад), менше – з'єднання РВиА (єдина у СВ ПулАД, 77% Абр, 75% РеАбр, 46% Рбр) та інженерні з'єднання (47% бригад та полків). Ще менше були задіяні війська РХБЗ (31% бригад та полків), зв'язку (26% бригад управління) та ПВО СВ (25% ЗРбр). Також мало були задіяні залізничні війська (30% ОЖДбр), а ще менше – формування МТО (27% ОбрМТО). На кожну армію потрібно мати 4 з'єднання забезпечення (управління, інженерне, РХБЗ та МТО), а було у 2-4 рази менше. Звідси зрозумілі провали у частині управління, бойового й тилового забезпечення у ЗС РФ під час бойових дій.
- З родів сил (військ) ВКС найбільш була задіяна фронтова авіація (83% дивізій), дещо менше – армійська (58% з'єднань), ще менше – транспортна (до 66% з'єднань) та дальня (50% дивізій), а менше усіх – зенітно-ракетні війська (18% дивізій ПВО). ФА задіяла найбільше Су-25СМ, Су-34 з КР Х-59, Су-30СМ з Х-59 та найменше – Су-35С й МиГ-31БМ, АА – більше Ка-52, Ми-8, менше Ми-24П/35М та Ми-28, ДА задіяла Ту-22М3 з КР Х-22, а Т-95МС – з КР Х-555/101, ВТА лише транспортувала війська, ЗРВ задіяли мало, й вони разом з бригадами ППО СВ не захистили наземні війська від ракет РСЗВ HIMARS.
- З родів сил (військ) ВМФ задіяними були підводні сили (25% бригад підводних човнів) та надводні сили (33% дивізій та бригад НК, 50% бригад ракетних катерів, 29% бригад КОВР та 75% бригад ДК, у т.ч. перед війною до ЧФ додалися 6 БДК з БФ та СФ та стало 13 БДК). У Чорному морі КР «Калибр» мали 2 фрегати, 3 МРК та 4 ДЕПЛ, але їх ще мали 1 ракетний корабель та 3 МРК Кфл з Каспійського моря. Після втрати та пошкодження до 3-х БДК та втрати крейсера висадка морського десанту Росії в Одеській обл. стала неможливою, а діяльність бойових кораблів та підводних човнів обмежилася ударами КР. СВ та БВ ВМФ задіяли усі ОбрМП та по єдиному у СВ та БВ з'єднанню (МСД, ОбрБО, ОРазбр, Рбр, ОпМП, ОМСп, Ап, ЗРп), а також 50% ОМСбр та 14% ОРАбр. З'єднання МП як піхота застосовувалися ефективно, але ОМСбр та ОбрБО були розгромлені.
- ВДВ та формування СН задіяли усі свої дивізії та бригади, але неефективно. ВДВ за своїм призначенням майже не були задіяні, а застосовувались як піхота (БМД виявились дуже вразливими). Також НГУ та війська Тероборони за підтримки населення не дозволили формуванням СН ворога діяти за призначенням.
- Війська росгвардії задіяли свою єдину дивізію (ОДОН), та з 55% бригад (ОбрОН у т.ч 3 з Кавказу, з яких 1 з Чечні), Їхнім завданням була охорона тилу ЗС Росії на захопленій частині України та підтримання там режиму окупації. Але вони разом із СВ захоплювала Чорнобильську та Запорізьку АЕС. Та з охороною тилу росгвардія не впоралася, бо ДРГ ЗСУ та партизани успішно діяли у тилу військ РФ.
- Втрати за час війні ЗС Росії, ДНР/ЛНР та росгвардії у особовому складі та озброєнні були величезними, та їх не зможуть компенсувати мобілізація призовників та збільшення заказів для ОПК. Наприклад, за час війни було сформовано 3-й АК (склад: 1 МСД, 1 ОМСбр та 1 Абр БМ), але він виявися небоєздатним.
Юрій БАРАШ, спеціально для Defense Express
Читайте також: Що може знищити російський комплекс "Тополь-М" та чи вдасться ПРО США перехопити випущені з нього ракети
