1. Пандемія знижує боєздатність армій
Середній вік військових такий, що відносить їх до категорії з найнижчим ризиком смертності. Але хвороба марширує по казармах, авіаносцях і бойових частинах. Військові колективи чи не найкраще підходять для поширення вірусу. Бо вони діють зосереджено. А коли хворіє один член екіпажу, непридатною для бою стає вся система озброєнь.
Не рятують від хвороби й військові звання. Є хворі серед керівництва високих рангів у США та Європі. Не думаю, що Україна буде винятком.
Вивід з ладу вищого військового керівництва, вимога ізоляції контактуючих осіб суттєво знижує керованість збройних сил, її видів та родів. Виконання бойових завдань бригадами ЗС України в зоні операції Об’єднаних сил на кожному етапі своєї діяльності так само несе ризики впливу вірусу. Від злагодження підрозділів на полігонах до тривалого перебування в зоні відповідальності. Зі звичними процедурами взаємодії між воїнами, підрозділами та командирами. Неповна укомплектованість бригад особовим складом – ще один чинник, що посилює вразливість військових частин. Необхідність карантину щодо всіх контактуючих з тими, хто захворів, збільшує прогалини в бойових порядках у геометричній прогресії.
За таких умов спроможність військ виконувати свої завдання знижується. Незалежно від того, про які сили йдеться: про американський авіаносець "Теодор Рузвельт" з хворими на борту чи екіпаж танка Т-64.
2. Скасовуються заходи міжнародної співпраці
Пандемія вплинула на скасування низки міжнародних багатосторонніх і двосторонніх навчань. Нещодавно американські сили обмежили свою участь у давно запланованих навчаннях НАТО Defender Europe 2020. Ці навчання Альянсу мали стати найбільшими за останні 25 років. З найбільшим одночасним розміщенням сил США в Європі – понад 20 тисяч. Навчання мали б бути певною відповіддю на військову загрозу на європейському ТВД з боку Росії. Також скасовані й інші заходи спільного військового вишколу.
Зменшення масштабів та активності військових навчань розглядається як один зі способів уповільнення поширення інфекції. Але зворотний бік медалі в тому, що здоровий особовий склад буде гірше підготовлений для виконання своїх завдань. Сила здорових підрозділів – у боєготовності. Підрозділи та армії, які не тренуються та не навчаються, стають слабшими. Пандемія коронавірусу буде й надалі негативно впливати на збройні сили. Тож командирам ще доведеться поламати голову над тим, як пом’якшити вплив пандемії на навчання та загальну готовність військ.
3. Пандемія вплине на зміну структур у збройних силах
Перед арміями в умовах пандемії стоїть вибір, що є головною загрозою: ворог чи хвороба. Проте під час бойових дій треба буде протидіяти цим загрозам одночасно. Тож можна очікувати, що в арміях підвищиться роль медичних служб. Можливе кількісне і якісне розширення медичних частин. Зміняться вимоги до кількості та оснащення польових госпіталів. Зросте пріоритетність військ РХБ захисту – це частини, які спроможні мінімізувати вплив ядерної, хімічної чи бактеріологічної зброї ворога на армії, а за потреби й на населення.
Мінімізація втрат від зброї масового ураження у "лайт"-вірус варіанті є частиною відповідальності всіх командирів. Вони повинні передбачити, який вплив хвороба може мати на їхні підрозділи при діях на патогенній місцевості. Різні органи медичної та РХБ-розвідки і планування повинні бути забезпечені необхідними ресурсами та мати відповідні навички.
4. COVID-19 примусить трансформуватись системи управління обороною на рівні держав
Масштабні пандемії, власне, не є новими в людській історії. Проте ефективна протидія потребує чіткої координації сил і засобів. І зазвичай ця відповідальність та потреби є ширшими, ніж потенціал та спроможності збройних сил. Хто до цього не готовий – той сплачує більшу ціну.
У США це операції, коли "масштаби, складність або інші фактори вимагають можливостей служб щонайменше двох військових відомств". Під ці операції створюються відповідні командні структури.
В Україні питання координації роботи різних міністерств та відомств у протидії таким загрозам має бути прописано у так званому Плані оборони. Це новий документ оборонного планування, який ще розробляється. Він прописує першочергові заходи, які здійснюються Мінфіном, Мінекономіки, Міноборони та іншими відомствами, з термінами та завданнями у різних сценаріях, що загрожують Україні. Ці сценарії визначені за підсумками проведення Оборонного огляду, який був завершений у грудні 2019 року і дає прогноз майбутнього безпекового середовища навколо України на період до 2030 року. Таких сценаріїв є шість, плюс 10 "чорних лебедів". На підставі вимог Плану оборони мають бути прописані завдання Силам оборони – Збройним силам, Національній гвардії, прикордонним військам, територіальній обороні. Протидія пандемії на кшталт поточній з коронавірусом має бути однією зі складових Плану оборони. Чим краще підготовка – тим менше несподіванок і втрат. Проте для України це, на жаль, вже запізніла теорія. Зараз вчимося по ходу.
5. Пандемія підштовхнула армії до виконання поліцейських функцій
Масштабність та неочікуваність пандемії примусила керівництва низки країн залучити армії до виконання поліцейських функцій. Насамперед для дотримання режиму карантину, надзвичайної ситуації чи надзвичайного стану – з огляду на брак особового складу поліції. Армії непомітно стали важливим актором у внутрішньополітичному житті. Не виключено, що армія, мабуть, все частіше і ширше буде "підпирати" поліцію протягом якихось загальнонаціональних криз. Що вимагатиме оновлення правової бази у деяких унікальних випадках для мінімізації ризиків для демократичних прав та свобод громадян у період пандемії. Разом з тим, широке залучення армійських підрозділів до поліцейських чи рятувально-карантинних функцій може послабити базовий функціонал збройних сил.
6. Збільшиться значення мобілізаційних ресурсів та стратегічних запасів
У період карантину обмежили контакти не лише люди, але й держави. Контроль на кордонах став жорсткішим. Зросла увага до засобів, які гарантують безпеку та стабільність у державі – від захисних масок до продовольства, а також до мінімізації впливу пандемії на логістичні та постачальні мережі. Це стосується як цивільних споживачів, так і потреб збройних сил. Можна очікувати, що країни почнуть нарощувати стратегічні запаси та мобілізаційні резерви, будуть проводити заходи з підготовки національних економік до роботи в умовах так званого мобілізаційного періоду. Це особливо актуально для держав, які мають загрозу зовнішньої агресії.
7. Зміна підходів до витрат на оборону
Витрати на потреби оборони в найближчі роки у провідних країнах Європи можуть зменшитись. Фінансування екстрених заходів боротьби з вірусом посилює тиск на економіки цих держав. Залежно від того, скільки часу вірус продовжуватиме розорювати Європу, відновлення може зайняти роки, а не місяці. Тому політики Європи будуть підіймати на щит скоріш цивільні, а не військові проєкти, як такі, що будуть рушіями нового відновлення після опанування пандемії. Також європейським державам НАТО знадобиться більше часу, щоб досягти раніше узгодженої цілі – збільшити до 2024 року витрати на оборону до 2 % від ВВП. На цьому дуже наполягав президент США, але, здається, Європа буде ухилятись.
Поки що планку потрібних витрат на оборону будуть тримати ті країни Альянсу, що відчувають загрозу власній безпеці з боку Росії – це Польща та країни Балтії. Для іншої Європи на тлі паніки від коронавірусу загроза військового втручання Росії відійшла на другий план, а сама Москва вдало використовує загрозу пандемії, щоб послабити або взагалі зняти з себе санкції. І задля формування нової картинки відрядила своїх військових рятувати натівську Італію від коронавірусу. Це дійсно вдалий пропагандистський крок, такий собі гуманітарний конвой, але вже не на Донбас, а в країну НАТО.
8. В оборонній промисловості почне домінувати ставка на власні можливості
Економічний вплив пандемії позначиться і на оборонній промисловості. Необхідність карантинних заходів спричиняє відставання програм у виробництві вже замовлених зразків озброєнь та розробці нових. Наприклад, військово-морські верфі припинили роботу в таких країнах, як Італія та Канада. Це може затримати поставки нових військово-морських суден замовникам. США перенесли випробування окремих зразків техніки в інтересах своїх ВПС.
З огляду на запровадження надзвичайної ситуації, схожі виклики стоять і перед Україною та її оборонною промисловістю. За певними напрямами виконання державного оборонного замовлення вітчизняними підприємствами в інтересах Збройних сил буде ускладнене. З одного боку через загрозу поширення пандемії і запровадження карантинних заходів. З іншого – щодо ритмічності поставки окремих комплектуючих з-за кордону. Також є питання щодо реальних обсягів фінансування ДОЗ-2020. Не виключено, що в рамках секвестру бюджету країни можуть бути скорочені витрати й на окремі проєкти оборонного значення – особливо по лінії підготовки виробництв окремих зразків, які ще не пройшли випробування.
З іншого боку, є приклад Америки, де з $2,2 трильйона, що будуть додатково влиті в економіку США, певна сума призначена безпосередньо для підтримки оборонно-промислових проєктів. І що показово – спрощення процедур взаємодії між Пентагоном та виробництвом у створенні та закупівлі військової техніки та озброєння. Бо кожен долар має знайти свого американського виробника.
У світі в цілому також набуватиме сили новий ізоляціоністський оборонно-промисловий тренд. Країни будуть скеровувати кошти саме на власні підприємства та національні проєкти. На противагу багатостороннім військово-технічним ініціативам, більшість з яких опиниться у замороженому стані.
9. Небезпек та ризиків стане більше
Послаблення армій чи військових контингентів під тиском пандемії може стати тригером для зростання військової загрози чи терористичних проявів. Бо в регіональних гравців може виникнути спокуса скористатися вразливістю свого ворога. Пандемія та її наслідки можуть розглядатися як "вікно можливостей". Наприклад, не можна відкидати, що цим не скористається Північна Корея, Іран чи Росія. Особлива тема – поведінка повстанських груп та терористичних осередків. Через свою асиметричну природу ці бойові організації, на відміну від державних акторів, не мають жодного тягаря відповідальності чи обмежуючих чинників через пандемію. Скоріш навпаки: чим гірше – тим краще. Отже, світ і мир під впливом коронавірусу став більш хитким. "Чорних лебедів" – тобто неочікуваних подій – буде більше.
10. Можна встояти перед вірусом, але заразитись дезінформацією
З розповсюдженням COVID-19 люди – як військові, так і цивільні – залишаються по домівках. Там вони намагаються отримувати відповіді на свої запитання з інформації, знайденої в інтернеті та в соціальних мережах. Включно зі споживанням фальшивих новин, теорій змов та екстремістських матеріалів у соціальних мережах. Це посилює ризик цілеспрямованого насильства проти певних категорій громадян. Або навіть налаштування одних держав проти інших. Як приклад, США та Китай вже почали звинувачувати одне одного в тому, з кого саме і чому розпочалася пандемія. І що, мовляв, поява коронавірусу – це справа не природи, а спеціально підготовлений штам. Отже, теорія змов буде набирати обертів. Так було і раніше – коли йшлося про холеру чи чуму, потім – про СНІД, тепер – про коронавірус.
Це надзвичайно зручний час для розхитування стабільності, формування у суспільстві недовіри до дій влади та до запропонованих заходів боротьби з пандемією. Поширення паніки або повне ігнорування вимог карантину суттєво роз’єднає потенціал та спроможність держав проводити заходи оборони. Отже, це вимагатиме від урядів проведення цілеспрямованих, скоординованих та активних контркомпаній з використанням соціальних медіа. Щоб ті, хто самоізолюється вдома, не були заражені дезінформацією. А це вже означає, що інформаційна складова у протидії ворогу – чи на реальному полі бою з танками та гарматами, чи у вигляді невидимого вірусу – буде постійно розвиватися й набувати нових форматів. Той, хто ігноруватиме це – поставить під удар готовність народу до спротиву. А слабкий дух не врятує ні броня, ні захисна маска.
***
Отже, новий COVID-19 демонструє, що потенціал для виникнення раніше непередбачених захворювань залишається значним. І війни, до яких ми маємо готуватись, є іншими, ніж ті, що очікували. Нова реальність примушує нас швидко працювати над помилками. Бо повернення до звичного стану речей вже може і не відбутися.
