Безперечно, окреме місце в цьому процесі займає оборонна промисловість. При цьому, якщо публічно заявляється про те, що російська оборонка впорається з поточною ситуацією, в дійсності прийняті рішення та їх реалізація мають лише короткостроковий ефект. Наявні макроекономічні показники та вжиті кроки, вказують на те, що в найближчий час економіка країни занурить в рецесію, що безумовно відобразиться на видатках на оборону, зокрема на сферу виробництва та закупівлі озброєння та військової техніки.
Читайте також: COVID-19: В Пентагоні звинуватили РФ в поширенні брехні
За оцінкою російських експертів за станом на кінець березня 2020 року пандемія в РФ вплинула переважно на малий та середній бізнес, а великі корпорації за рахунок наявного фінансового ресурсу та державної підтримки поки зберігають стабільність. Практично на всіх підприємствах російської оборонки введені заходи із забезпечення безпеки громадян. Серед яких, переважно, підвищення рівня індивідуального захисту персоналу, відправка деяких співробітників на дистанційну роботу, організація роботи в кілька змін або тимчасове призупинення роботи із розрахунку на те, що після карантину все вдасться надолужити. З 25 березня співробітники віком від 65 років і вище, які не займають критично важливі посади для продовження роботи підприємств, відправлені на лікарняні та у відпустки, а співробітники, які прибули з-за кордону – на самоізоляцію до дому.
На сьогодні, ДК «Ростех» до складу якої входить більшість підприємств оборонно-промислового комплексу РФ, офіційно заявляє, що поки не бачить негативних наслідків від ситуації, що склалася. Такої впевненості керівництву держкопорації, напевно, надає наявне державне оборонне замовлення та пакет укладених експортних контрактів «Рособоронекспорту» (дочірня компанія ДК «Ростех») на поставку ОВТ, що становить за російськими підрахунками близько $50 млрд (однак цей показник викликає багато сумнівів). Крім того, проблеми з виробництвом також розраховують вирішувати за рахунок Фонду національного добробуту. Частина з цих коштів може бути спрямована на підтримку підприємств ОПК у важкий період.
Також публічно заявляється, що в сегменті військово-технічного співробітництва, ніяких серйозних зривів поставок експортних контрактів поки не має. Одночасно з цим в умовах обмежених візитів через коронавірус посилені контакти по лінії постійно діючих представництв ДК «Ростех» за кордоном і представництв іноземних партнерів в Росії. Про скасування або зриви зобов'язань на кінець березня 2020 року по експортних контрактах поки не йдеться. З метою своєчасного виконання внутрішніх та експортних контрактів, там, де це можливо, відпрацьовуються альтернативні джерела постачання комплектуючих.
Поряд з цим «Ростех» зосереджує увагу на виробництві засобів боротьби з коронавірусом, зокрема: стаціонарних та переносних знезаражувачів повітря, тепловізорах для визначення людей з підвищеною температурою в місцях інтенсивного руху, апаратів ШВЛ (їх виробництво здійснюється на «КРЕТ» та «Швабе»), противірусних комбінезонів («Росхімзахист»).
Фактично, аналогічна ситуація сьогодні на АТ «Об'єднана суднобудівна корпорація» (ОСК), де створено оперативний штаб з попередження поширення коронавіруса і затверджений план заходів щодо захисту працівників ОСК від цієї інфекції. В свою чергу на ДК «Роскосмос» введений щоденний моніторинг фінансового стану своїх підприємств, розроблені додаткові заходи підтримки на тлі пандемії.
Тобто, публічно представники російських оборонних компаній заявляють, що підприємства продовжують роботу, вносяться корективи в графік робіт і поки не планується переносити терміни здачі оборонної продукції замовникам.
Одночасно з цим, незважаючи на вжиті заходи та наявний оптимізм політичного керівництва країни, економічна ситуація в Росії поступово погіршується і це матиме наслідки, в тому числі, і для ОПК. На це вказує низка обставин:
1. Обвал цін на нафту, який відбувся на початку березня 2020 року і до кінця місяця призвів до здешевлення нафти до $25 за барель, негативно відобразиться на економіці РФ в середньостроковій перспективі. На сьогодні Центробанк Росії запобіг падінню курсу рубля та інфляції за рахунок продажу іноземної валюти з Фонду національного добробуту (ФНД) та придбанню рублів відповідно до бюджетного правила (продаж валюти з резервів починається, якщо ціна російської нафти Urals у 2020 році опускається нижче $42). Однак з часом їх буде недостатньо. На сьогодні ФНД складає $123,4 млрд. За оцінками Bloomberg таких ресурсів при поточній ціні на нафту в межах $27-32 РФ вистачить максимум на шість років. Натомість за даними агентства S&P Global Ratings при ціні нафти у $35 російський бюджет зможе протриматися на заощадженнях тільки три роки. Однак наразі ціни на нафту падають і попит на неї через коронавірус знижується. Отже споживання фінансових ресурсів з ФНД буде ще більшим. В результаті це може призвести до скорочення і інших бюджетних доходів. Деякі економісти взагалі прогнозують рецесію. А якщо за основу взяти песимістичний сценарій, який був порахований Центробанком Росії у вересні 2019 року, то при середніх цінах на нафту у $ 25 за барель в 2020 році російський ВВП скоротиться на 1,5-2%. Безумовно, це негативно відобразиться на роботі підприємств, в тому числі оборонних, державних замовленнях та доходах населення.
2. Незважаючи на оптимізм російської влади стосовно розвитку економіки РФ в поточних умовах, в дійсності в уряді РФ можуть розуміти ризики та майбутні наслідки. Про це свідчать результати засідання уряду 2 квітня 2020 року, коли прем'єр-міністр РФ Михайло Мішустін, заявив про надання допомоги підприємствам оборонно-промислового комплексу країни. Відповідно до запропонованих урядом дій, обсяг закупівель авіаційної і автомобільної техніки для оборонно-промислового комплексу, розрахований в держпрограмі озброєнь до 2027 року має бути сконцентрований на період до 2024 року. За словами прем’єра, це «має допомогти виробникам цієї техніки на тлі падіння ринкового попиту». Крім того, російський уряд підготував ряд пропозицій, в рамках яких пропонується «прискорити розміщення завдань державного оборонного замовлення за рахунок укладення держконтрактів з єдиними постачальниками за орієнтовними цінами, а також пропонуєтьсяздійснювати 80-відсоткове авансування робіт одномоментно, відмовившись від поквартального авансування в рамках укладених контрактів. Таким чином в уряді РФ розраховують збільшити серійність і забезпечити випереджаючі поставки військової продукції до лав збройних сил РФ».
Фактично, ж в РФ розуміють, що коштів, що були передбачені на виконання державного оборонного замовлення, до кінця програми може не вистачити. Потрібно буде зосереджувати увагу саме на вирішенні соціальних проблем та відновлювати економіку. Крім того, влада розраховує показати російському населенню «власні досягнення» саме до 2024 року – напередодні президентських виборів в Росії.
Не слід також виключати, що іншою можливою причиною таких дій є прагнення максимально наповнити війська новою технікою з метою підготовки та проведення військових операцій, в тому числі проти України. Однак в умовах економічної кризи такі дії будуть дуже негативно сприйняті в світі і приведуть до остаточної ізоляції РФ.
3. Російська влада поставила власну оборонку в глухий кут введенням через пандемію замість карантину неробочого періоду до 30 квітня. Мало того, що підприємствам ОПК РФ не розтлумачили, чи належать вони до виробництв «безперервного циклу роботи» для яких визначений певний порядок роботи в умовах обмежень. Їх поставили перед проблемою щодо питання виплати зарплати в поточних умовах та проведення розрахунків за замовлену продукцію. Тим, хто ходить на роботу в неробочі дні необхідно доплачувати. При цьому оплата праці тих, хто відвідує виробництво в цей час і тих, хто сидить вдома, не може бути однаковою, адже це демотивує персонал. Окрім цього не всі підприємства можуть собі дозволити доплачувати тим співробітникам, хто виходить на роботу. Більше того, в ряді випадків виробництво доводиться зупиняти, адже заплатити зарплату з коштів оплати праці за держоборонзамовленням не можна, оскільки це не приймається військовою прийомкою. Крім того, віднести ці нові витрати на собівартість виготовленої продукції не передбачено законодавством і ніяк не пояснюється російською владою. Ця ситуація, доречи на переконання російських експертів, демонструє в цілому який низький рівень державного управління промисловістю на сьогодні є в РФ. Про це багато здогадувалися в «мирний час», але криза остаточно прояснила ситуацію.
4. Поширення COVID-19 з часом негативно вплине на функціонування російської оборонної промисловості. Введений карантинний режим, уповільнить процес виконання, як державних, так і іноземних замовлень у середньостроковій перспективі. Так, на поточний момент російські оборонні підприємства, користуючись створеними заздалегідь запасами комплектуючих, поки що, продовжують свою роботу, хоча і з меншою динамікою ніж раніше. Однак після їх вичерпання та відсутності поставок, у випадку продовження карантинних заходів та поширення пандемії, як в середні країни, так і закордоном, ситуація цілком може погіршитися. Карантин матиме негативні наслідки на виробничий процес, організацію ланцюжків поставки комплектуючих, на зусилля щодо розвитку бізнесу як в середині країни, так закордоном, зниження попиту на оборонну техніку та пов'язані з цим послуги. Підрядники та субпідрядники вже заявляють про зміну термінів виконання контрактів та зміну курсів валют, що також впливає на виконання домовленостей
Крім цього, російські оборонні підприємства наразі намагаються замінити окремі комплектуючи, які постачалися з-за кордону, в тому числі з Китаю та інших країн. Однак це несе певні ризики через необхідність у перевірці їх якості/надійності та здатності бути використаними в тих чи інших зразках ОВТ. Також, визначенню реальних термінів поставок комплектуючих з-за кордону заважають карантинні заходи введені в більшості країн світу. У підсумку це не сприятиме своєчасному виконанню взятих на себе зобов’язань і у зазначені терміни виконувати контракти.
Тобто, по факту, хоча в Москві і реалізують низку упереджувальних кроків та публічно героїчно долають всі перепони з метою забезпечити стабільність та подальший розвиток економіки, особливо в секторі ОПК, проте, вжиті заходи мають короткостроковий ефект – орієнтовно до трьох років. Що буде надалі, за умови поточної динаміки розвитку ситуації в світі, - важко передбачити, однак, з високою долею ймовірності – нічого доброго.
Читайте також: Як у сучасних умовах вибудувати систему інформаційної протидії
