Наразі Україна потребує нової бронетехніки, включно з сучасними бойовими машинами піхоти (БМП). І хоча вже намічається варіант і залишається лише питання фінансування, цікаво було б поглянути на поповнення у європейському арсеналі - польську Borsuk.
Їхня перспектива стала ближче завдяки початку постачання перших серійних зразків до армії Польщі. І за характеристиками тут дійсно є на що поглянути, разом з досить рідкісною можливістю для Європи.
Читайте також: Катар віддав Україні свої САУ PzH 2000, а тепер отримує "дронобійні" БМП Boxer з баштою RCT30
Borsuk згідно з офіційними заявами має досить непогане бронювання, що відповідає Level 4 спереду та Level 3 з боків та ззаду за стандартом STANAG 4569. Якщо детальніше, то це захист від великокаліберних 14,5-мм у фронтальній проєкції та від бронебійних 7,62-мм в інших місцях.
Подібний рівень ближче до старших версій різних європейських БМП, але поступається найновішим, як от KF41 Lynx та K21 (AS21), що здатні за необхідності тримати до 30-мм спереду та 14,5-мм з боків. Теоретично польська розробка буде мати можливість посилення захисту додатковими блоками, але це поки офіційно не представлено та скоріше за все забере головну перевагу.
Так, Borsuk виділяють саме як "плаваючу" БМП, що дозволяє перетинати водні перешкоди, як от озера та річні, а також навіть проводити морські десантні операції. Жодної додаткової підготовки для цього не потрібно, а рух забезпечують два водомети з поворотними соплами.
З одного боку це робить машину привабливішою для країн з критичною такою потребою, наприклад через широку річкову мережу, чи острівну природу своєї території. Але з іншого це обмежує масу машини, а отже і будь-які додаткові покращення, бо при бойовій масі у 28 тонн, 30 тонн - максимум для "плавучості".
Також зменшена маса сама по собі може бути перевагою для прохідності загалом, чи може полегшити логістику та кількість місць, куди можна "проїхати". Наприклад у гірському регіоні, де мобільність техніки досить обмежена.
Одначе можливість долати водні перешкоди самостійно у континентальній Європі, де і знаходиться Україна, не така важлива, особливо за досвідом російсько-української війни. Набагато важливіше може бути встановлення ще трохи додаткового захисту.
З іншого боку Borsuk міг би підійти для оснащення українських морських піхотинців, з пошуком "плавучої" бронетехніки для яких раніше вже виникали проблеми. Одначе наскільки доцільно буде для цього закуповувати окрему лінійку машин - питання відкрите.
Щодо озброєння, то польська машина має розроблену тамтешньою промисловістю дистанційно керовану башту ZSSW-30. На ній встановлено 30-мм гармату Mk 44 Bushmaster II, 7,62-мм кулемет UKM-2000C та дві пускові під ізраїльський ПТРК Spike. Останнє з політичних причин може створити проблеми при продажі Україні, тож потребуватиме заміни.
Поки виходить дещо нішева БМП, яка може знайти застосування в ЗСУ, але її головна перевага не настільки важлива, аби переважити конкурентів. Проте тут може допомогти близькість до Польщі та потенційна промислова співпраця, аж до локалізації та залученості до ланцюжка постачання.
Одначе тепер варто згадати про найбільшу проблему: Borsuk лише цьогоріч повноцінно пішов у серійне виробництво. Тож темпи випуску дуже невеликі зі всього-на-всього сотнею машин за 3 роки, коли та ж CV90 масштабується до 250 та потім до 350 штук на рік.
Ба більше, наразі польська БМП може обійтися у 16 млн євро за одну, що дорожче за всі інші європейські аналоги. Так, іспанська ASCOD може обійтися всього у 8,8-9,2 млн євро, а Lynx від Rheinmetall 10-12 млн євро.
Чому Польща витрачає такі кошти зрозуміло: для неї це розвиток власного ОПК та набуття певної незалежності від інших країн. Одначе для ЗСУ можуть бути кращі опції, що будуть одночасно як і бюджетніші, так і краще відповідають потребам.
Якщо ж згадати практичніші причини, то наразі Україна банально не має коштів для самостійного придбання БМП, покладаючись лише на допомогу партнерів. І поки навіть Німеччина не наважилася профінансувати Lynx, а що вже казати про Польщу, що не має таких власних фінансових ресурсів.
Таким чином, враховуючи темпи постачання, вартість, а також альтернативи, то виходить, що Borsuk - дуже малореалістичний вибір для ЗСУ. Це не означає, що машина погана, навпаки - вона може бути найкращою в класі, але поки саме в Україні опинитися у неї малі шанси.
Читайте також: Три сучасні підводні човни Scorpene Evolved хочеться, але грошей нема, тож Аргентина просить кредит у Франції
