Оператори БПЛА 413 полку СБС "Рейд" під час однієї з операцій знайшли та знищили рідкісну 122-мм гармату корпусної артилерії типу Д-74. Особливість ситуації в тому, звідки саме російські окупанти могли отримати цю артсистему, бо формально Д-74 на складах зберігання російських збройних сил - взагалі не числились. А такі гармати вироблялись взагалі в 1950-хх роках.
Звісно, не варто виключати варіант того, що ці Д-74 окупантів на зберіганні були, просто це були "необліковані запаси", про які не було відомо раніше. Однак більш ймовірним виглядає інший варіант - що російська армія отримала свої Д-74 від Північної Кореї, де такі артсистеми досі лишаються на озброєнні.
Читайте також: В Україні працюють над аналогом американської РЛС AN/TPQ-36, а також модернізують "Зоопарк-3"
Тим більше, що російські окупанти в соцмережах "світили", що для стрільби із Д-74 використовують північнокорейські копії радянських 122-мм снарядів ОФ-472, котрі рашистський ВПК ймовірно не здатен виготовляти. Таке припущення робимо з огляду на те, що у відкритому доступі не були зафіксовані фото із ОФ-472 з маркуванням, яке вказувало б саме на російське виробництво.
Найбільш важлива характеристика по Д-74 – "паспортна" дальність стрільби до 23,9 кілометрів. Що в свою чергу дозволяє розміщувати такі артсистеми на значній відстані від ЛБЗ, щоб в теорії мінімізувати можливість ураження нашими БПЛА. Для порівняння, 122-мм гаубиця Д-30 може бити на дальність до 16 кілометрів максимум. Що в свою чергу також підкреслює важливість для ворога показника дальності стрільби Д-74.
Інші характеристики по Д-74: бойова маса - 5,5 тонн, темп стрільби – 6-7 пострілів на хвилину, обслуга – до 10 осіб.
Вперше гармати типу Д-74 стали з’являтись у розпорядженні російських окупаційних військ лише восени 2024 рік. При цьому показово, що першими такі артсистеми "засвітила" 238-ма артилерійська бригада Південного округу ЗС РФ, котра до цього використовувала 152-мм "Мста-Б".
Тобто поява в росіян Д-74 окремо підкреслила гостроту втрат по артилерії, яку вони отримали в ході повномасштабної війни проти України – аж 35,57 тисяч одиниць на даний момент.
Якщо опиратись на актуальні дані, то на початок 2025 року армія РФ мала в своєму розпорядженні 670 буксированих артсистем, переважно 152-мм (370 одиниць). І також – всього 4 тисячі одиниць буксированої артилерії на зберіганні, де левова частка в 1 тисячу екземплярів припадає на 122-мм гаубиці М-30 часів Другої світової.
Для порівняння – на початок 2022 року армія РФ мала в строю 150 буксированих артсистем ("Мста-Б") та аж 12,45 тисяч буксированих артсистем різних типів на зберіганні.
Співвідношення цих двох цифр показує, наскільки суттєво виснажились запаси країни-агресора по буксированій артилерії при тому, що ворог став активніше використовувати такий рід озброєння. І також – наскільки суттєвими для Кремля тут можуть бути будь-які поставки із зовнішніх джерел, по боєприпасах та артсистемам.
Іван Киричевський, військовослужбовець 413 полку СБС "Рейд", експерт Defense Express
Читайте також: Якщо РФ отримає від КНДР крилаті ракети Hwasal-1 Ra-3 з 1-тонною БЧ, то які загрози це принесе
