Повернення США на Місяць та створення там постійної бази дійсно отримало найвищий пріоритет, про що свідчить перемикання одразу двох приватних космічних компаній SpaceX та Blue Origin саме на цей проєкт, ціною відмови від польотів на Марс для першої та джерела доходів у вигляді туристичних суборбітальних пусків для іншої.
І варто згадати, що свого часу у Пентагоні вже існувала ідея мілітаризація Місяця та доволі прагматичне пояснення, навіщо це. Обґрунтування необхідності було сформовано ще у січні 1958 році бригадним генералом повітряних сил США Гомером Буші, який через пів року стане очільником новосформованого Управління передових технологій.
Читайте також: Іранці, щоб нищити американський флот намагаються таємно купити китайські надзвукові ПКР, але чи допоможе їм це, і як це може бути вигідно РФ
Ще 68 років тому, на самому світанку "космічний перегонів", які США тоді з тріском програвали, він заявив: "хто контролює Місяць, той контролює й Землю". Бо Місяць "дає неперевершену ключову перевагу".
"Якби ми мали базу на Місяці, СРСР мав би завдати нищівного ядерного удару по ній з Землі за два-два з половиною дні до атаки на континентальну частину США. Щоб потім, неминуче, отримати з Місяця, приблизно через 48 годин, гарантоване і масштабне знищення", - вважав тоді американський військовий.
До переваги у дальності, що нівелювала будь-які шанси завдати несподіваний удар, додавалось те, що об'єкти на Місяці значно стійкіші до ядерних вибухів, через відсутність атмосфери. А на додачу - запускати ракети з Місяця по Землі, якщо вони вже туди були доставлені, значно легше через меншу гравітацію. Як писав Роберт Гайнлайн у "Місяць - суворий господар", це як скочувати каміння з гори (при цьому у фантастичному романі колоністи кидали на Землю саме уламки скель за допомогою електромагнітної катапульти).
І поки місячну програму повністю не передали NASA, саме американські військові вже у 1959 році розробили доволі детальний план не просто висадки, а створення саме місячної бази. Це був проєкт Horizon, і його детальний концепт на понад 300 сторінках зараз публічно доступний. При цьому деякі рішення залишаються актуальними й зараз.
Наприклад, використати фюзеляжі ракетоносіїв, як готові модулі підземної станції, що буде захищена від сонячної радіації шаром місячного ґрунту. Також передбачалось забезпечити живлення місячної бази малопотужним реактором.
І хоча саме художнє оформлення зараз виглядає наївно ретро-футуристично, сама ідея з такими "землянками"-"місяцянками" є доволі прагматичним та ефективним рішенням, який дозволить зекономити ресурси.
Також було обрано найбільш вигідні місця для будівництва бази з точки зору ефективних траєкторій польоту, рельєфу, зв'язку тощо. Це мав бути район Затоки Спеки, Моря Хмар, Моря Спокою та Моря Дощів. Останні два стали місцями посадок Apollo 11 та Apollo 15.
Для реалізації першої черги будівництва для забезпечення перебування 12 осіб корисна вага була оцінена у 343,265 тонни (756770 фунтів). Загальна маса всього доправленого на супутник Землі - 485,511 тонн (1070370 фунтів).
І під цю задачу пропонувалось розробити новий потужніший ракетоносій у класі "12 млн фунтів тяги", щоб вивести на орбіту та доправити до Місяця все необхідне. Він мав забезпечити виведення на низьку опорну орбіту 150-200 тонн, а на трансмісячну траєкторію 80 тонн. Для розуміння Saturn V, що з'явився у 1967 році, міг виводити 140 тонн та 43,5 тонни відповідно.
Під який вже малювався місячний посадковий модуль висотою в 11,5 метрів, що мав й повернути екіпаж назад.
Більше того, вже тоді прийшла ідея дозаправляти ракетоносій після виходу на навколоземну орбіту. А також повертати ступені, щоправда на парашютах.
На тлі цього всього варто нагадати, що монструозний Starship від SpaceX має забезпечити виведення на низьку опорну орбіту 150 тонн при багаторазовому використанні. А також здійснювати для трансмісячних польотів дозапаравку на низькій опорній орбіті.
Тобто головний інструмент для реалізації будь-яких планів щодо Місяця в американських військових нарешті наближається до появи.
Більше того, всю цю активізацію з Місяцем варто розглядати через призму того, що Китай на 2030 рік запланував свою першу висадку на супутник Землі. А тому США знову мають випередити "червоних".
Читайте також: Захистити майже 3 тисячі машин турелями - Німеччина працює над масштабною закупівлею бойових модулів
